WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Про Українські назви місяців Марець і Май - Реферат

Про Українські назви місяців Марець і Май - Реферат


Реферат на тему:
Про Українські назви місяців
Марець і Май.
Марець
На Іранське походження назви: Марець, Март, Марот, - вказували би етимольоґічні звязки тої назви з Староіранськими отсими словами: mar?d, verbum - зіпсути, ушкодити, знівечити ; mar?k, verb. - вбити, знівечити, до погибелі привести; mahrka, maraka, subst. - смерть, погибіль; m?rka - імя демона; mar? (перс.) - смерть ; mahrka?a, subst. - вбивання, нищення; mar, verbum - вмирати , гинути. Aorist - mar?, part. perf. pass. - morsta, partic. futuri pass. - mors?wa; ai (Староіранське) mrt?h; / marsta, subst. (p. f. pass.) - смертельний чоловік; новоперське mard, грецьке ??????; mar?tan, marat; martiya - смертельний, смертельний чоловік. Gay? mar?tan, Gay?-mar? (читай: Ґайо-марц) = прачоловік, перший чоловік - забитий злим духом Аґріманом.
Відома річ, що Марець - це найнездоровший з місяців, коли змагається зима з літом і часті переміни зимна з теплом є дуже небезпечні для здоровля чоловіка; притім таяння снігу і леду спричинює зимні, убивчі мраки. Фр. Мікльошіч стверджує, що: "деякі (вчені) лучать назву Марець з словами - мор, помір". І це зовсім справедливо.
Всі наведені тут Іранські вислови мають анальоґії в Українській мові. Українське слово "марчіти" знач. старітися, смощіти.
Польська пословиця каже: nastaje marzec, umrze niejeden starzec (за Мікльосічом). З славянських народів вживають цієї назви; Українці як в.; Хорвати - mara?; сх. Серби - m?r?; Поляки - marzec; Литовці - mor?us. В назвах Марця у тих народів є очевидною основою думки про загрозу смерти. Ця назва є в своїм роді осторогою memento mori (пам'ятай на смерть!).
Що воно так дійсно є, а при тім, що назва Марець або Марот, Март, - могло колись означати в Староіранців якийсь протяг часу, або назву місяця, загрожуючого людському життю, на те є отсі докази: В святих книгах Авести є Староіранські міти про Почин всесвіту і життя у нім на протязі чотирьох тритисячок літ, які мали скінчитися приходом Спасителя Сошанс (So?ans). Ці міти оповідають про неустанну ворожнечу злого духа Аґрімана проти Бога Творця Агура Мазди (Ормузда) за те, що він сотворив світ. В третім тритисячоліттю сотворив Бог на кінці першу худобину (прабика) й першого чоловіка (прачоловіка). Злий дух забив їх; та вони лишили свій плід і після них зродилася на землі всяка твар і люди. Аґріман знову хотів їх знищити, та в обороні світа виступили божі архангели (сотворені з Початку світа), вони скинули Аґрімана під землю, а боже царство відгородили від нього величезним валом - і зачалося щасливе життя людей на землі. Та світ і люди були в неустаннім страху, бо, як мали скінчитися 300 літ з тисячолітки, в котрій рядив пророк "Ухшияц-ерета", мав прийти демон-чарівник Маркуша (mahr-ku?a ) і снігами й студіню так мучити людей, щоби вони до трьох літ вигинули. Відтак мав бути створений вал Йіми ("Yima Var"), а земля мала наново залюднитися , і від тоді мало настати щасливе людське життя без холоду й голоду, хоріб чи журби. А тимчасом люди жиють в страху перед злим духом, вбийником першого чоловіка Ґайо-марец-а, і перед його висланцем чарівником демоном Маркушею .
Ось що значить назва місяця - Марець, коли вважати його за Іранське.
В нім є символ змагання життя зі смертю, вислів непереможних бажань чоловіка, щоб жити, і його страху перед ворогами життя .
Є другий доказ на правдоподібність, що Европейська назва Марець є з походження Іранська, і що була колись назвою місяця, або того часу, що його тепер означає.
Зі Староіранських назв місяців досліджено до тепер лиш назви місяців Авестийского календаря. Є це календар гієратичний з дванадцяти місяцями по 30 днів, отже 360 днями, до яких при кінці року додавано 5 святих днів (Gathe дні). Крім того додавано що 120 літ один місяць (для доповнення бракуючого щороку ще 1/4 дня).
Рік зачинався місяцем Мартом. Чи був передавестийський календар невідомо, але можна того догадуватися по іменах місяців Авестийського календаря.
Всі починання реформатора Заратустри (з доби ок. 700 літ перед Хр.), творця Авестийської реліґійної ідеольоґії, зміряли до того, щоб усунути давні реліґійні повірки й суспільний нелад, зв'язаний з блудною реліґійною ідеольоґією. Назви місяців Авестийського календаря є всі в честь Бога і найбільшої досконалости прикмет Божого єства, персоніфікованих архангелами. Імена цих архангелів носить значна часть місяців в честь Бога й найвищих ідеальних чеснот.
Назва Марець, - що було висловом безсильного страху перед смертію, який паралізував всяку людську енерґію, потрібну в життю, - не надавалася на назву першого місяця в році до реформованого календаря. Тому в Авестийськім календарі його нема, а натомість є назва Фраварзін, що значить: вперед (Іран. fra - Укр. про) - до діла! Шостий місяць по Марті, - наш Серпень, час збору з поля, - названо Шатовайрія (кшатра-вайрія) що значить: побажане добро, царство щастя, - утіха; немов в нагороду за працю першого місяця; а місяць п'ятий, коли вся природа розвинулася й красувалася овочами названо Амеретат, т. є. безсмертністю.
Хід думок в назвах Авестийських чергових місяців приневолює шукати за тезами, проти яких вони поставлені. І якраз - первісні тези показуються з антитез: проти понурої апатії марцевої поставлено через нове ім'я місяця Марця, - т. є. фраварзін, наперед ділаючий, себто: вперед до діла ведучий, - новий клич, і доповнено цей клич опісля назвою п'ятого місяця після Марця (то є Липня) : Ameretat
Loading...

 
 

Цікаве