WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Передріздвяний Святочний час: Місячна містика і парне Святочне Коло - Реферат

Передріздвяний Святочний час: Місячна містика і парне Святочне Коло - Реферат


Реферат на тему:
Передріздвяний Святочний час:
Місячна містика і парне Святочне Коло
(Українська віра в Бога: Різдво Світа - Перше оповіщення, Юра 8.11.)
Українське Різдво-Коляда - це Свято Різдва Світа і хвали Господу-Творцю. В Святах Коляди й Щедрого Вечера є основні складові Староукраїнської культури й реліґії - і на ідеольогії цих Свят стоять інші згадані свята, містерії й реліґійні обряди.
Святий Вечір є по думці народу містичною добою Різдва Світа, коли-то і людина народилась. Думка про присутність Господа на Святій Вечері горує понад усіми іншими. Є оця Тайна Вечеря найбільшою реліґійною дією Українського Різдва...
Про Передріздвяні Українські народні містерії.
Як свідчать етноґрафічні записки, відбуваються через два місяці перед святом Народження Ісуса Христа ріжні Українські народні містерії. Ці містерії не мають зв'язку з ідеольоґією свята Різдва Христового. Вся містика Передріздвяного часу на Україні не має нічого спільного з християнськими віруваннями, а навіть те у ній, що з впровадженням християнства на Україні зістало з ним мимохіть зв'язане, не має з християнськими ідеями ніякої спільноти.
Не можна також утотожнювати Українського Передріздвяного часу з Римськими брумаліями, що менше-більше припадали в тім самім часі року, бо нічого з того часу не нагадує брумалій (ані слідуючих колись після брумалій вакханалій з культу Діоніза й Геліоса). Час колишніх брумалій не покривається з Передріздвяним часом, бо цей триває двадцять днів довше.
Нема нічого спільного Українським Передріздвяним містеріям з культом Сонця у Греків і Римлян: час того культу був ограничений на найближші дні до 25-ХІІ, тобто часу зимового навороту Сонця, а їх містерії та всякі екстраваґанції були чужими для Української культури.
Проф. Мих. Грушевський пробуючи пояснити Українське Передріздвяне святкування брумаліями, які, мовляв, були поширені між Тракійцями в добі Українсько-Тракійських взаємин, стверджує на кінець, що з цих брумалій нема в Українських Передріздвяних обрядах ні сліду.
Різдвяні ж маскаради, ігрища й екстраваґанції в час самого Різдва Христового, популярні на полудневім Сході й Заході в добі народження Ісуса Христа, що змішалися відтак з святоріздвяними тамошніми обрядами, мають у собі виразний вислів культу Сонця та офіціяльних двірських ігрищ в честь імператорів (vota і пр.).
На Україну дійшов з них лиш далекий відгомін. Вони як чужі культурно не змогли усунути ані давніше, ані тепер, мимо культурного розвитку на Україні, Староукраїнських культурно-історичних засад. Вони остали на Україні непопулярними і хто глядів на ці святоріздвяні ігри, з закраскою Соняшного культу, спостеріг, що вони не відповідають загальному народному Святочному настроєві і хоч схристиянізовані, терпляться народом як щось накинене й чуже, що викликує душевну дисгармонію й разить як християнина, так і українця.
Одні лиш містерії Римських Сатурналій схожі в дечім з Українськими Різдвяними традиціями, та Сатурналії є зовсім іншого культурно-історичного типу ніж Соняшні Римсько-Грецькі містерії, і вони не вплинули на Українські традиції, лиш є з ними схожими задля рівнорядного культурно-історичного становища давнього народу Римського й Українського.
Не покривається Український Передріздвяний час і з Іранськими святочними проміжками в місяцях падолисті й грудні. Український доріздвяний проміжок триває значно довше і Українське Різдво припадає в далеко пізнішім речинці , ніж Іранський головний святочний день грудневого проміжку. Але не згоджується Староіранський доріздвяний час і з церковним християнським, бо зачинається - як побачимо - о три тижні скорше від нього.
