WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Феномен України (з точки зору процесу словотворення) - Реферат

Феномен України (з точки зору процесу словотворення) - Реферат

карамзінської назви знаку, ні жодного часу на такс дослідження, то при обговоренні і затвердженні державного герба УНР вживався найбільш поширений і усталений на той час карамзінський термін "тризубець", що узаконило цс значення слова і в українській мові. Закріпленню терміна в українській мові сприяло, мабуть, і тс, що різкий імперський спротив національно-визвольній боротьбі українського народу викликав підсвідоме бажання мати "зубастого" національного символа, здатного опиратись російському імперіалізмові. Так чи інакше, термін був прийнятий, але набрав видозміненої форми - "Тризуб". Як бачимо, при цьому термін втратив закінчення "ець", яке надавало йому нсвловимо-принизливого значення,і зазнав переносу наголосу з "у" на "й", що наблизило його до первісного глибинного значення, оскільки перенесло акцентування в "зубчастості" на "троїстість". Аналогічної зміни терміну в російській мові не сталось: обидва українські слова - "тризубець" і "Тризуб" перекладаються на російську мову одним - "тризубец". Сьогодні термін "Тризуб" набув значного поширення в українській мові і відтіснив стару назву символу на другорядні ролі (4) - А саме у слова, що виникли свого часу як переносне значення священного слова "Трійця" ("трійця людей", "трійця свічок" і т.п.). Див. Українсько-російський словник, К., 1963, т. VI, с. 102.). Цс явище цілком зрозуміле - за кілька десятків років, що минул від затвердження державного символу, тисячі українських патріотів поклали своє життя, захищаючи право української нації на існування, захищаючи її гідність і символ цієї гідності, який вони називали Тризубом. Тим самим термін "Тризуб" освятився кров'ю народу і став священним для кожного національне свідомого українця. Разом з тим, навряд чи доцільно пускати у небуття і стару назву символу, теж освячену кров'ю борців за свободу нашого народу, проливану протягом сотень поколінь... Тим більше, що термін "Трійця" значно точніше і повніше виражає глибинний зміст знаку... До того ж термін ще живий, його ще й сьогодні вживають у найменш сплюндрованих і зросійщсних українських землях. Якось, коли автор розповів про стару назву Тризуба у відкритому ефірі Українського радіо, до студії подзвонила слухачка і сказала, що у них, на-Полтавщині, ще й до сьогодні в деяких селах малюють на дверях старовинні знаки у формі тризубів і звуть їх трійцями. Слово "трійця" збереглося у цілому ряді виразів, у термінології свят, у назві ритуальних свічників, які символізували триєдиний вогонь (триєдиного Агні) під час давніх обрядів з культом Трійці. Для вшанування цієї Триєдиної Сили, крім пишних свят - Різдва, Купала тощо, наші предки встановили окреме свято, яке так і звалось - Трійця. Свято Трійці є святом її торжества, коли крім двох батьківських іпостасей Трійці - вогню й води - у повній силі виступає третій член Триєдиної Сили - дитя вогню і води - зелень. Тому свято має й другу назву Зелені свята. Місяць, на який випадає вшанування Трійці, й нині зветься "червень". Чому не Трійцснь, а Червень? А тому, що перед тим, як усталилась назва "Трійця", символ божественної триєдності звався "Чер" (Шр, Щир, Шир, Чар). Варіабельність звучання (а отже, й написання) цієї назви пов'язана з тим, що вона дуже давнього походження, - ще від тих часів, коли голосних не було, а приголосні ч, щ і ш не розрізнялись. Хоча згадана назва Трійці й невимірне давня, в українській мові й сьогодні живуть сотні слів, утворених від неї в усіх варіантах її звучання. Розглянемо для початку українське слово "щирий". Словники наводять такі його значення: прямий, душевний, відвертий, сердечний, відкритий, безпосередній, проникливий, доброзичливий, шляхетний, повний, чистий, безхитрісний, справжній, непідробний, зразковий, суттєвий, старанний, переконаний, переконливий, активний, палкий, заповзятий, запальний, істинний, вірний, сильний тощо. Яке ж первинне поняття може об'єднати такі всебічно позитивні характеристики? Очевидно, одне з найзагальніших, найсуттєвіших. Таким може бути лише поняття про Бога. Відкинувши від слова "щирий" прикметникове закінчення та голосні, яких в давнину не знали, маємо ім'я, що вимовлялось як Щр , в пізніше, коли в мові з'явились голосні - як "Щир", "Щер", "Чер" і тому подібне. Довідуємось, що на Північному Кавказі в мові адиге й досі є слово "Щр", яке означає троїстість (три, трійця). В поєднанні зі словом "кес", яке означає "спрямованість", "плин", "меч", адиги утворили слово "щрксси", тобто "троїстоспрямовані" або "поклонники Трійці"(1) - А.Кувдинський. "Державний герб християнської України", Чікаго, 1983, с.20. ) . Пізніше слово "щрксси" стало вимовлятися як "черкеси". Те саме спостерігаємо й на Україні, де українців називали "черкаси", що колись означало - шанувальники Трійці. Крім слова "черкаси", в українській мові живе дуже багато слів з коренем "чер", а також з його варіантом "чар". До цих слів належать: назва людини, що присвятила своє життя Богові - "чернець"; назва місяця, в якому відзначається свято Трійці - "червень"; назва сакрального кольору - "червоний", назва порядку, безконечної послідовності - "черга"; назва осередку життєтворчої, біологічної енергії - "черево" (пізніше "живіт", від слова "жити"); вмістилище здатності пізнавати бога - "череп"; породжені богом істоти - "череда"; божественна оселя - "чертог"; джерело для "черпання"; забуте значення слова "черн", що збереглось у прізвищах - Черненко, Черняк, Чернай, Чермак, Чсрний, Чсрниш, Чсрник, Черні, Чсрнявський, Чернявщснко, Черсах тощо та в українських географічних назвах, а саме в назві давньоукраїнського міста на Дністрі - Черн, яке проіснувало з VI по XII ст., сучасних селищ - Черниш, Чсрнів, Чернелиця, Чернацька, Чернігівка, Чернявка,Черняхів і міст Чернігів і Чернівці... Не менше українських слів і з коренем "чар". Ця назва божественного напою "чар", ритуальної посудини для цього - "чара"; божественної дії - "чари", "чаарування"; служителів культу Трійці - "чарівник", "чародій", "чародійник" та багато інших. У звучанні "шир", божественна властивість Трійці творити світ породила дієслова: "ширити", "широчити" від яких виникли слова "ширина", "широкий", "широчінь", "ширяти" тощо. Від тих часів, коли культи нових богів потіснили культ триєдиної космотворчої сили Шр (Чер), священнослужителі нових богів, не маючи сили припинити традицію культу, спробували трактувати ім'я триєдиного бога, як прояв нечистої сили. Від них в українській мові з'явились слова з негативним значенням культу: "чорнити", "чорний", "чорт", "чорновий", "чорнокнижник", "чорнороб", "чортівня", "чортовина", "чортовиння" тощо. Цікаво відзначити, що всі негативні значення культу в українській мові відокремлені від позитивних уведенням
Loading...

 
 

Цікаве