WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Національний одяг Покуття - Реферат

Національний одяг Покуття - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
"Національний одяг Покуття"
В одязі бойків, лемків, покутян і буковинців чимало спільного з гуцулами. Чоловіки всіх зазначених груп носили короткий верхній одяг типу сердака або піджака, подібні до киптаря безрукавки (мунтян у буковинців і покутян та безрукавки з тканини - лейбики, катанки - в інших групах). Поширений був також одяг типу опанчі, в якому замість відлоги пришивалася пелерина (манта у буковинців і покутян, сірманя у лемків, сіряк у бойків).
Буковинці, покутяни та частково бойки сорочку випускали поверх штанів, через плече вішали торбину. Підрізали волосся тільки спереду, носили шапки, брилі.
Особливостями лемківського чоловічого комплексу були сорочка з розрізом на спині, що заправлялася в штани, та чуганя - сукняний плащоподібний одяг із довгою пелериною та з імітацією рукавів, що сягав подолу і одягався наопашки.
Сорочка бойків також мала розріз на спині, їх сердак, як І лемківський, нагадував свиту. У бойків ще на початку XX ст. зустрічалась хутряна безрукавка - бунда, один бік якої був незашитий і зав'язувався ремінцями. Чоловіки-бойки подекуди заплітали волосся у дві коси.
На Буковині переважали тунікоподібна сорочка і полотняні, сукняні або шкіряні штани (мишини) з вузькими довгими холошами. У буковинців і покутян сердак прилягав у талії, побутував тулуп-кожух.
Спільними елементами жіночого костюма бойків, лемків, буковинців і покутян були безрукавки і сердаки, що майже не відрізнялися від чоловічих, і постоли - як найбільш поширений вид взуття. Проте вбрання кожної з цих груп також мало свої відмінності.
Для бойківчанок характерною була сорочка з відокремленим станком, густо зібраним подолом та з розрізом на-спині або на плечі. Сорочки вишивались на грудях півколом на зразок намиста. Спідниці шились із білого полотна або вибійки, рясно призбирувались і вишивались. З-під очіпка заміжні жінки випускали по боках кучерики, які іноді згортали у скрутні. У свята волосся розпускалося, а на голову одягалася біла хустка.
Лемчанки носили також дводольну зі зборами сорочку з розрізом на плечі, кольорові спідниці, а як верхній одяг - шубу, пошиту в талію і покриту фабричним сукном (манту). Заміжні жінки розділяли волосся на дві половини, а потім, згорнувши кожну з них у скрутень, намотували на луб'яний або мотузяний обруч, що накривався очіпком; зверху накидався обрус (тип рушника).
Значно більше різнився одяг буковинок і покутянок. Тут побутувало два типи жіночої сорочки: тунікоподібна з рукавами без зборок і сорочка з поликами. Поясним одягом були горботка або спідниця. Горботка - це шматок смугастої або однотонної чорної чи червоної вовняної тканини, якою огортаються стегна, один із кінців підтикається під пояс.
До плечового та верхнього одягу буковинців і покутян входили киптарі, сердаки і кожухи. Кожух іноді покривався фабричним сукном (кунтуш,). Кожухи на свята одягали і влітку. Був поширений на Буковині одяг типу пальта - бурнус. Дівчата, крім хусток, носили коди - вінко-подібні прикраси із жмутку тирси, що кріпилися на тімені й пишно піднімалися вгору, а волосся при цьому розпускалось. Іноді під цей убір підтикалося пташине пір'я.Заміжні жінки, викладаючи волосся, робили фігурну пов'язку на тімені. Взимку та влітку носили постоли і чоботи.
Своєрідністю відзначається костюм в якому зберігалося багато архаїчних рис. Чоловіча сорочка є тунікоподібною, з характерною вишивкою на з'єднанні рукавів із станком. Носили її навипуск і підпе-резували широким шкіряним поясом (чересом) з металевими прикрасами і орнаментальним тісненням. Штани шилися з білого полотна (покрениці), кольорового сукна (крашениці) або білого сукна (гані). Холоші знизу іноді закочувались і вишивались. НайвідомішІ елементи костюма гуцулів - киптар (овчинна безрукавка) й сердак (прямоспинний короткий піджак із домашнього сукна темного кольору, з бічними клинками або без них). Зверху вдягалася прямоспинна довга манта з пелериною. Плечовий та верхній одяг у гуцулів густо оздоблювався вишивкою, аплікаціями. Чоловіки пов'язували шию хусткою, а волосся підрізували спереду. З головних уборів поширені були облямована хутром шапка і хутряна ушанка. Влітку в ба-гатьох місцевостях чоловіки одягали пояркові брилі-кре-сані, оздоблені півнячим пір'ям. Характерним взуттям були постоли, що вдягались на онучі або панчохи з домотканого сукна (капці). Молодь носила й чоботи. Не розлучались гуцули зі шкіряною, прикрашеною тисненням та мідними бляшками торбинкою, яку вішали через плече (тобівка, дісаги), порохівницею (перехресниця) і топірцем.
Чоловіки, як і жінки, прикрашали себе намистом з плодів, у яке іноді вплітали мідні ґудзики, а також браслетами, мідними лапцюжками-ретязями. Ретязі з хрестиками одягали на шию, ними скріплювали поли сердака, коли його накидали на плечі, на них підвішували до пояса люльку. Носили також персні з пірамідальними бугорками.
Сорочка гуцулок була з прямим поликом і вузенькою обшивкою при шиї. Заміжні жінки одягали одну або дві смугасті запаски, дівчата - спідниці. Жіночі киптар і сердак не відрізнялися від чоловічих. Крім того, жінки носили також сердак на хутрі і короткий кожушок. Святковим жіночим одягом була гугля - плащоподібна накидка з вовняної тканини.
У гуцулів заплітали коси не тільки дівчата, а й заміжні жінки. Дівчата вплітали у волосся також штучні коси з конопель або гарусу. Дівоче вбрання голови було, як правило, вінкоподібне; зокрема тут носили старовинне чільце - нанизані на дріт або ремінець мідні пластинки у формі маленьких стручків чи пелюсток. У заміжніх жінок побутувала намітка, поверх якої голову інколи обвивали складеною в смугу хусткою. На свята надівали багато шийних, вушних і ручних прикрас: згарди - нанизані на шнурок хрестики, а між них трубочки з латуні або закручені спіраллю мідні дротики; гердан - плоский ланцюжок, подібний до ажурного коміра; ковтки - низані з різнобарвного бісеру грушоподібні сережки, а також сережки з підвісками з намистин або металевих пластин; ретязі, нараквицііщось на зразок браслетів, сплетених із різнокольорової вовни), персні. За взуття для всіх жінок правили постоли, які в свята одягали з панчохами (капчурами), а для дівчат - ще й чоботи. Жінки носили ногавиці - доколінницї.
Loading...

 
 

Цікаве