WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Гаївки - Реферат

Гаївки - Реферат

Збручем", де описані ігрові, сказати б, театралізованідії таких відомих гаївок, як "Ходить качур в гороховім вінку...", "Тимку мій рожевий...", "Ой йди, діду, гуси пасти...", "Чому, Галю, не танцюєш?..", "Ой вийтеся, огірочки...", "Іванчику-Білоданчику...", "Воротарго-воротнику..",
"Ходить жук по ручині...".
На думку дослідників, чим багатші гаївки ігровими моментами, забавами, тим вони давніші. Конкретний час та обставини виникнення більшості гаївок для нас залишаться вічною загадкою.
Є. одначе, гаївки, історична, основа яких проглядається. До них належить поширена по всій Україні гаївка веснянка "Їде, їде Зельман...". Властиво, в народі давно забули, хто такий Зельман, і в багатьох місцях співають: Жельман. А був то жорстокий управитель маєтків Дрогобицького староства 30-50-х років XVIII століття. Його знущанням над підлеглими не було меж. Ім'ям Зельмана лякали дітей. У нинішніх варіантах гаївки, оскільки забувся її генезис, про той жах уже ніщо не нагадує, але в первісному варіанті співалося:
...Каже бити Зельман, каже бити його брат,
Каже бити Зельманова родина.
Перебрав вже Зельман, перебрав вже його брат,
Перебрала Зельманова родина.
Не панує Зельман, не панує його брат,
Не панує Зельманова родина.
На погибель, Зельман, на погибель, його брат,
На погибель, Зельманова уся родина! [4]
Уже в 1909 році В. Гнатюк відзначав: "Гаївки починають помалу забуватися і се можна сконстатувати на різних записах, які представляють собою лише відривки або побаламучеш тексти з повириваними і поперекручуваними фразами, постяганими строфами і т.д... Але потреба співання не зменшується, через те замість гаївок починають співати першу-ліпшу пісню з краю, яка трапиться" [5].
Як Історично змінюються, перефразовуються тексти гаївок, видно хоча б із сучасних варіантів так званого "Кривого танцю". Мало хто задумується нині над тим, що означає в гаївці звертання до зозулі: "Ти нам тоді закувала, як панщина дякувала". Тимчасом, гаївка виникла у зв'язку зі скасуванням 3 травня 1848 року кріпосного права на західноукраїнських землях. Досі по галицьких селах стоять хрести на честь тої дати - декотрі були злочинне понівечені, знищені в часи засилля марксо-ленінської ідеології, але тепер знову відроджуються, як наша нескорена пам'ять.
Наша пам'ять мусить припадати до джерел - з метою духовного самозахисту народу, з метою збереження української етнічної субстанції. У цьому зв'язку нагадаю, як виглядала названа гаївка на самому початку - якою вона з'явилася з "Зорі галицькій" 4 квітня 1849 року під назвою "Нова гагілка" І з зауваженням; "Співати ю можна, як [пісню] "Мир вам, братя!..".
Ой ти, сива зазуленько!
Закуй же нам так миленько,
Як єсь тогди закувала,
Як панщина дякувала.
Тепер нам гагілка мила,
Бо ся панщина вступила,
Панщина ся геть вступила -
То-то ж нам гагілка мила!
Станьте, рускі діти, в коло,
Заспівайте си весоло.
Богу честь і хвалу дайте,
Смутні пісні занехайте.
Тепер нам гагілка мила... і т. д.
Велика то Божа сила.
Нас з неволі визволила,
Бо ми тепер вільні люди -
Най же Богу слава буде.
Тепер нам гагілка мила... і т. д.
Гірко ж то ми бідували,
На панщині кару брали;
Цілий тиждень нас гонили,
Хто не вийшов, того били.
Тепер нам гагілка мила... і т. д.
