WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Ксенофонт Сосенко - Реферат

Ксенофонт Сосенко - Реферат

для арабських лінгвістів та письменників.
Мав в рукописі ще не закінчений упорядкований твір п.з. "ДНЇПРО І ПОДНЇПРОВ'Я" та збірку лінгвістичних і арабських аналогій в назвах рік, гір і місцевостей Подніпров'я й Західної (Галицької) України.
В послідніх літах (1922-1933) звернув я свою увагу на етнологійні світові праці та виспеціалізувався в ділянці етнологійних наук. В 1923 (в липні) їздив на етнологійний з'їзд-курс до монастиря St Gabriel Medlingu bei Wien, упоряджений світовими етнологами й передовсім Societatis Verbi Divini з St Gabriel.
Цей курс очутив в мені давні уподобання до етнографічних та етнологійних наукових дослідів. Я став обдумувати студії над українським фолькльором і вглублювався в душу українського народу, сповнену атавістичними почуваннями і предківськими етнографічними українськими традиціями. Плодом цих моїх дослідів є праця "Культурно-історична постать староукраїнських свят Різдва і Щедрого Вечора" та задумана і приготовлена мною праця про "Староукраїнський Великдень". Всі такі праці опирались на українських колядках, щедрівках і гаїлках, які усі вважаю змістовно прекрасними пам'ятками української культури й релігії.
На тему давньої української релігії й культури написав я дві розвідки-брошури: 1) "Про містику гаїлок", 2) "Праджерело українського світогляду". Та сам уважаю свої висновки [в них] про староукраїнську релігію помилковими, через те, що пишучи їх не звернув уваги на зміни колядок і щедрівок, - і вказував на культ сонця в староукраїнській релігії і не запримітив, що ще попереджав його та переважно остав (зберігся) і досі українським народом культ магічного Любієна, культ місяця.
Крім згаданих поважних праць написав я наукову розвідку "З проблем місячних назв на Україні", поміщену в "Звонах" (за листопад 1931, лютий і марець 1932).
Подаючи отсі, може за широко писані, дані про мою малозначну особу та мої письменницькі і наукові праці, прохаю Вас, Пане Професоре, використати їх після своєї добросердечности та прихильности.
До Вас з найглибшою повагою,
Ксенофонт Сосенко.
Лист Ксенофонта Сосенка до НТШ з приводу збірки вишивок.
(Фонд №309 чт. Оп І Ед.хр. №419, Л.п. 38,39,83, фонд НТШ.)
До Культурно-історичної секції НТШ
Конюхи, 17.11.1936
В.П.П.
Подаю Вп. Товариству під ласкаву розвагу, що слідуюче:
В Конюхах звиж 4000ім селі, в половині дороги між Зборовом і Бережанами, я позістаю 35 літ. Замітив я тут ще перед війною дуже оригінальні народні вишивки на рушниках, обрусах, жіночих поясах, хлоп'ячих ковнірах від сорочок та жіночих рукавах. Ці вишивки дуже по-мистецьки виконані, асиметричні, все лінійні. Всякі фігури, звізди, - по найбільшій части асирійської форми, - часто якісь таємні дерева, стилізовані геометрично з містичною звіздою посеред дерева, геометрично стилізовані листки і пр.. Вишивання хрестиком, або часом дрібним гафтом, красками виключно червоними або чорними, - а одна частина села, так званий "КУТ", майже виключно краскою чорною, - а все тілько на білім фоні полотна. Варіанти вишивок прямо безчисленні, а творчість в комбінації ріжних фігур і фантастичнім їх укладі прямо безконечна.
Вже перед війною (1914р.) я зачав збірку цих вишивок, відтак перервала збірку війна. А це дуже цікаво, що коли це село в часі світової війни було майже цілковито збурене, мешканці були кількакратно виселювані і дуже багато людей на місци вигибло, і всяке білля було зовсім знищене і сліду не стало з давних чудових вишивок, - то по війні, коли настало нове покоління, а бабусі і мамусі вимерли, то мимо цего всього, як фенікс з попелу відродилося старе мистецтво вишивок.
Наново і так очевидячи стало, що ця мистецька традиція є в кости, крови і мозгу народу.
В моїх руках є збірка, якою займалася по війні виключно моя донька Софія Сосенко - замужна Придаткевич, учителька місцева. А в цій ЗБІРЦІ Є ОКОЛО 360 ВЗІРЦІВ ВИШИВОК червоними і чорними красками та ОКОЛО 60 чорними нитками. Все те на білій основі. Збираючи ці вишивки, я зразу запримітив їх окремість, СТАРИННИЙ ТИП, і дійсно таких вишивок нема в цілій околиці. Тому впав я на (думку) ідею збирати тут взірці виключно того типу, а виключивши від збірки всі мотиви напливові, посторонні, книжкові або штучні, які часто бувають поширені учительками зовсім не критично.