З всього того виходить ясно, що на Україні час перед Різдвом у народнім святкуванні має власний календарний закрій. Він має і окремі Українські, - а не Іранські, - провідні ідеї і вся ідеольоґія його виходить переважно Українською. Виступають при тім провідні ідеї доріздвяного часу так виразно, що позволяють догадатися ідеольоґії самого Різдва, повчають про неї і упереджують нарід на стрічу грядучого великого Свята та Святочними днями й реліґійними містеріями витворюють для цього Свята належний настрій.
Опираючись на зібранім дотепер етноґрафічнім матеріялі можна тут ці провідні ідеї Українського Передріздвяного часу з'ясувати.
Поділ Передріздвяного часу: Місячна містика і парне Святочне Коло.
Тут належить звернути увагу на дуже важну містику з Передріздвяного часу, а саме - на Місячну символіку і прояви Місячного шанування, спрямовані до грядучого Свята і зв'язані з ним.
Звертає увагу ось що:
Український Передріздвяний час поділений на проміжки - тижневі й місячні, які своїм розподілом зраджують дуже давню календарну Місячну систему і давню Місячну містику. По друге: цих тижнів і місяців є подвійне коло. Одне коло спрямовано до Різдва (Коляди), друге - до Щедрого Вечера.
І так:
1) від св. Юра (Димитрія) до св. Катерини (24.XI. с. ст., 7.XII. н. ст.) минає один місяць; а від Катерини до Різдва - другий місяць;
2) від св. Михайла до 20.???. н. ст. минає місяць, а від 20.ХІІ. до Щедрого Вечера (19.І., Йордан. Свято) минає другий місяць.
Серед того вдаряє ось яка календарна Місячна норма і Місячна містика, однака для Святоріздвяного й Щедровечірнього кола, яку позначають християнські свята, що очевидно поставлені були колись проти неї задля християнізаційної акції:
" від св. Юра (8.XI. н. ст.) до Воведення (4.???. н. ст.) іде проміжок 27-ми днів, відтак три дні доповняють місяця (з днем св. Катерини);
" а від св. Михайла (21. XІ. н. ст.) до св. Варвари (17.XII. н. ст.) минає також 27 днів. а потім три дні доповняючих місяця.
Річ у тім, що окремі Святочні дні позначають 27-ий день і кінець місяця, і що ті Святочні дні без огляду на християнську реліґію мають у народній містиці велику долю.
Так: Свято Воведення, як згадано, є 27-им днем Різдвяного місяця і одним з найважніших у Передріздвяній містиці. По нім Свято Катерини, 30-ий день, - це день окремих містерій з особливими мотивами, еротичними. Вага цього дня Катерини є ще у тім, що він має своє тижневе відбиття у дні св. Андрія (13.ХІІ. н. ст., Калета) з містеріями на таких самих мотивах. Також день св. Варвари, - як 27-ий другого тижневого кола, - є днем особливих реліґійних і фільософійних міркувань на теми астрольоґічні, а за ним слідує третій день, св. Николай, - та третій від св. Николая, а вступний нового місяця, день св. Анни (Непор. Зачаття Пр. Д. М.).
Як побачимо, оба ці послідні дні є Святочними з давніх реліґійних мотивів, а саме - оба як "полазні" з шануванням молодника домашньої худоби й молоді, передовсім молодих хлопців, що як нова, молода, твар навідують того дня хати. А св. Николай з шануванням особистим, як виріжнена мітольоґічна постать, - культурний лицар народу (Kulturheros), по всій своїй характеристиці, - це народний Прадід і речник народу перед Богом, якого особисті прикмети анальоґічні дохристиянського святця Николая. Але нарід хоче видіти в нім тим більше того, котрого на Свят Вечер особливо величає шануючи Прадіда-Дідуха. Тому день Св. Николая є призначений ще особливо варенню пшеничного пива - задля Свята Збору в другий день Різдва, бо тоді, у всенароднім, а властиво у великородиннім цім Святі, всі почування народного Збору зв'язані з предками, чи Прадідом.
Отже в цих календарних поєднаннях є
Loading...

 
 

Цікаве