Вже не маєм тепер пана,
Вже не чути атамана,-
Пішли тії же всі в кут.
Що носили на нас прут.
Тепер нам гагілка мила... і т. д.
* * *
Ще нам тепер на заваді
Пиятика та й корчми;
Тяжкі платим за них рати,
Ті ведут нас до біди.
Тепер нам гагілка мила,
Бо вже панщина вступила;
Ще б нам більше була мила,
Коб ся горівка вступила.
Та проклята з бульби юшка!
З неї-то нам вся біда,
Нема хліба, ні кожушка, -
За ню всьо йде до жида.
Тепер нам гагілка мила... і т. д.
Ми си тепер рольні люди!
Най же нам все гаразд буде.
Корчми завше уникаймо
І горівку занехаймо.
Тепер нам гагілка мила... і т. д.
Так неділеньки кождої
Разом руки си подаймо -
Тої гагілки нової
Всім весело заспіваймо.
Тепер нам гагілка мила... і т. д.
Це, власне, як бачимо, дві гаївки під одним заголовком і на одну мелодію: перша - про радість скасування панщини, друга - про необхідність боротьби з пияцтвом {слово "жид" тут, розуміється, - без негативного узагальнення: йдеться конкретно про корчмаря).
У першопублікації ті дві гаївки чітко не розділені - звідси маємо, як каже В. Гнатюк, "побаламучення" у пізніших варіантах "Кривого танцю".
Реформа 1848 року вселила великі надії багатьом народам Європи, зокрема українцям Галичини. В "Уставі конституції Цісарства Австрійського", в параграфі п'ятому, заявлялося: "Всякі племена мають рівноправність, і кождий нарід має неізрушиме право охорони і заховання своєїі народности і языка" [6]. Гарна сказано, чи не так? На жаль, поліпшення долі народу було лиш частковим. Певно, що, хай і "голодна воля", то вже не панщина, але справжнього воскресіння Україна й досі не дочекалася.
Чи не парадокс, що ми й нині домагаємося того, про що гласив п'ятий параграф конституції 1848 року? Але, щоб це було на ділі, не на словах, - цинічних запевнень, що Україна "між рівними рівна, між вільними вільна", ми вже наслухалися - аж-аж... І щоб це стосувалося України незалежної, суверенної.
Здається, - щоби не наврочити, - таке воскресіння надходить. Надходить той Великдень Волі України, задля якого у віках стільки життів згоріло в диких оргіях.
Сьогодні, після тяжкого тривалого гніту, Україна, як ніколи, чує потребу у відродженні національних народних традицій. А щоби молодь не була змушена співати замість гаївки "псршу-ліпшу пісню з краю", треба подбати про видання й перевидання збірників українських гаївок та веснянок.
Допоки з'являться поважні томи, подібні до Гнатюкового, слід випускати бодай невеликі тематичні збірки. Одну з таких збірок - упорядковану ентузіастом музичного життя на Дрогобиччині 3. Бервецьким - пропонуємо сьогодні читачам.
Примітки:
Література:
1. Зоря галицкая яко альбум на год 1860.- Львів, 1860.- с. 516. Зоря галицкая яко альбум на год 1860.- Львів, 1860.- с. 516.
2. Народні пісні в записах Маркіяна Шашкевича. - Київ, 1973.- С. 23. (Запис 30-х років минулого століття із Золочівщини, що на Львівщині)
3. Матеріали до української етнології.- Львів, 1909.- Т. XII. - С. 146-147. (Запис початку нашого століття із села Задарів, біля Бучача на Тернопільщині).
4. Msciwujewski M. Z dziejow Drohobycza.- Drohobycz, 1939.- Cz. 2.- S. 38.
5. Гнатюк В. Вибрані статті про народну творчість. - Київ, 3966. - С. 150.
6. Зоря галицка. - 1849. 14 березня. - С. 124.
Джерело: Свято гаївок: великодні, весняні пісні та ігри.- Дрогобич: Бескид, 1991.- 52 c.
Loading...

 
 

Цікаве