WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Передріздвяний Святочний час: Місячна містика і парне Святочне Коло - Реферат

Передріздвяний Святочний час: Місячна містика і парне Святочне Коло - Реферат

феноменальне оце, що календарний місяць, - в складенні: 27 днів + 3 дні, - є останком преісторичного обчислення місяця на Сході, і передовсім в Ірані, де числено тижні по дев'ять днів, а місяць ділено на три тижні з додатковими трьома днями, т. зв. епаґоменами, що приявляли послідну астрономічну фазу Місяця в часі трьох ночей Новю . Ці три дні очевидно були колись зазначувані в місяцях Передріздвяного часу Староукраїнськими святами з мітольоґічною закраскою*, окремо для Різдвяного, і окремо для Щедровечірнього тижневого кола. В другім місяці кожного кола вони були зазначені вже самими головними Святами - Святим Вечером і Щедрим Вечером та днями попереджуючими їх і слідуючими після них, і полученими разом Святочними містеріями.
* Прим. Кс. С.: Я тої думки, що це були Староукраїнські, а не Іранські свята, хоча й тоті могли бути святковані на Україні Іранцями, - бо останки містерій відомих нам, мають Український характер, а календарні й мітольоґічні заразом числа, - дев'ять і три: 3х9+3, або 9+1=10, взяті трикратно як 30 днів місяця, - мають велику долю в многих Колядках і Щедрівках. Замітити належить, що в Староукраїнській містиці чисел, попри число 9 днів тижня, виступає також 7 днів (х4=28), з таким самим мітольоґічним значенням.
Так отже ясно, куди прямують провідні думки Передріздвяного й Передщедровечірнього часу - в напрямі Астрального, а передовсім Місячного культу, що розвивається на основі ідей про Народження Світа. Ідеї оці виявляються в Передріздвяному часі частинами і поступово - але що дальше то все повніше й виразніше.
Староукраїнські реліґійні почування.
Буде стверджено дальшим дослідженням, що з астрономічними фазами Місяця лучено на Україні здавна велику многоту мітольоґічних образців та символів: що з фазами Місяця є зв'язана символіка Щедрого Вечера та всіх Щедрівок, а й більша частина Колядок є основана на Місячних мотивах. А з цих Місячних фаз є Нів осередньою точкою, около котрої збираються Місячно-мітольоґічні фантазії й велика частина реліґійних почувань Староукраїнських. Тому й не диво, що крізь таємничу заслону Передріздвяного й Щедровечірнього часу проглядає оця Місячна містика й символіка.
Колядки й Щедрівки та Староукраїнська реліґія. У Передріздвянім Місячно-мітольоґічнім календарі маємо виразну вказівку, що між мотивами Староукраїнського Різдва й Щедрого Вечера були й мотиви Місячного шанування. Це, як сказано, ствердять також Колядки й Щедрівки. Бо вони приявляють найважніший доказовий матеріял про Староукраїнську реліґію та її мотиви. Заки будуть Колядки й Щедрівки в цім напрямі використані, зазначую з цілим натиском, - і ставлю це як тезу не підлягаючу сумнівові, - що всі вони попри традиції Староукраїнського дійсного життя дають собою і мітольоґічні образці. Проявляють вони невичерпане багацтво традиційних Староукраїнських ідей, що кидають нині світло на Староукраїнське культурно-історичне життя.
Пракультурні ідеї в Колядках і Щедрівках. Зміст Колядок і Щедрівок є доказом їх Старовіцького культурного характеру, бо проявлює нам не нинішні, а пракультурні та первісні ідеї, між якими реліґійні й культові займають передове місце, бо Свято, яке вони звеличують, має переважно реліґійний характер. Але й суспільних і господарських традицій є в них багато. Тому ж покликуючися в оцьому дослідженні на Колядки й Щедрівки, або напроваджуючи їх, все буду вважати їх за культурно-історичні документи, що свою доказову вартість власним змістом оправдають.
