WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Вертепне дійство (с.Ізки, Міжгірщина, Закарпаття) - Реферат

Вертепне дійство (с.Ізки, Міжгірщина, Закарпаття) - Реферат

Вефлеємі спаситель родився.
2-й пастирь: Веди нас дідочку в місто Вефлеєм, щоб ми своєчасно йому поклонились.
3-й пастирь: А що буде з вівцями?
Дідо: А тут їх залишемо, а як вернемось,
знову їх тут знайдемо, тот їхбуде доглядати, котрому ми підемо вклонитись.
Заходить чорт. Трясе ся, підскакує і дзвенить дзвінками, при цому говорить.
Чорт: А я старий чорт від ковбиці відорвався і до вас сюди добрався,
а малі чортенята з пекла повискакувалт, руки ноги поламали.
Де там спаситель мені треба знати,
щоб недопустити вічного пекла нарушити.
Ангел: Сокрушенна твоя, чорте, сила погине, бо народився Спаситель мира.
Чорт: Ой пропав я пропав, Бог на мене з неба ангелів послав.
Входить циган: А я бідний циганин нічого не маю,
тільки гуселки золотії на яких я граю.
Нелишіть і мене в гурт прийміть
я на гуслях дитяткові заграю.
Всі колядують: Заграли, заграли в золоті гуселки
Дитяткові маленькому, що лежить в яселках.
Заходить Жид: Та і я з вами помандрую, може дещо уторгую, мене в гурт прийміть.
Циган: Ходи, Гершку, з нами.
Жид: Я такоє коробковатоє.
Ішло коло пастиря я незнало же його пес гавкало,
а я вже вмерло, пес на мені ґаті роздерло, коли до тебе Царю йшло.
Циган: Ти ще, Гершку, не вмираєш,
ти ще з нами погуляєш.
Жид: Я гуляло я незнало, в мене мода не такоє.
Циган: Танцюй, Гершку, гопа гоя, онде іде Сура твоя.
Жид: Моя Сура воркоче, торкоче,
мене на сім світі відіти не хоче.
Заходить Сура а за нею циганка. Обидві вітаються з господарями, присутніми і говорять.
Сура та циганка: І нас в гурт візьміть.
І ми йдемо з вами Ісуса вітати.
Всі стають на коліна, тільки чорт іде вбік і вислуховують молитву.
Молитва 1-го пастиря: Милий Ісусе ми тя довго ждали, ми тя на сім світі видіти желали.
Дай мені убогому прожити з чистим серцем і душою і вік тобі служити.
Молитва 2-го пастиря: Любий Ісусе тобі ся кланяю, всю свою надію лиш у тобі маю.
Благослови просо, вівці, ліса, спаси християнів від нападу біса.
Молитва 3-го пастиря: Прийми спасителю моє моленіє. Дай душам спасеніє,
світу в мирі жити, щоб ми могли тебе величати
і Різдво твоє во вік прославляти .
Молитва діда: О Божа дитино, услиши ти діда,
недопусти, щоб нас замучила біда,
оддали нещастя, злобу, ненависть.
Дай всім християнам чистої совісті.
Дай щастя здоров'я живущим в цій хаті
котрі согласились нашу ігру послухати.
А тепер любі браття разом низький уклін даймо
і цю колядку красно заспіваймо:
Всі: В Віфлеємі новина:
Породила Діва сина,
Породила в благодати
Непорочна Діва мати Марія
Породила на сіні
В віфлеємській яслині.
Йосип Діву потішає,
Повивати помагає Марії
Слава Богу і хвала
У вертепі настала.
З неба ангели злітають,
Сином Божим називають Ісуса
Серед темної ночі
Дивне світло б"є у очі,
Ясна звізда засвітила,
Де дитятко породила Марія
Недалеко на горі
Пасло стадо пастирі,
До вертепа прибігають
Чистим серцем там вітають Ісуса
Ще приходять три царі
Із востока звіздарі
Для Ісуса ставлять щиро
Ладан,золото і миро Марії
На коліна падають,
Подарунки складають.
І ми також прибігаймо,
Богу дари приношаймо Навіки.
