WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Пісні часу Зелених свят: маївки, русальні та царинні пісні - Реферат

Пісні часу Зелених свят: маївки, русальні та царинні пісні - Реферат

піснях:
Проводили русалочки, проводили,
Щоб вони до нас не ходили,
Да нашого житечка не ломили,
Да наших дівочок не ловили.
Або:
Проведу я русалоньку до бору,
А й сама вернуся додому.
Ми свою русалоньку проводили,
Гіркою осикою заломили.
Як у весняний період, у час Зелених свят та Русалій були і свої особливі ігри. Серед хлопців поширеними були бої, перебої та перегони. Бились один на один чи група проти групи. Ці ігри були дуже різноманітними за своїми правилами - учасники могли битись кулаками чи без рук (тільки грудьми). Можливо, ці ігри були символічним утвердженням повної перемоги літа над зимою, або ж були змаганнями між двома парубочимигромадами. М. Костомаров висловлює думку, що ігрища на тематику боротьби є замовляннями перед військовими діями, війнами.
Зовсім іншого характеру була ритуально-обрядова гра "завивання берези" (на деяких територіях вона носить назву кумування). Цей обряд відбувався в лісі. Дівчата й хлопці парами завивали гілки на березі колом, обнімаючись крізь нього. Тоді хлопець зрізав цей "вінок", щоб гілки не розійшлися, а дівчина кидала його на воду, ворожачи на ньому, як у час купальських свят. Учасники обряду (чи це пара - хлопець з дівчиною, чи двоє дівчат) ставали кумами - найближчими друзями:
Ой кумочки, да голубочки,
Ми у ліс ідем, ми кумиться йдем!
І покумимося, й поголубимося!
А на дубочку два голубочки:
Они купляться, обіймаються й пригортаються...
Також парубки з дівчатами грали гру "Горюдуба", що теж є глибоко символічною: пара (дівчина з хлопцем) втікає від "ловця", який ловить дівчину, а всі у цей час вигукують: "Гори, гори ясно, щоби не погасло!" Ця гра була провіщенням купальських свят, щоб ясно горіло і сонце, і вогнище, яке воно уособлювало.
Отже, за тематикою, мотивами та образністю русальні пісні виявляють зв'язок із жанрами весняної обрядовості, із повір'ями, легендами, забобонами, а також містять казкові елементи та приказки.
...
Спільним жанром для весняної та літньої обрядовості були царинні обряди, які відігравали роль своєрідного оберегу сіл, полів, пасік, водоймищ, господарств, домів тощо. За способом виконання вони подібні до ритуалів водіння тополі (куста). Ці обряди здійснювалися з метою оберегти від природних стихій, лиха, епідемій і супроводжувались царинними піснями. Найбільше вони відомі на Лемківщині та Бойківщині. Тексти царинних пісень майже не збереглися, за словами Ф.Колесси, вони "мають характер молитов за врожай та охорону піль перед злими вітрами й тучами... а подекуди подібні до колядок...":
Вийди, виглянь, сонечко, усміхнись!
Наше зело-житечко колосись!
Наливайся житечко, колосись.
Виглянь, виглянь, сонечко, усміхнись!
Це замовляння виконувалося до сходу сонця. Люди - члени царинних процесій - простягали руки до сходу, співаючи цю пісню багато разів підряд аж поки не зійде сонце.
Обходи поля здійснювались, як правило, над ранок, у процесії могли брати участь усі - і дорослі, і молодь, і діти. С. Килимник фіксує детальний опис такої процеси: "Похід уявляв чарівну картину. Усі святочне одягнені; хлопчики й дівчатка у вінках на голові з живих польових квітів з житніми колосками; дорослі дівчата також у вінках з барвінку з додатком польових квітів та колосся, хлопці в ґірляндах через плече з житнього колосся молодого й зрілого минулорічного; жінки та чоловіки переодягнені та замасковані. Чоловіки з бубнами, сопілками, цимбалами тощо, - жінки майже всі заквітчані польовими квітами. В окремих місцевостях під час цього шестя брали й козу, прибрану в зелень-квіти та колосся... Під час вступу "на ниви" діти й дорослі здіймали неймовірний галас: діти калатали та дзвонили, музиканти грали, дівчата й хлопці співали - це знаменувало "вигнання злих сил з житів"... Усі учасники співали магічних пісень... під час походу молоді, вже одружені чоловіки та жінки, зокрема переодягнені та замасковані - танцювали, скакали, жартували, оббігали межами та суловками поля, одне одного ловлячи...". Потім поля кропили водою або молоком і влаштовували серед поля бенкет з жертовною їжею.
Часом при епідеміях чи хворобах здійснювалось оборювання села борозною, що замикалась колом і була своєрідним оберегом. Синкретичними стали і церковні обходи полів з іконами та хоругвами, традиція яких була запозичена в язичницьких царинних обрядах...
Джерело: Лановик М.Б., Лановик З.Б. Українська усна народна творчість: Підручник.- 2-е вид., стер.- К.: Знання-Прес, 2003.- 591 с.
-----
Русальні та царинні пісні пов'язані із святкуванням свята русалій - пори, коли весна переходить у літо, завершуються польові роботи (пор. із назвою давньоримського свята троянд - rosalia). Свято починається із клечання (замаювання хати, подвір'я й воріт різноманітною зеленню і зіллям), що має на меті забезпечити відлякування "нечистої сили" (маґія рослин із поганських часів). Обов'язковим було й поминання померлих. Цілий тиждень від Клечальної неділі (Святої Трійці за християнським календарем) називають "русалчиним", а четвер - "Русальним Великоднем" (Зелені свята за дохристиянською традицією). В народній уяві цей період пов'язувався з ігрищами й забавами русалок, їх проводами геть від живих та в поминаннях померлих. Русалками ж і "нявками" чи "мавками" (від староукр. - навьмрець, злий дух, ставали "потерчата" (діти, що повмирали нехрещеними) та ті, хто помер "наглою", неприродньою смертю.
Мотиви русальних пісень багато у чім збігаються з мотивами веснянок, пов'язаних з образами природи, рослин (ліс, плетіння вінків, образи дерев). Існує давній обряд прибирання і замаювання дівчини, яку водять по полях, співаючи пісню про тополю ("Тополя"). Подекуди збереглись також процесійні обходи поля з виспівуванням царинних пісень - своєрідних молитов за урожай і вбереження його від природніх стихій. За формою вірша і змістом ці пісні дуже наближені до колядок (5+5).
Русальні ж пісні мають мелодію неширокого діапазону. Часто завершуються "гуканками" ("гу", "у", "уй", "і" та ін.). Строфа здебільшого дворядкова різної форми (4+4, 5+5, 6+6). Існують також русальні хороводи.
Джерело: Компакт-диск "БЕРВИ".- Проект "Моя Україна".- ГО "Арт Екзистенція"
Loading...

 
 

Цікаве