WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Українське Свято Воведення Передріздвяний Святочний час - Реферат

Українське Свято Воведення Передріздвяний Святочний час - Реферат

підставі етноґрафічного матеріялу з дня Святого Вечера, де є також натяки на Сотворення Світа, та з Щедрого Вечора і Водорщів, де як раз головною містерією, по думці народу, є сполука Вогню з Водою.
Колядки і Щедрівки оспівують Вогонь святощію. Особливо ж виходить це ясно з Колядок і Щедрівок, що оспівують Вогонь святощію, співають про чудотворні Іскри злучені з Водою, співають про три мітичні Вогні, вступаючі в двір ідеального Господаря; величають Росицю з Неба, мітичну Керницю, мітичний Дунай, Море з Сліз Господа, - та вважають їх за містичні, творчі й благодатні сили, а сполуку вогню й води все за містерію, що приносить добро і щастя.
Спогади про Праводу та життєві ідеали. Український нарід лучить із Святоріздвяними спогадами про Праводу цілий світ своїх життєвих ідеалів, що їх сподіється здійснити при містичній чудотворній помочі тої Води, через яку стався увесь Світ. Її сила і святість немов степенується в Святочнім часі від Різдва до Богоявління (Водорщів) та доходить дозеніту в великій містерії Водорщів. Майже кожна Колядка й Щедрівка нагадує народові про мітичні, незглубимі таїнниці Світових Вод.
Містична купіль Господа. В Колядках містична купіль Господа приносить світові щастя і добро. Це є первовічна містерія, - благословенні цією купіллю Води служать до освіження й обнови Новонародженого Світа, наче поправляють його хиби й недостачі та запобігають недолі народу. Сокіл (або янгол) виплакав у Бога добру Долю людям.
В інших Колядках сказано, що Господь плаче прийшовши між нарід і з його сліз творяться животворні води. Ім'я Господа буває в Колядках синонімом Христа, Спасителя світа, що визволяє людий від вічної недолі. В цей спосіб стається Сокіл, який плаче, в очах народу алеґоричною поставою Спасителя навіть при християнькім світогляді.
Святочна пошана для Води.
Свячення і святість Води. Як містичною подією свячення води через вогонь на Свято Воведення заповідається Колядне Свято Сотворення Світа й дії Водного начала, так приходять в інших містичних Староукраїнських звичаях перед Різдвом натяки на святість Води; а також заповідження інших частин Свята Різдва Світа. Ось приклади. Від Воведення до дев'ятого четвера не годиться бити білля праниками на воді, бо це може навести опісля тучу на ниви. Це очевидний пієтизм для води в її Святочний час: тої води не годиться зневажати биттям за допомогою праника.
Вода як животворна Сила з Небес. Треба поновно зазначити, що Вода в Святочнім часі Коляди й Щедрого Вечора дуже широко подумана. Це не лише Земна складова в подобі Моря, Дунаю, Йордану, але й животворна Сила з Небес у подобі Росиці й Дощику, Сльози з очей Господа, що творять Ріки і Моря. Вона у всіх видах оспівувана Колядками, а в подобі Дощику сходить на Землю сам Господь. Зневага такого поважного і всесторонньо приязного людям начала, - і при тім зі світотворчою Силою, - є провиною і може стягнути на нарід кару в виді всенівелюючої тучі.
Пошана для Землі.
Святість Землі і Різдво Світа. Від Воведення до Благовіщення не можна копати землі-глини - це очевидна пошана для грядучого Свята Сотворення Землі як частини Сотворення Світа.
Спрямування до Благовіщення. Спрямування до Благовіщення, лучення грядучого Різдва з Святом Благовіщення, яке припадає на день 25 березня н. с., має без сумніву основу в традиції Полудневого Сходу, - поширюваній колишніми Єгипетськими астрольоґами, - про майбутню і все сподівану віднову Світа внаслідок величавих астрономічних сузір'їв у часі березневого зрівняння дня і ночи (23/ІІІ).
Оце спрямування є одним з доповняючих доказів на те, що провідною Святочною ідеєю Різдва є Народження Світа, бо обі ідеї Різдва і Відродження дуже собі близькі.
Ідея Відродження Світа. Ідею Відродження Світа містить у собі і Староукраїнське Свято Гаїлки, і Великдень, що припадає на провесні після березневого aequinoctium (рівнодення); а Різдво, Богоявління (Щедрий Вечер) і Великдень - це Свята, які Український нарід все лучить ідеольоґічно і на їх взаємний зв'язок покликується часто в Колядках.
Шанування перших культурних здобутків.
Коноплі та льон. На Воведення, по опівночі, жінки сідають голі на порозі хати та прядуть "самосівні" коноплі. Це очевидний натяк на Первісні, ще не добуті людською управою, коноплі. Жінки обсипують сім'ям конопель або льону корови і мастять маслом вимена коровам, щоби добре доїлися. Це пієтизм для конопель і льону, найконечніших у життю ростин: наколиб їх не сотворив Господь враз з іншим насінням у часі творення Землі, мусіли б люди сидіти голі, - як ті жінки на порозі вночі, - жили б у біді та соромі . Насіння льону та конопель благословенне і дуже сівке й родюче, тому то й оця містична поведінка обсипувати цим насінням корови - щоб вони часто були плідні, родили телят і доїлися здорово.
Цій містиці відповідає і згадане вже вводження досвіта, того дня, молоднику до хати.
Посію я Конопельки йа Верхом Зелененькі
Чи всім людям така Доля як то мені Молоденькій
Як усім така Доля то не буду журицця
Якщо мені Молоденькій піду в Море топицця
Там на Синьому Морі лежить Камінь Мармуровий
А на тому Каменьові стоїть Козак Чорнобровий
І руками махає і бровами моргає
Все на тую Дівчиноньку що вірненько кохає
Допоможи мені Боже тую Дівчину взяти
Хоч худоби не діждуся з хорошею розживуся
Бо худоба Божа Роса всю обору заляже
Тяжко-важко на серденьку як нелюба світ зав'яже
Бо худоба Божа Роса як не було той не буде
З Хорошою Дружиною невстид вийти межи люди
Зерно і прядиво. Про Першу пшеницю, Перше жито, про "Овес Самосій" та "Ячмінь Колосій", про Першу сійбу зерна Господом - співають Колядки і величають Бога за ті здобутки культурні; але коноплі, льон, повісма і пряжу цінить нарід може більше, чим збіжжя. Золоту, ідеальну, пшеничку вважає так дорогою, як прядиво: найкрасший добуток з пшениці - це плетений колач, виплетений наче з пряжі з пшеничного тіста.
Коляди на спомин
Loading...

 
 

Цікаве