WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Лемківські співанки (Збірка лемківських пісень Михайла Соболевського) - Реферат

Лемківські співанки (Збірка лемківських пісень Михайла Соболевського) - Реферат

України та на Закарпатті.
Але цікаво те, що ознаки спільності з фольклором інших областей помітні найбільше в текстах. Що ж до мелосу лемківських пісень, то він у цілому значно відрізняється від народного мелосу центральних областей, але ближчий до мелосу областей суміжних із Лемківщиною.
На Лемківщині поширений переважно одноголосний спів з епізодичним роздвоєнням на два голоси. В даному збірнику зустрічаємо лише окремі зразки двоголосся. Це пов'язано з тим, що в побуті лемків більшу роль відіграють традиції сольного співу, ніж хорового, що, до речі, стосується й гуцулів, в умовах життя й праці яких було чимало спільного з лемками (розкиданість і віддаленість гірських садиб одна від одної, перевага індивідуальних домашніх форм господарювання та ін.). Проте в різних селах під час свят, весіль лемки використовували пісні не тільки двома голосами, а підбирали тенорові, басові партії. Свідчать про це записи Філарета Колесси. В його збірнику "Народні пісні з Галицької Лемківщини" зустрічаємо зразки дво- і навіть триголосся.
Характерною прикметою лемківських мелодій є також відсутність внутріскладової розспівності, - кожному складові тексту відповідає не більше одного-двох звуків мелодії. Пісень протяжного широкого характеру тут мало, темп виконання лемківських пісень, а також і закарпатських та гуцульських, значно жвавіший, порівнюючи з піснями центральних областей республіки.
З ритмічного боку лемківські пісні досить багаті й своєрідні, вони вносять чимало нового в українську пісенну культуру. В лемківських піснях домінують сталі метричні розміри і порівняно рідше трапляється змінний метр. Близько половини всіх пісень цього збірника має тридольний розмір, що є, очевидно, наслідком взаємозв'язків з народною пісенністю західних слов'ян. Часто вживається синкопований ритм, який виступає дуже важливим формотворчим моментом у багатьох піснях.
Серед пісень даного збірника найбільше поширення має шестискладовий вірш, згрупований найчастіше у чотирирядкові строфи. Існує також чимало різновидів цієї структури.
Інколи шестискладовий вірш розширюється й видозмінюється також за допомогою встав них слів "ей", "гей"...
Ищи-м не зарубав
Ей, сокиречком в лесе,
Юж ми моя мила
Ей, обідати несе.
Крім цієї найтиповішої конструкції є й чимало інших - п'ятискладові, семискладові, восьмискладові в різних варіантах. Трапляються й складніші побудови вірша, що їх можна позначити схемами 4+4+3, 3+3+4 та інші. Як і по всій Україні, на Лемківщині є пісні в коломийковому розмірі, але мелодії їх переважно не коломийкові.
У лемківських піснях особливо важливу роль відіграє такий типовий для народної поезії прийом, як дво- або й кількаразове повторення окремих слів чи рядків пісенної строфи. Завдяки цьому прості в своїй основі метро-ритмічні конструкції пісень дуже урізноманітнюються і відступають від ординарної квадратної симетрії.
Прикладом може служити пісня "Гей, повідав-єс, же мя возмеш". В її основі лежить дворядковий восьмискладовий вірш:
Повідав-єс, же мя возмеш,
Як на горі жито дожнеш.
Але за допомогою повторень окремих рядків і вставних слів будова строфи набула такого вигляду:
Гей, повідав-єс, же мя возмеш,
Гей, як на горі жито дожнеш,
Гей, гей, як на горі,
Як на горі жито дожнеш.
В результаті утворюється оригінальна, єдина в своєму роді, художня форма. В поєднанні із своєрідною ладовою будовою ця пісня становить цілком самостійний художній організм, відмінний від багатьох інших.
Характеризуючи ладову та мелодичну будову лемківських пісень, відзначимо, насамперед, що більшість із них .заснована на ладах мажорного нахилу. В цьому збірнику представлені різні види народного мелосу - від примітивних вузькообсягових мелодій діатонічного складу до розвинених мелодій мажорного та мінорного устрою.
