WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Купальські пісні - Реферат

Купальські пісні - Реферат

тощо. Як у всій давньослов'янській ліриці, вода у купальських звичаях та піснях є символом парування, вінчання (очевидно, етимологічно від "вінок"):
Ой на Йвана на Купала,
Там Марія в воду впала,
Ой на Йвана, на Купала,
Там Марія купалася,
Ой на Йвана, на Купала,
Там з Іваном вінчалася...
Часто картини купальського купелю хлопця та дівчини подаються алегорично:
Ой загородю терном річку,
Та пустю лебедя і лебідочку,
А сама буду дивитися,
Як буде лебідь купатися...
Із лебідкою вітатися...
То не лебедь і не лебідочка, -
То Ригор парубок,
І Наталя дівка...
Частий мотив віддання дівчини тому молодцеві, що витягне її із води, коли вона топиться, або зловить у воді її вінок. Такі твори нерідко завершуються трагічно:
Подовіцявсь Іванко віночок поняти,
Віночок поняти, дівоньку взяти.
Як ступив ногою - по пояс водою,
Як ступив другою - на дно головою...
У купальських піснях дуже часто зустрічаєтьсямотив потопання дівчини, яка просить порятунку у своїх рідних - батька, матері, сестри, брата, але ті відмовляються її рятувати. Подекуди він може сприйматись як покарання дівчини за непослух, але Е. Тайлор, вказуючи на значне поширення цього мотиву у різних народів, дає інше пояснення: водні духи, за язичницькими уявленнями, вимагають жертов, тому "абсолютно очевидно, що з цієї точки зору спасіння потопаючого, тобто виривання жертви із кігтів водяного духу - це безглуздий виклик божеству, який навряд чи зможе залишитися непімщеним...".
Оскільки купальська ніч була часом язичницьких оргій, то тема кохання та тілесної любові є однією із центральних у цих піснях:
Малая нічка проти Купала,
Де ти, дівчинонько, да ночувала?
Ночувала нічку у барвіночку,
Вставай, козаченьку-недовірочку.
Ночувала другу у темному лугу,
Вставай, козаче, невірний другу,
Ночувала третю під ожиною,
Із вірною да дружиною.
У купальських піснях ряд мотивів та образів перегукуються з русальними. Таким, зокрема, є мотив загадування дівчині загадок парубком або його посланцем:
Молодий Марку, чи спиш, чи лежиш?
Не сплю, не лежу, стрілочки стружу,
Котрі луччі - в пучечки в'яжу,
В пучечки в'яжу, на Дунай пускаю:
Пливіть, стрілочки, до моєї дівочки,
Загадайте їй три загадочки,
Як одгадає, так моя буде,
Не одгадає, не моя буде...
Із приходом християнства та принесенням на слов'янські землі нової моралі церква вела боротьбу проти язичницьких оргій як складового елементу ритуально-магічних дій, вважаючи їх розпустою та ідолопоклонством. Зокрема М.Грушевський цитує слова псковського монаха Памфіла (16 ст.) про це свято: "Коли прийде празник Рождества Предтечевого, то в святу ту ніч трохи не все місто схвилюється, і по селах показяться - з бубнами, з сопілями, з гудінням струнним і всякими неподобними граннями сатанинськими, з плесканням і плясанням: жінки і дівчата головами махають, устами видають недобрі кличі, препогані бісовські пісні, хребтами вихиляють, ногами скачуть і топчуть"; та описи зі "Стоглава": "Против празника і вночі на самий празник, весь день і до ночі чоловіки, жінки, діти по домах і на вулиці, і над воду ходячи, забавляються всякими грами, скоморошеством, піснями і плясами сатанинськими, гуслями й іншими способами і паскудними образами; тут хлопці і дівчата безчестяться; коли минає ніч, ідуть на ріку з великим криком, як біснуваті; миються водою і, вернувшися додому, падають як мертві від великого "клопотання". Тому в багатьох купальських піснях, що належать до пізнішого періоду, звучать мотиви заборони батьками йти дівчині на гульбища, покарання братом сестри, що не послухала цієї поради, потопання дівчини під час купання і марне намагання отримати допомогу від інших дівчат та хлопців. Згодом церква у цей день встановила свято святого Івана. Не маючи біблійного підґрунтя, воно стало продовженням язичницького звичаю, який у видозміненій формі був закріплений тогочасною церквою. Синкретизмом елементів язичництва та християнства позначена більшість купальських та собіткових пісень пізнішого періоду творення, на зразок:
Свята Пречиста собітку палила -
І всіх святих просила.
Всі святиї на собітці били,
Господа просили, Господа хвалили:
Дай же нам, Господоньку,
Першеє поломіненько - озимоє житцо,
Другоє поломіненько - пшеничка,
Третєє поломіненько - горошок...
У наш час залишки цього свята зберігаються в народі за традицією.
Джерело: Лановик М.Б., Лановик З.Б. Українська усна народна творчість: Підручник.- 2-е вид., стер.- К.: Знання-Прес, 2003.- 591 с.
------------
На дні літнього сонцестояння в українців з прадавніх часів припадали купальські свята та ігрища. Зародилась ця традиція у ті часи, коли серед хліборобських племен на теренах України панував культ сонця і давніх поганських богів Ярила і Даждьбога. Згодом, уже в християнські часи, ці обряди наклалися на святкування великих релігійних свят: різдва Івана Хрестителя (купальські пісні та ігри; у найзахідніших груп українців - "собіткові") 7 липня за новим стилем й верховних апостолів Петра і Павла (петрівчанські пісні) 12 липня за новим стилем. Ігри й обряди цієї пори пов'язувались із паленням жертовних вогнищ, спалюванням опудала ("Марени", "Коструба", "Купайла" та ін.) очищуючим вогнем. В купальських ритуалах поєднуються елементи маґії (загальне буяння природи і вплив на врожай) та матримоніальних дій. З буянням природи пов'язані всілякі фантастичні моменти (чарівна сила зілля, зібраного в купальську ніч, чудодійний цвіт папороті та цілюща сила води в цей же час, активізація і небезпечність у цей період всяких духів природи й "нечистої" сили). Усі етапи святкування були пов'язані з танцями і співами й носили орґаїстичний характер.
Джерело: Компакт-диск "БЕРВИ".- Проект "Моя Україна".- ГО "Арт Екзистенція"
Loading...

 
 

Цікаве