WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Моє село – Обертин - Реферат

Моє село – Обертин - Реферат

- 6583. В Обертині до 1914 року переважали українці, хоча була чисельна польська і єврейська громади. В часи Першої світової війни кількість населення Обертина зменшилась і в 1923 році становила 4781 чоловік. Причиною тому були втрати під час воєнних дій в першій світовій війні, виїзд з Обертина євреїв, інфекційні захворювання у воєнні часи. Але промовистим є і такий факт: в 1923 році значно збільшилась чисельність поляків, що можна пояснити лише одним - новою хвилею польської колонізації після поразки українців в українсько-польській війні. В 1938 році демографічна ситуація вже змінилась на користь українців.
Значно вплинула на чисельність населення Обертина Друга світова війна - воно значно скоротилась. Причин тут декілька: ліквідація єврейської громади в часи німецької окупації, значні втрати чоловічої частини населення Обертина в час Другої світової війни і вивезення молоді до Німеччини, масовий виїзд поляків після Другої світової війни до Польщі тощо. В повоєнний 1950 рік населення Обертина навіть не сягало чотирьох тисяч.
Значнозмінився і національний склад населення Обертина в повоєнний час: воно стало практично однорідним - українським, поляків залишилось дуже мало. Правда, в Обертині з'явились росіяни, але в незначній кількості. Чисельність населення селища до 1994 року майже не змінилась, в повоєнний час посилились міграційні процеси з Обертина, насамперед молоді з різних причин в міста.
Легенда про походження Обертина, яка записана зі слів Ганни Василюк. Було це в далекі часи. Селились в нашій місцевості люди, освоювали нові землі, вирубували ліси, засівали поля, обзаводились сім'ями, ґаздували і наживали добра. Поселилися люди і у видолинку біля річки, побудували хати і почали господарювати. Та надійшли лихі вісті, що насуваються орди печенігів, які палять села і вбивають людей. Почали нові поселенці зводити високий частокіл навколо своїх осель. Вони обгородили городище і взялися готувати зброю: мечі кувати, луки та стріли виготовляти.
Одного дня побачили жителі українського городища з валів кіннотників - це були печеніги. Обступили вороги городище і почали вимагати, щоб відкрили браму. Та цього не сталось і почали печеніги бій, посилаючи на захисників городища хмари стріл, кидаючись з диким виттям протаранювати браму. Та мужньо оборонялись захисники городища, хоча і ріділи їхні ряди. Третій день тривала битва, але не могли печеніги здобути городище. Зібрались молоді хлопці, порадились і вночі непомітно підкрались до намету печенізького воєводи і закололи його мечами. У ворожому стані вчинився шум і ґвалт, печеніги почали переслідувати сміливців та захисники городища вчасно відкрили їм браму і сміливці заховались за стінами укріплення.
А ранком засурмили печеніги у труби, розібрали свої намети і повернули своїм військом у інші краї. Після тої битви почали розказувати люди, як обернули печеніги біля цього поселення. Через деякий час назвали це поселення Обертином. Ця легенда існує вже декілька століть.
Як свідчать археологічні знахідки, знайдені в околицях Обертина, земля обертинська обживалась ще з незапам'ятних часів. Та в історичній науці дата першої письмової згадки про поселення вважається і датою початку існування поселення.
Обертин вперше як поселення або осада письмово згадується польським істориком Р. Дубковським у 1416 році: поселення у цьому році належало Васькові Тептуковичу, мало назву не Обертин, а Подмертин, але знаходилось на землях, що раніше мали назву Обертин. Отже, ще до вказаного часу з якихось причин поселенню змінена назва Обертин на іншу - Подмертин. Чому назва Обертин змінена на назву Подмертин, в документах жодного пояснення не знайдено. Деякі дослідники припускають, що слово Подмертин могло означати прізвище, але також не наводять жодних аргументів. На наш погляд, значення слова Подмертин вже не вдасться з'ясувати, немає і лінгвістичного трактування цього слова.
В актах гродських і земських, том XII, вказується про приналежність Обертина Мартинові Обертинському в 1437 році. Яким способом поселення перейшло до Мартина Обертинського, не наводиться.
В актах гродських і земських за 1438 рік, том І, сказано, що Дерслав з Библа визнає про отримання ним 60 гривень від Конрада з Кунашова за четверту частину землі Обертин і Черемхів. Цей акт складено в присутності високоповажного архієпископа Львівського Йоана. Семка Перемишльського, Януша Подільського, Гаврила Галицького підсудді, Прокопа з Стрільча, Николая з Водник. Точна дата складення цього акту та місце не вказується.
В подальшому в цих актах є згадки про Обертин в 1440, 1456, 1472 роках. Очевидно, якимось чином частина Обертина і Черемхів потрапили у власність Конрада з Кунашова. Може бути, що право власності до цього Конрада якось перейшло від Мартина Обертинського. Та одне можна сказати з певністю: Обертин не належав до королівських земель. Тобто земля обертинська не була королівшиною. а належала до приватної власності, а Обертин з усіма землями переходив з одних рук в інші, правдоподібно, що могло бути навіть декілька власників поселення.
В наступні роки ніяких згадок про Обертин не виявлено, а подальша згадка датується вже 1531 роком, коли біля Обертина відбулась битва між поляками і волохами (або молдованами) за покутську землю. Ця битва описана багатьма польськими дослідниками.
В 1531 році власниками поселення Обертин були Мацей (Матіас) Дзетертовський, Галицький Ловчий, Андрій Обертинський, Микола Гостовський і вдова Катаржина Турецька.
Правдоподібно, що в 1553 році польський король Жигмунд II Август надав право цьому Галицькому Ловчому Мацею (Матіасу) Дзетертовському на його частину Обертина і .заснувати містечко.
сільського машинознавства. Хто був членом кружка за німців, документально не встаноь-лено.
З другим приходом радянської влади кружок
Loading...

 
 

Цікаве