Мелодії невеликого діапазону (кварти, квінти або сексти) виступають найчастіше в обрядово-звичаєвих піснях, пастуших, косарських тощо. У деяких із них варіюється один мотив, як от у пісні "В лісі черешенька". Щодо часу виникнення такі мелодії є найдавнішими. До цього ж типу можна віднести також колискові, балади, жартівливі співанки...
Нерідко такі мелодії розширюються за рахунок приставленої знизу кварти, частіше незаповненої. Тоніка в цих піснях знаходиться посередині звукоряду і служить немов би центральною віссю, навколо якої будується мелодія.
Багато пісень цього збірника побудовано на основі натурального мажору, який у багатьох випадках ще виразно не оформлений і може розглядатися, як іонійський діатонічний лад. Зустрічаються мелодії в міксолідійському ладі, але таких значно менше. У деяких піснях наявні елементи лідійського ладу, який, до речі, дуже типовий для фольклору сусідніх польського та словацького народів.
Мелодії, побудовані на основі дорійського ладу, в цьому збірнику зустрічаються як виняток. Проте, опубліковані записи Ф. Колесси свідчать про значну поширеність цього ладу в лемківському фольклорі. Є в цьому збірнику також і пісні в натуральному та гармонічному мінорі. Окремі з них, як-от пісня-романс "Високо мій сусід", "Заграй мі, цигане", "Вишло сонце" позначені впливом професіональної музики.
Мелодії лемківських пісень нерідко групуються невеликими, відносно самостійними ланками, не підпорядковуючись якомусь одному, чітко виявленому тональному осередку. А в такій пісні, як, скажімо, "Яка ж ти сой, моя мила, фалечна" взагалі слабо виявлений зв'язок окремих фраз у єдину ладо-тональну цілість. Це приклад, так би мовити, вільної, ще неоформленої ладової будови.
Відносна самостійність окремих ланок (фраз) пісенної мелодії і розподіл функцій тоніки між різними ступенями звукоряду ведуть до утворення ладової змінності. Прикладами можуть служити такі пісні, як "Марисю, Марисю, я тебе не лишу", "Оженив-єм ся". Інколи зміна ладу досягається за допомогою хроматичної видозміниокремих ступенів звукоряду, як у пісні"Зелене, зелене". Але такі зразки зустрічаються рідко.
Новіші нашарування в лемківському народному мелосі виявляються у впливах функціонального гармонічного мислення та мажоро-мінорної ладової системи. Насамперед, це помітно на прикладі вояцьких, емігрантських, деяких родинно-побутових, та жартівливих пісень.
Проявом впливу мажоро-мінорної системи є, зокрема, вживання підвищеного VII ступеня в мінорі, модуляції в паралельні тональності.
Багатьом мелодіям новішого типу властива така структура: перша фраза пісні, виразно відокремлена цезурою, спирається на тоніку. Друга фраза будується за принципом секвенції, найчастіше на квінту вище від першої; інколи - на терцію вище - у паралельному мажорі, а в окремих рідкісних випадках - на секунду вище. У третій фразі мелодія розгортається, досягаючи кульмінації, а в заключній - знову повертається до головної тональності, повторюючи основну думку, виражену в першій фразі і ніби підсумовуючи весь розвиток.
Ця конструкція куплета має багато різновидів. Секвенції бувають не тільки точні, але й видозмінені. Досить поширеними є ритмічні секвенції. Середня частина куплета може розширюватись за допомогою повторень окремих слів чи рядків або ж, навпаки, скорочуватись.
До речі, в даній конструкції завжди має місце деяка тричастинність: початок куплета (перша фраза) служить ніби експозицією, середня частина становить невеличку розробку, а остання фраза - заключення, в якому стверджується основна думка в головній тональності. Така побудова куплета відзначається заокругленістю й логічною завершеністю.
Loading...

 
 

Цікаве