Про ідеольоґію Різдва і Щедрого Вечера. Ми так довго задержались при темі Передріздвяної містерії з вогнем і водою, бо ідея про творчу силу Вогню і Води є однією з основних в ідеольоґії Різдва і Щедрого Вечера; а зрозуміння цієї містерії дасть ключ розуміння інших культурно-реліґійних явищ в обох Святах.
Її зрозуміння устійнює також думку, що провідною ідеєю Свята Різдва є Сотворення Світа, котру Щедрий Вечер відтак доповнює.
Основа Староукраїнської мітольогії й реліґії. Розвиваючи дальше дослідження над Староукраїнським шануванням, ми побачимо, що оця Різдвяна ідея та Різдвяна містика з Вогнем і Водою, оперта на Астральнім шануванні, є властиво основою всієї Староукраїнської мітольогії й реліґії.
Для того годі тему про цю містику поверховно перевести, а навпаки треба буде досліди в цім напрямі ще, поглибити й розширити. А зараз тим більше, що Передріздвяні етнокультурні проблеми ще не вичерпані.
Передріздвяна та Передщедровечірня символіка. Отже піднесемо ще раз, що Передріздвяне та Передщедровечірнє коло тижнів є переповненим символікою в напрямі шанування Вогню й Води. Особливо вдаряючою є символіка Астральної Сили Вогню, а особливо Сили Місяця. На початку оба кола тижнів, - Різдвяний і Щедровечірній, - немов переплітаються символікою Місячною; шанування Місяця горує над іншим шануванням цілий час. Колиж прийде Різдво, лунає більша частина Колядок піснями про Водицю, Росицю, Дунай і т.і., а на Щедрий Вечер приходить величаве Свято Води. Астральне шанування лучиться тоді з шануванням Води.
Початок Святочного часу. Юр.
Перше оповіщення, Юра 8.ХІ.
Початком цього часу і його першим оповіщенням є день 26|Х стар. ст. (8|ХІ н. ст.), присвячений народом св. Юрові.
Християнська церква (східна) не присвячує цього дня тому святому, мабуть для того, щоби не йти занадто невільничо за думкою Старовіцької народної реліґії, бо присвятила вже св. Юрові день 23|ІV ст. ст. (6|V н. ст.); натомість установила в цей день свято св. Димитрія, котрий з св. Юром творить анальоґічний тип великомученика.
Юр, народний покровитель худібки: два Свята.
Святого Юра вважає Український нарід покровителем домашньої худоби. Його головний Святочний день (23|IV ст. ст.) вважається Святом розвиненої Весни, в котрім може нарід виганяти безпечно худобу на зелене пасовисько, віддаючи її під опіку Святого Юра. Півроку опісля, дня 26|X стар. ст. (8|ХІ н. ст.) віддає нарід знов худобу під охорону Святого Юра, щоб її боронив перед вовками, бо худоба вступає тоді в зимовий проміжок року й виставлена на небезпеку нападу вовків.
Прим. Кс. С.: Ідея Святого Юра у Староукраїнського народу мабуть є поєднанням трьох вірувань:
" в культурного лицаря, предка пастушого народу та ідеального опікуна худоби в Весняний час;
" в духа і покровителя грому й Весняних блискавиць, як символу Астральної сили;
" у Вавилонського бога грому і війни: ura?, котрого ідея могла прийти з Полудневово Сходу на Україну. Християнський символ св. Юра, поборника змії, мав іншу мітольоґічну ідею. Про це глядіть в розділі про символікуСвятого Вечера, а саме - про шанування Змії як символу Місяця.
Впадає в очі ідейний зв'язок цієї дії, - віддання худоби під опіку Українського покровителя Весни й культурного героя, - з пізнішими Українськими містеріями з худобою в грудні (т. зв. полазництвом, гл. н.), а відтак на Різдво, Новий Рік і Щедрий Вечер.
Мотивом одних і других є шанування худоби й утіха, що її сотворив Господь. Вважаю, що ці мотиви є ориґінально Українськими; та мимо того звертаю увагу, що вони мають спільні ідеї з Іранськими святами в цій порі року.
Вправді, як оба свята Святого Юра, так і інші реліґійні містерії з худобою в грудні і січні не опираються о календар Іранський, але йдуть своїм календарним порядком.
Весняне Свято Юра припадає в пору розвиненої Весни без зв'язку з Іранською астрономічною Соняшною орієнтацією. Те саме
Loading...

 
 

Цікаве