Прийшло мені на думку, дати почин і поклик до збирання по всій Україні вичерпуючих збірок льокальних, - і в цей спосіб дати можливість дошукуватися поодиноких збірок старинних мистецьких традицій, генези тої ділянки українського мистецтва і культурно-історичної їх мітольогічності. Цю збірку я задумував видати, та не маю на це фондів. А збірка помалу нищиться.
Так я осьмілююся враз з своєю дочкою звернутися до В.П. Товариства, чи не зважило видати збірку цих вишивок, беручи на увагу подані мною вище наукові мотиви. Збірку можу показати особисто.
Село Конюхи є чисто українське; є тільки кілька старих родин з чужоземними назвищами, пр. Бокай (назва азійських східних племен), Шагай, Жеграй, Кубай, - мабуть назвища ірансько-перські. Є також сторони села з чужоземними не українськими назвами: Чогар, Бориння, Корчів, Жиграйка ("Жиграй" - слово іранське, - значить "жовнір"). В селі є традиція про татар і місця з іменами, як: Татарська долина і інші. Традиція сільська говорить, що дуже давними часами в цій місцевості випасали селяни-конюхи цілі стада коней.
Уклінно прошу ласкаву відповідь. На випадок згоди Вашої на видання Товариством моєї збірки, я застерігаю собі висловлення в передмові до видання мого погляду на значіння збірки.
З найвищою повагою,
Ксенофонт Сосенко
Укр. католицький парох.
З проблеми Місячних назв на Україні. Дзвони 1931.
Вступ. Про реформу укр. місячних імен.
Понижча розвідка може буде придатна і на часі зогляду на актуальність у нас справи реформи українських календарних назв місяців, яку непостережно в часі послідних двох літ зачали переводити літературні українські круги: змінами деяких місячних імен у виданнях календарів, в дневникарстві, в торговельних і господарських установах і пр.
Мотивом цих змін це - мабуть - оживлена у нас акція загального "чищення української мови"... Так, приміром, викинено Марець будьто латинське, - Май, по здогадові, також неукраїнське, а латинське ("українізовано" його на російський взірець: муръ, себто мурава, на травень!).
По правді був до реформи українських місячних назв давніший літературний товчок, і мабуть за його впливом справа згаданої реформи стала чинною.
Ще в році 1918 в київській "Новій Раді", з дня 17/8 написав П. Кривда-Соколенко статтю "Про упорядкування українського календаря".
Її передрукувала львівська "Рада" в р. 1930 в фейлетоні, подаючи вступні замітки від себе. Переймаючися ідеєю П. Кривди-Соколенка про конечність упорядкування українських календарних імен місяців, домагалася льв. "Рада" від В. У. Академії Наук, як одиноко покликаної до цього, оконечного вирішення справи, і накликувала, щоби з хаосом календарних назв на Україні покінчити. Льв. "Рада" нарікала на галицькі найперші видання церковних календарів, в яких, на її думку, видавці оперли назви місяців на римських іменах місяців, через що значна часть укр. календарних назв буцім стала ідентичною зі світовими назвами і втратила український характер. На думку льв. "Ради" українська календарна збірка назв місяців це мішанина церковно-славянських, польських та українських. П. Кривда-Соколенко боронить чистоти мови українського народнього календаря та жаліє над його занечищенням чужими назвами, які перейшли в українську церковщину головно з латинської мови в часі русифікаційної акції на Україні. Тому він проектує викинення чужих або неясних місячних назв та заведення чисто українських, - добір що найкращих, - їх упорядкування й зафіксування після річних діб і проявів життя в природі.
Поставлення П. Кривди-Соколенка до реформи укр. місячних імен - виключно літературне.
Стаття П. Кривди-Соколенка та замітки її референта навели мене на думку написати отсю розвідку.
Одначе я хочу опрацювати тему про українські місячні імена з іншої точки, саме: з'ясувати коротко наукові досліди й погляди про основи поділу часу на місяці, відтак подати наукові погляди про ґенезу назв місяців взагалі, а опісля пробувати розв'язати хоч в части загадку місячних назв на Україні.
Loading...

 
 

Цікаве