WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Українські реліґійні роздуми-пісні про Неволю та Спасіння - Реферат

Українські реліґійні роздуми-пісні про Неволю та Спасіння - Реферат


Реферат на тему:
Українські реліґійні роздуми-пісні про Неволю та Спасіння
Як зрослася думка Українського народу з давнім мітольоґійним світоглядом і яким загально улюбленим у народу є бачення Сокола в Місячних символах, нехай послужить на доказ понизший примір.
Реліґійно-мітольоґійні Думи про Сокола-Соколя у Неволі.
Між Українськими народними думами, виданими в Київі 1927 р., є збірка т. зв. Невільницьких Дум, а між ними чотири відміни Думи про Сокола , в яких алеґорійно, оповіддю про зрабовання Соколяти, має бути з'ображено захоплення в неволю козака, а відтак його визволення. Ніяких фактичних історичних подій ні чисел в цій Думі нема, окрім згадки про царгородську неволю та про півмітичну постать Івана Богуславця, українського відступника, який доглядав Українських невольників в Царгороді.
Згадані "історичні" думи (4 відміни Думи про Сокола) вражають своєю алеґорійною формою, закриваючою через свою таємність майбутню історичну подію, таємність неоправдану в історичній думі і невідповідаючу козацькій вдачі, отвертій і сміливій, нескриваючій своїх думок і почувань, хочби навіть підпали розчуленим настроям.
Не заперечуючи, що в цих думах порушено, - алеґорійно, - історичне питання неволі Українського народу і боротьби за його визволення, утрудненої ворогами народу, його зрадниками, - запримітимо, що в цих Думах переважує прагнення чи душевна потреба співця, дати твір виконавської вартости, опертий на традиційних, - успадкованих з Первовіку, - красних і світоглядних рушійних думках.
Тими рушійними думками саме є тут реліґійно-мітольоґійні традиції, від яких словесно-творча думка Українця, - що цими традиціями перейнятий від Первовіку, - ніколи не буде вільна.
Передаємо короткий розбір однієї з цих "історичних" дум, беручи відміну В за найповнішу й найбагатшу у мітольоґійні рушійні думки та доповнюючи її деякими образцями з відміни Г.
Вилинули Соколи с Чужої Сторони
Сіли впали у Лісі на Превоздобному Древі-Оpici
Ізвили собі Гніздо Щерлатноє
Ізнесли Яйце Жемчужноє і вивели собі
Дитя Бездільне та Безрідне Ясне Соколя
Та як полетів Сокіл Старий
На Чужу Україну Живности доставати
То він собі Живности не достав тілько
Бездільне своє та Безрідне Ясне Соколя
Утеряв
Шли Стрілці-Булахівці
Щерлатне Гніздо усмотріли та
Оріх-Древо зрубали та
Бездільне-Безрідне Ясне Соколя
Забрали
То він у Свою Україну прилітає
Свого Бездільного та Безрідного Соколяти
На місті не застає
То він Сизокрилого Орла стрічає
і до Єго Словами промовляє
Ей Сизокрилий Орле
Чи ти не чув чи не прибачив де то
Моє Дитя Бездільне та Безрідне Ясне Соколя
Поділося
Ей то Сизокрилий Орел теє зачуває
До Ясного Сокола Словами промовляє
Ей то ти то Ясний Соколе
Їхали Стрільці-Булахівці
З Города Цари-города
Та твоє Гніздо Щерлатноє увидали
Та Оріх-Дерево зрубали та
Твоє Дитя Бездільне та Безрідне Ясне Соколя
Забрали та в город Царіград заношали
Та сребраннє пута на ноги надівали
Жемчугом очи йому закривали
Та Івану Богославцю на утіху продавали
То-то Івась Богославець його забірає
Золоті пута на ноги надіває і жемчугом очі запускає
По Царгороді гуляє і Ясне Соколя
На руках носить серце своє утішає
Далі радить Орел Соколові, щоби він над Царгород полетів і до поневоленого Соколяти заквилив, щоби воно не показувало ніякої веселости, тужило, головку склоняло, робилося кволим, то Іван Богославець може змилосердиться і скаже слугам викинути його на високий вал, щоби воно прийшло до сил. Сокіл так зробив, полетів і до Соколяти заквилив, а воно його почуло і його ради послухало, сумувало і неначе хоріло. Тоді Іван Богославець змилосердився, наказав слугам золоті пута з ніг Соколяти скинути й жемчуг з очей здоймити та на вал його викинути, щоби воно на вітрі очуняло і до здоровля прийшло.
І тоді
Ой у Святую Неділеньку барзо рано-пораненьку
Бездільне та безрідне Ясне Соколя забірали
Золоті пута з ніг скидали жемчуг з очей знімали
Та на Високий Вал виношали
На Тихий Вітер пускали
То Ясний Сокіл на Сиру Землю крильця свої спускає
І своє Дитя Бездільне та Безрідне Ясне Соколя
Поспішно на крила хватає
Під Високу Висоту залітає
.....................................................................
.....................................................................
Од Царіграда-города Ясний Сокіл одлітає
До свого Дитяти Словами промовляє
Чи лучше каже Бездільне Безрідне Ясне Соколя
У Чистому Полі безпешно гуляти
Ніж у Царіграді-городі у Івана Богославця
На руках проживати
(Інша відміна Думи про Сокола-Соколя у Неволі)
Маємо в сій Думі усі місячно-мітольогійні рушійні думки, зазначені в попередніх взірцях в Австронезькім і в Українських, тільки може ще з більшою точністю зображень і з доповненням бракуючих попередньо рушійних думок.
Маємо передовсім особливо улюблений Український Місячний сивол - Райське Дерево в Превоздобнім Древі-Оpici. І стародавнє слово "древо", стародавній вислів "пре(в)оздобноє" (з 7. відмінком на о), - т. зн. не лишень незвичайно красне, але і містичної, неземної краси, - вказує, що се старовіцька рушійна думка.
Є Щерлатне (в
Loading...

 
 

Цікаве