WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Свято Купала в Україні (опис дійства) - Реферат

Свято Купала в Україні (опис дійства) - Реферат

гілками, на середині ями робили "зелений трон" - підвищення для сидіння з зеленого дерну. Той трон обставляли зеленим гіллям.
Дівчата плели вінки - одні напередодні, а другі в день Купала. Ті вінки, що плелися напередодні, виставляли на сонце, щоб їх "сонце обцілувало", а вінки, які плели в день Купала, зберігали свіжими, як і ті вінки, що плели для пускання на воду.
У день Купала, перед обідом, дівчата з співом купальських пісень ішли гуртами в ліс, чи на воду, несучи вінки до згаданої ями. Там водили хороводи, співали магічних пісень, провадили гри. Потім вибирали дівчата з-поміж себе найкращу, найдобрішу. Вони називали цю дівчину "Купалочка-Фортуна". Гуртом при співі всі дівчата її одягали у вінок, квіти, у зелень, скроплювали її водою й з магічними приказками та співами урочисто опускали до ями. Очі "Купалочці-Фортуні" завязували. У ямі саджали її на "трон" і обводили повз стіни, де були розставлені численні вінки, і зівялі й свіжі. Посадивши до ями, вони її заворожували, співали відповідних пісень.
…"Купалочко-Фортуно, ти є там, -
Подай сюди вінець щастя нам…"
Одна з учасниць хороводу підходить до ями й простягає руку. "Купалочка-Фортуна" бере один вінок і подає догори. Вона не бачить, який бере - свіжий чи зівялий. Коли свіжий - дівчина, якій подано вінок, скоро вийде заміж, - коли ж Купалочка подасть вінок зівялий - "зівялий" і безнадійний буде рік дівчини. Так увесь час приспівують Купалочці, поки не подасть вінців усім дівчатам.
По цій церемонії із співом виводять "Купалочку-Фортуну" з ями (у ямі зроблені "зелені" східці) й усі йдуть до води, де вкидають ці вінки у воду.
Перед спуском "Купалочки-Фортуни" до "ями щастя", співають цікаву пісню:
…"Вийди,вийди, Фортуно,
До нашого Лада - гай!
Подаруй віночки нам,
Подаруй віночки нам!
------------------------------
Ой Купало-Купалочка,
Віночки подай!
Віночки подай!"
Між іншим, подібний обичай в інших місцевостях провадиться на Русальному тижні. Це звичайно, видно, дуже стародавній і в більшості місць України вже забутий, а разом і нерозгаданий…
Цей обичай мені не довелось спостерігати, але декілька оповідань про нього чув. Дуже добре мені оповів про це Андрій Карпенко на Варвинщині, Полтавщина. Докладно "Саджання Купалочки до ями" описав Чубинський у своїй праці (Чубинський, 29 і 195). (Згадує про цей обичай і М.Грушевський у I томі "Історії української літератури", стор. 188).
"Марена та Купало"
Збереглася в Україні також нерозгадана містерія "Марена та Купало". Після саджання "Купалочки-Фортуни" до ями, краще сказати по скінченні цієї церемонії, молодь села - хлопці й дівчата йдуть до річки й там проводять цілий ряд ритуалів, символічних дій та гри. Там хлопці роблять Купала, а дівчата Марену.
Жартуючи та пісенно перекликуючись з дівчатами, хлопці роблять хлопячу подобу з соломи й називають цю подобу КУПАЛОМ. Ця велика лялька, у ріст людини, зроблена з соломи. Їй надягають штани, сорочку, бриля, у руки дають батога, інколи кия. На обличчі приробляють вуси, бороду тощо. На деякій віддалі від хлопців (20-30 метрів) дівчата роблять Марену (Морену). Це також постать у зріст людини, але вже жіночої статі. Її гарно одягають: у плахту, вишиту сорочку, навішують намисто, заверчують у намітку, чіпляють фартух, підперізують крайкою, інколи двома, натягають на ноги сапянці, а інколи кладуть ноги в каптур й кладуть на землі. Хлопці ж ставлять КУПАЛА на ноги. І коли Марена вже готова, дівчата співають пісень, частково жартівливих веселих, частково монотонних. Одну з таких пісень, дуже цікаву, подав мені вже тут п. Михайло Павлишин (с. Хишевичі, Галичина):
…"Ой Марено, чорна гадино,
Зїла місяць, зїла сонце…
Їсть зірки й дрібненькії дітки…"
П. Михайло Павлишин розповів, що навколо Марени проводили сами дівчата хороводи - танці, але це все проводилось мовчки, за вийнятком поданої пісні. Після того Марену спалювали на вогні.
В інших місцевостях провадилось так:
Дівчата зробили Марену. Водять хороводи навколо неї, співають, звертаючись до Марени, жартують… У цей час наскакують хлопці й розривають Марену на шматки. Потім рештки кидають у воду, а дівчата на жалібний тон співають:
…"Утонула Мареночка, утонула,
На верх кісонька зринула…
Утонула Мареночка, утонула,
…Ой наша Марічка біди позбула…"
Інколи Марену розривають на шматки й розкидають, а також часто й спалюють чи топлять.
Купало
Закінчивши церемонії з Мареною, всі хлопці й дівчата біжать до хлопячого КУПАЛА. Поруч Купала хлопці розклали вже й денні вогні. Біля Купала вже співалися веселі купальські пісні й водилися жваві хороводи та гри. Купало стояв прикріплений до тички, вкопаної в землю, і дивився в бік розкладених вогнів. Хлопці й дівчата ходили за сонцем навколо фігури й співали:
…"Купався Іван та й у воду упав
Купала на Йвана!
На березі сушився, до Марічки просився
Купала на Йвана!"
Далі йшли цікаві гри. Хлопці вибігали з-за дерев, хапали по черзі дівчину й несли її до води. Тут або кидали у воду, або обливали водою. Коли кидали у воду, хлопець, який уважав дівчину своєю "рятував" подавав руку й витягував з води… Решта незайнятих дівчат співають купальську пісню, яка вже давно перейшла у весільну:
…"Припадь, припадь, Марусино, до стола,
Обступили боярчики довкола.
Кіньми грають, двір рубають,
Марусини шукають…"
У глухих кутках Волині зберігся варіянт цієї пісні:
…"Припадь, припадь Марусенько, до води,
Обступили боярчики до біди.
Кіньми грають, гіл-вінок рубають,
Шабельками витинають -
Тебе, Марусенько, шукають…"
Але кінчилися грища навколо фігури Купала. Хлопці беруть фігуру урочисто з усіх сторін і пускають на воду. У цей час співають речитативом пісень, цілком подібних до Кострубоньки та до Ярили:
…"Помер він, помер!
Не встане він більше!
Ой, як же нам розлучатися з тобою?
Що за жизнь, коли нема тебе!
Підіймись хоч на часочок!
Та він не встане й не встане!"
(Др. Л. Білецький: Історія української літератури, том 1. стор.113.).
Таким чином, похорон Марени та Купала закінчується однаково, з тією різницею, що із смерти Марени вдоволені, а Купала жалкують.
М.Грушевський про цю містерію висловлюється так: "Найбільш інтригувала дослідників загадкова й дуже неясна, в нинішніх остатках містерія Купала та Марени: дві символічні фігури
Loading...

 
 

Цікаве