WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Моє село – Обертин - Реферат

Моє село – Обертин - Реферат

товариства "Сільський господар" в Обертині припинив своє існування.
До першого приходу радянської влади вся земля належала селянам, польським і в незначній мірі українським землевласникам, греко-католицькій церкві та римо-католицьким костелам. З її приходом поміщицькі та церковні землі, пасовища та ліси конфісковані та передані у володіння селянам, насамперед безземельним та малоземельним. В Обертинському районі селянам також було безплатно передано з фільварків 420 коней, 480 штук великої рогатої худоби. 520 свиней. Ці дії радянської влади викликали за-хоплення і схвалення, особливо серед незаможної частини населення.
Внаслідок безплатної передачу поміщицьких і церковних земель селянам, кількість землі в селянських господарствах збільшилась, але ЦК ВКП(б) і Рада Народних Комісарів СРСР від 21 березня 1941 року ввели крайні норми землекористування на селянський двір Станиславівської облас-ті: ця норма становила 7 га. Отже, селянин не міг мати більше 7 га землі у своїй власності.
Але вже в 1940 році радянська влада розпочала колективізацію в сільському господарстві, створюючи колективні господарства або колгоспи. В періодичній радянській пресі почали з'являтись статті, що вихваляли переваги колективного ведення сільського господарства, радянської системи загалом та її демократичність.
В лютому 1940 року в Обертині створено колгосп з назвою "Імені XVIII партійної конференції". До колгоспу вступило близько 40 господарств, зокрема, господарства П. Савицького, А. Рудницького, Й. Федоришина, Й. Яворського. П. Василюка. Колгосп мав 500 га землі, 15 коней, 15 возів, борони, йому виділено трактор. Головою колгоспу обрано Миколу Романюка.
Розміщувався колгосп на садибі колишнього панського фільварку. На цій садибі знаходилась і створена в березні 1940 року машинно-тракторна станція (МТС), яка мала обробляти землі створюваних колгоспів. Друга машинно-тракторна станція організована в селі Воронові.
Та у червні 1941 року розпочалась війна між Німеччиною та Радянським Союзом, колгоспи розпались, селяни-колгоспники зновузабрали свою землю і знову стали господарювати самостійно.
З другим приходом радянської влади колгосп в Обертині, був відновлений 27 вересня 1945 року, але вже з іншою назвою - "Перемога". У відновленому колгоспі нараховувалось 11 господарств, усуспільнене майно колгосп)' становило : 5 коней, 5 корів, 15 овець. 9 свиней, 30 вуликів, 2 плуги, ; 2 вози та трієр. В подальшому колгосп "Перемога" збагачувався, як і колгосп імені Шевченка у Незвиську, як майном вступаючих у колгосп, так і конфіскованим майном примусово вивезених сімей з району. В 1946 році Обертинський колгосп "Перемога" вже мав 12 коней, 12 корів, 27 овець та кіз.
Об'єднував колгосп "Перемога" в основному господарства, що знаходились за річкою Чорнявою.
Не обминула Обертин і воєнна віхола як першої, так і другої світових війн, обпаливши своїм ненаситним полум'ям як саме містечко, так і його мешканців.
Російські війська ввійшли на Городенщину 1 вересня 1914 року, вони завели військову адміністрацію, ліквідували українські бібліотеки, арештовували і вивозили в глиб Росії людей, а на Різдвяні свята забороняли ходити з колядою.
Під натиском австрійських військ на початку 1915 року російські війська були змушені залишити городенківський повіт, фронт проходив по лінії Обертин-Снятин, 25 лютого 1915 року австро-угорська піхота перейшла у наступ у напрямі з Обертина на Герасимів і дальше у напрямі Дністра. Обертин під час цих боїв зазнав руйнувань. В липні 1915 року в Обертині були зосереджені великі сили австро-угорських військ, які готувались до подальшого наступу.
В 1916 році Обертин і околиці стали ареною жорстоких боїв між австро-угорськими та російськими військами, знову Обертин зазнав руйнувань, а його мешканці - чималих бід.
20 жовтня 1940 року і 10 листопада 1940 року на Прикарпатті стався землетрус. Руйнувань і потерпілих від стихії не було, та люди стривожились, вбачаючи в цьому погану ознаку. Так, наступали важкі часи - і численні репресії радянської влади, і вже насувалась зловіща тінь Другої світової війни.
Вдосвіта у неділю, 22 червня 1941 року, мешканці Обертина почули сильні вибухи з півдня та зі сторони Коломиї, а невдовзі довідались, що Німеччина напала на Радянський Союз, а німці бомбили військову базу біля Гвіздця та аеродром і залізницю в Коломиї. Невдовзі почався рух радянських військ, що відступали через Обертин у напрямку Дністра.
2 липня 1941 року о 14 годині в Обетин ввійшли на танкетках і легких танках угорські частини, за ними в Обертин ввійшла угорська піхота та кіннота (Угорщина виступала на боці Німеччини). Цього ж дня угорські війська захопили Вакерівку і балагурів ку.
Невдовзі мешканців Обертина скликали на сходини, на пропозицію угорського офіцера обрано тимчасове управління Обертина, на посаду війта призначено Антона Погорілого. Створена місцева поліція.
Друга світова війна, крім численних людських жертв, принесла на обертинську землю і значні матеріальні руйнування. В Обертині в час бойових дій знищено 241,98 га озимих посівів, 71.68 га ярих посівів, 29,41 га конюшини, заміновано 51,43 га. В Обертині 6 вересня 1944 року створено штаб по розміновуванню, головою штабу призначено Тарасенка, членами Смислова, Рябоконя, Чернуха, Сьому, їхні посади не вказані.
Забрано у населення Обертина під час війни 108 коней, 293 штуки худоби, 33 вівці, 36 свиней, 2349 штук домашньої птиці.
Нанесено збитків 887 господарствам Обертина на суму 31 мільйон 361 тисяча 634 крб. (в тодішніх цінах).
Містечко Обертин знову зазнало немало руйнувань, воєнні / дії залишили навічно в душах його мешканців невгасимі страждання та горе.
Loading...

 
 

Цікаве