І в цей час починається забава цигана й циганки, жид продає. А господар з господинею запрошують за стіл, причащають теплим компотом з сушениць. Звичайно горілкою,вином. На Святий вечір м'ясне недавали. А вже на Різдво була і ковбаса, печінка і всяка доброта. Посмакувавши добротками всі колядники колядують:
Всі: Слава сьому дому,тай господареві,
Що закликав подорожніх к своєму столові.
Пані господиня , вби ся горазд мала
Заставила посідати , ще й гостину дала.
За вашу гостину,
За колачі білі
Най вас Пан Бог нагородить
Св'ятої неділі
А ви пане газдо на нас не дивуйте
Тай на нашу Божу церков дащо подаруйте...
Ця колядка ще продовжується. А 1-й пастирь відкланюючись вінчує господарям:
1-й пастирь: Вінчуєме вам пане газдо сисі св"ята в горазді попровадити
і других ся радісно дочекати.
На многая і благая літа.
Всі колядують: На многая літа і благая літа
На многая і благая, щасливая літа.
Потім всі колядують: Ходьме братя, ходьме
Бо вже час приходить
Бо вже ясна зіроченька
За гору заходить.
Всі виходять. Але забавачі-циган, циганка, жид зі своєю сурою, ще забавляють господарів своїм буденним ремеслом. Але з таким часом, щоб встигнути прибігти до другої хати. Порядні колядники ніколи в коляді не напивались і завжди встигали прийти на сийночну Службу Божу. Хто грав чорта той роздягавсь і йшов як інші християни. Так в церкві збиралось декілька груп колядників. Це були з Волоського потока-нижнян, матачова і з вишнього кінця-кривулі. Нижняни починали коляди від першого номера с.Ізки, вишняни від останнього номера, а матачани з накрайнішої хати аж під полониною. Колядують 6-7-8 січня. Розраховують так,щоб обійти все село. Заколядовані гроші як правило віддавали на церкву, але й мізерну частину ділили між собою. Найбільшу втіху з цього мали наймолодші колядники - це ті, які грали ангелів.
В розмовах зі своїми знайомими часто від них чую нарікання,що позабули давні традиції тільки тому, що були такі часи, мов недозволяли і таке подібне. Так, я згідний з цим, але ми малі хлопці піонери й комсомольці, ще задовго до Святого вечора збирались один день в одного другий в іншого на кінці села жив старий дяк і збирались незамітно в нього. Коли ходив в коляди мій старший брат Степан то часто колядники тренувались у нас в старій хаті, в холодних сінях. В школі можливо і знали, але ніхто не прозраджував нас. На вчителів тиснув директор школи - прізвище якого нехочу згадувати, один раз побив так однокласника мого старшого брата, що той довгий час лікувавсь на енурез. Вчителі я до цих пір переконаний, неподіляли думки і дії комуністичного директора. Можливо мої земляки прочитають цей спомин і в своїх споминах доповнять як святкували ми Різдвяні свята. Але як бачите ніщо не застрашило нас зберегти нашу рідну колядку.
Ми Ізяне ніде не ганьбимось своїми традиціями, і не ганьбимось признатись що ми з Ізок. Я давно поїхав в світ за своєю долею з Ізок і тепер вдячний моїм землякам Тарабію Роману Васильовичу і Томинцю Михайлу Івановичу за допомогу при описанні нашої Ізківської колядки. Буду радий і щасливий почути як її колядують мої внуки і правнуки, мої земляки. Впевнений, що наша колядка заполонить і душу вірників всюди ду живуть наші славні Українці.
Я хочу, щоб мою колядку не забули...
Loading...

 
 

Цікаве