WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Голодовий геноцид в Україні - Курсова робота

Голодовий геноцид в Україні - Курсова робота

живучого українства. Гасло "ліквідації куркуля як класу на базі суцільної колективізації" було початком цієї війни на ділі, яке досягнуло найвищого апогею в кінці 1929-30-х роках. Ціла со-рокатисячна армія комуно-комсомольського активу України, 25-тисячників - відбірних комуністів "братнього" Ленінграда, а пізні ше 10-тисячників із Москви були відправлені в українські села на допомогу ударним бригадам місцевих комуністів, комсомолу, комнезаму та інших з дефадованого та кримінального елементу села, підпертих апаратом політвідділів машинотракторних станцій і військових частин ГПУ (ДПУ). Всі ці сили були кинуті для розтрощення станового хребта українського села. Перший етап цього наступу, як уже сказано вище, розпочався в кінці 1929 і в першій половині 1930 років. Бракує слів, щоб передати той жах дикого насилля, який на той час окутав українське село. Масові грабунки, конфіскації й експропріяції набули в ті часи законного права. Лише в той період 240 тисяч родин разом з дітьми і старими були пограбовані до нитки, арештовані й вивезені таємно в темні ночі у телячих вагонах під охороною військ ГПУ в далеку північну сніжну тайгу на каторжну рабську працю і повільну голодову смерть. Наступ на українське село, як відомо, проходив в умовах відчайдушного спротиву силам терору й беззаконня. Очевидець цієї жахливої боротьби за право жити Гіндус яскраво описав ті події у документальній повісті "Red Bread". Знищено тружеників і хоронителів віковічних традицій України, ліквідовано весь козачий стан українського села. Знищено середній клас - основу кожного здорового суспільства. Продуктом цього нечуваного терору було народження нової багатомільйонної імперії рабів - АРХІПЕЛАГ ГУЛАГ. На кістках комуно-московських рабів, переважно українців, збудовано Біломорський канал, в полярних Хібінах розроблені апатитові копальні, в Забайкаллі вольфрамові копальні, на Шеремовій горі добу-вали олово і кальцій, в пустині Кара-Кум розробляли видобуток урану і радію, а у Фергані рідкі метали; промощували дорогу Нагаєво-Магадан до центру золотоносної Колими та протоптували стежки до Дальньої Печори і теперішньої Воркути за большевицькою нафтою, вугіллям і деревом. Ціна цих "успіхів" і здобутків - невимовне страждання і мільйонові жертви рабів для "процвітання родіни Росії". Джон Нобл, американець, довголітній в'язень совєтських конц-таборів, в його спогадах "І was slave in Russia" писав про українських в'язнів: "Я знаю, що кожна чесна і думаюча людина згодиться, що це невинні жертви. В минулому вони були найбільш працьовиті, повні енергії, шановані, - наділені природою талантом люди. Вони репрезентували національний характер, незалежну думку та свободу в українському народі. Вони мали в минулому улюблену родину, друзів, рідний край, життєві аспірації і сподівання. Я знаю, що в кожній вільній і правовій державі вони не лише були б респектовані, але й підтримані державою. В совєтській тиранії та в беззаконному режимі вони стали нелюдськими істотами - нелюдьми. Їм призначене невимовнеп-риниження, страждання і в глухій самотності повільна мученицька смерть". Це були ті перші, на кістках яких була створена рабовласницька імперія Архіпелаг ГУЛаг. На цьому місці варто пригадати й слова Президента України Леоніда Кучми, виголошені на урочистому зібранні, присвяченому п'ятій річниці Незалежності України 23-го серпня 1996 року. "Запитаймо себе, чи дозволила б суверенна Україна винищити голодомором мільйони своїх громадян; чи дозволила б розстрілювати безсудно свою національну інтелігенцію, гноїти по таборах