WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Про Українські назви місяців Марець і Май - Реферат

Про Українські назви місяців Марець і Май - Реферат

- безсмертя. Арґументовано: Вислідом не старечої заціпенілости, але молодецького руху, праці, діла в життю, може бути в свій час радісний оклик: безсмертя і щастя. Реформатори немов казали: тому називаємо так місяці, бо вони дають гідному народові належну надгороду за завзяття до праці й до діла. Бож було виразною тенденцією реформованого Іранського календаря: замінити давні профанні назви місяців (чи то виняткових протягів часу) вищими ідейними, реліґійними.
Май.
Видно це і по другій Іранській назві місяця, яка принялася на Україні, і є в Римськім календарі, Май, що ним названо третій місяць після Марця.
(Внаслідок нав'язаної літературними колами акції загального "чищення української мови"... викинено Марець будьто латинське, - Май, по здогадові, також неукраїнське, а латинське. Май "українізовано" на російський взірець: муръ, себто мурава, - на травень!)
Це ім'я, подібно як Марець, має повне покриття в Іранській мові, а що до змісту - переняло з Іранщини всю свою, таку влучну для означеного ним часу, ідеольоґію.
Після загально принятої думки, цей весняний місяць, - то синонім незрівняної, роскішної, молодечої і в повнім розвитку краси природи: свіжого воздуху для грудей, молодої зелені в соковитих ростинах, розцвіту запашних цвітів, щебету птичок, ясного сонця. Одним словом: місяць Май це образ краси й роскоші. В цілім світі окликаний місяцем любови.
А ось що означує по-іранськи слово Май: maya, femin., - втіха, роскіш, блаженність, саме щастя; те самезначить mayas, neutrum (Староіранське ). Mayah, neutr.; mayavant, mayakan, adjectiv, - запліднення, полова сполука (Begattung).
В Українського народу Іранська назва Май зовсім асимілювалася й принялася з усею його ідеольоґією.
Цим словом називає нарід також місяць Серпень, стоячи перед роскішним, доспілим, зібраним збіжжям - своїм добром і втіхою своєї праці. Називає його Маїк ; хоч впадає в очі різниця в степенях: це не дійсний Май, - а Маїк (маленький). Маєм називає нарід зрубане зелене гілля, для святочного "замаєння" хат.
Майний - значить - з богатим листям (reichbelaubt).
Майка, по-українськи, значить "еспанська муха" - cantharides (plural), відома з своєї властивости в медицині, як половий стимул; слово відповідне Іранському mayakan (гл. в.).
Насупроти цього дивного матеріялістичного захвату народу, - для життя в часі розцвіту й буйности весняної природи, - поставлено в Авестийськім календарі як ім'я третього місяця по Марті клич: Horvadat (Haurvatat ). Се ім'я архангела Іранської віри, атрибут божий, і значить: Бог, повнота, звершеність, досконалість. - Ідею того абстракту завсігди лучили Іранці з Ameretat, себто безсмертність, якою назвали місяць Серпень (г. в.).
Є Українське ім'я для Мая - "Ярець", яке Fr. Мікльошіч згадує попри імена місяця Липня, але відносить його до Мая, як більше там приналежне.
На мою думку, належить ім'я Ярець як до Мая, так до Липця, а свідчить воно, як дуже втиснулася колишня Іранська ідеольоґія в Українську культуру. Староір. уаіrуа (==яйрія) - це ім'я божества Іранських передавестийських шестирічних діб і свят, якими закінчувано кожну добу року (Іранське уаr, значить рік - Chr. Barth., op. c., 1287.) Такими святами були, між іншими, mаі?уаіrуа, то значить "середина року", воно припадало від 1-го - 5 Мая; друге було назване mаі?уо-?am, знач. межиліття (вживане досі на Україні: М?жінь (гл. словар Грінченка) і припадало від 30 Червня до 4 Липня.
(Були анальоґічні й інші свята, приміром: "межи-весни", про які писано в моїй книжці про культ.-істор. постать Різдва, у вступі - про Іранський календар).
З іменем "Ярець" зв'язана Українська назва Весни ,Яр", - назва ячменю "ярець" , котрі то слова з Українського кореня етимольоґічно вивести годі.
Зазначую, що чеський дослідник K. J. Егbеn завважує, що "ім'я Май є мабуть іменем природи, яка в той час (в Маю) плодить" (свої твори). Як показується, K. J. Егbеn не був далекий від правди, коли це писав, - порівняйте Іранське слово mayah (гл. в.). Ім'я місяця, Май, є поширене в отих народів східної й полудневої Европи: Українців, Москалів, Поляків, Чехів, Хорватів, східних Сербів (в них слово мея значить майське дерево), Альбанців (maji), Румунів (maju), Литвинів (mojus), північних Німців (Nord-hochdeutsch - "mai") і - як показується - всюди без змін у формах слів.
Українізація імени Май на "травень" є дійсно дуже невдатною. Адже не усе в Маю на землі є травою.
Поминувши несказанну красу Весняної природи, яка в Маю вся в цвіту і безлічі красок, - в очі б'є по всіх усюдах народження нової твари, нового життя з його бажаннями, поривами й змаганнями. Цілі народи в Маю оживають та рвуться до життя, шукають його змісту і ціли.
А Ти їй дай такий одвіт яка чудова Майська ніч
Ой як я впаду тричі у Маю
Принесла вам Красу Господарську Рясу
Стали Хусточки маяти cтала Діброва палати
Раз якось на Весні крізь Проміння Ясне
А ми Йому Кінця не знайдем
Староіранці виділи в Маю відблеск повноти й невмиручости краси Найвищого Єства та бажали достроїтися до неї своїми життєвими ідеалами й чеснотами.
Український нарід глядить на Май також з іншим настроєм і життєвим інтересом, ніж йому приписали публіцисти.
Назва "травень" навіть з Староукраїнськими реліґійними традиціями не є в згоді, бо давний реліґійний культ буйної зелені, - як символу сили творчої природи, - припадав в святочний час Івана Купала.
Loading...

 
 

Цікаве