найпрацьовитіших людей села". Все, що сказано вище, відображає, бодай частково, ту розгнуздану сваволю і беззаконня, в яких опинилась підсовєтська людина під час великого терору в 1930-х роках. Мілован Джілас, югославський комуніст-опозиціонер, знавець кремлівських змовників, у своїх спогадах писав: "Закони на папері в Совєтському Союзі були, але кожен знав, що всі ті закони і сам Уряд - це КОМПАРТІЯ І СЕКРЕТНА ПОЛІЦІЯ", цебто ГПУ, а по суті деспот Сталін був універсальним законом. Значення слів на ділі: конфіскація, реквізиція, експропріяція і навіть убивство і арешт в совєтському понятті стали символом законности, якщо їх мета була скерована на побудову комунізму, цебто "мета виправдовує засоби". І зрозуміло, що людям західної цивілізації, зокрема американцям, вихованим з покоління в покоління, на принципах американської Конституції і законности, в даному випадкові на амендменті 14-му, який говорить, що "Влада країни не має права позбавляти жодної особи свободи, або її власності без "due process of land" (підкресл. моє. - І.С.). Це є "альфа і омега" - неподільне право і святість кожного громадянина США. Ось чому так нам тяжко було переконувати американця про суть комуно-большевицького режиму в Совєт-ському Союзі. У відповідь він каже: "Якщо так, то чому народ СССР так довго вибирає (голосує "за") Сталіна до влади?"
СТАЛІН ШУКАЄ ОПОРУ В РОСІЙСЬКОМУ НАРОДІ
Сталін і йому віддана кліка були свідомі того, що ідея комунізму є західна ідея, до якої той же Захід незабаром втратив віру, не сприйняв і відкинув її. Вони також знали, зі слів самого Сталіна, що Росія відстала від передових країн світу на 50-100 років. Отже, "ми мусимо, - говорив він, - покрити цю прогалину заа 10 років, інак ше нас розчавлять". Для цього він шукає сильну опору й надійного союзника дляздійснення утопії - побудови "соціялізму в одній країні". Такого союзника він знайшов у російському народі, нехай в липових лаптях, але готового віддати себе за родіну - матушку Росію. Для цього пущено весь пропагандивний арсенал для відродження національної гордості великоросів, а одночасно й традиційного великодержавного російського месіянізму-шовінізму. Російський народ представляється як нація, обдарована великим талантом, ясним розумом, сильним характером, винятковою терпеливістю та як знаменита нація понад націями, яка об'єднала і керує всіма народами Совєтського Союзу Друкуються нові шкільні підручники з історії, особливо з прославленням героїв і будівничих царської імперії, зокрема Петра 1-го. Уводиться стара дисципліна, погони, відзнаки заслуг. Проводиться масова чистка всієї друкованої літератури, а понад усе прославляється російська мова, якою міг бути "обдарований" лише російський народ. Підкреслюється, що СССР - це Совєтська Росія... Як бачимо, утопійна догма "побудови соціялізму в одній країні" була початком ґрунтовної ревізії і самої догми інтернаціоналізму Маркса. Тепер проголошується нова теорія т.зв. "реакційного" і "прогресивного" націоналізму. За словами Сталіна інтернаціоналіст є той, хто беззастережно і безумовно - без будь-якого вагання, стоїть на сторроні Совєтського Союзу, цебто Росії. Таким чином, Кремль, опираючись на "братню" допомогу комуністів Росії з Ленінграда і Москви та місцевих сталінських яничарів, виділивши Україну головним об'єктом наступу і розгрому, підготував грунт для остаточного оволодіння українським селом. Для виконання большевицького гасла "догнать і перегнать", українське село, як сказано вище, опинилось в облозі озвірілих "ударних" і "буксирних" бригад, які, насаджуючи силою жахливого терору рабські колгоспи та грабуючи останню зернину для виконання й перевиконання надуманих фантастичних квот
Loading...

 
 

Цікаве