WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Голодовий геноцид в Україні - Курсова робота

Голодовий геноцид в Україні - Курсова робота

уряду УНР в Київі та арешт всього проводу УНР. Виконання цієї постанови доручено керівнику судових справ Миколі Скрипнику. В "листі без конверта" Єфремов писав: "Нас ділить прірва, безодня неісходима, яка тільки може ділити большевика від старого українця..." (підкр. моє. - 1.С.). Він з гнівом осуджує тих українських боль-шевиків, які замість спільного виборення волі Україні"... кладуть що волю в домовину й важке віко пудовими набоями прибивають..." Таким був і таким залишився до останньої хвилини Єфремов - великий син України. Судовий процес над проводом СВУ-СУМу послужив сигналом до шалених масових арештів по всій Україні Тисячі кращих синів України: науковців, викладачів високих шкіл, учителів, агрономів, меліораторів, кооператорів, лікарів, студентів та інших свідомих українців пішли на смерть, ув'язнення та заслання. Слідчий Брук на допиті провідного діяча УНР Дурдуківського заявив: "Нам треба українську інтелігенцію поставить на коліна - це наше завдання і воно буде виконане.. Кого не поставимо - розстріляємо". Україна зазнала неоціненної втрати. Саме тоді український народ втратив на довгі десятиліття своїх мислите-лів, національну духовість, свою правдиву історію. В моїй пам'яті назавжди лишились шляхетні постаті людей високої освіти і культури, глибоких українських традицій, полум'яних патріотів, зокрема учителів школи ім. Шевченка в Прилуках: Колодуба, Залущика, Юнака, Тарасенка Петра, Щербака, Терещенка та інших, які після арештів ГПУ зникли навічно... Пригадую, як понад 200 учнів разом з батьками цієї школи організували протестаційний похід спочатку до тюрми, а потім до ГПУ (Соборна вул.), вимагаючи звільнення ареш-тованих. Виділена делегація з вимогами демонстрантів не вернулась. Військові частини місцевого полку разом з міліцією брутальною силою розігнали демонстрантів, а тієї ж ночі і на другий день були арештовані ініціятори. Пригадую, як одного із організаторів цієї демонстрації Івана Шептуна було засуджено на кару смерти в Лубнах.
РОЗГРОМ УКРАЇНСЬКОЇ АВТОКЕФАЛЬНОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (УАПЦ)
В цей час був завершений також і тотальний розгром УАПЦ, яку большевики обвинувачували як "націоналістичну", "контрре-волюційну" - складову частину СВУ. Пішов тоді на каторгу Митрополит Липківський. Прийняли вінок тортур 32 єпископи УАПЦ, а разом з ними й тисячі священиків і сотні тисяч віруючих. В самому лише Києві було арештовано понад 1000 осіб, в тому числі 700 священиків, із яких 48 розстріляно. У великодню ніч 19-го квітня 1930 року - ніч вироку жертвам СВУ, за ініціятивою того ж ГПУ, вірніше, комуно-большевицької партії, був скликаний "Надзвичайний церковний Собор" в Києві, на якому була прийнята ухвала, яка голосила, що "віднині УАП Церква самолік-відується..." Таким чином диявольська стратегія зробила своє руйнуюче діло в Україні. На місці Божого вчення - "не убий, не украдь", вченні почуття любові, великодушності, доброзичливості, щедрості, етики і чутливості - формується новий тип - слуг диявола, що окутав наш край плазунами, хамами, підлабузниками, донощиками (пригадаймо "героя" Павлика Морозова - запроданця свого батька), тип жадібного, підозріливого, фальшивого, брехливого і агресивного деспота й демагога - ідолопоклонника новому богу - дияволу і вбивці Сталіну та його яничарам. Ворог добре знав, що там, де домінує любов між людьми, там немає місця для тирана й тиранії, бо любов виключає не-нависть. Тиран і його вірнопіддані слуги також знали, що немає нічого легшого, як вчити ненависті, сіяти зло й антагонізм між людьми. В ненависті він консолідує вірні йому кадри, тримає в страсі і покорі розсварені між собою людські маси. Так підступно, за допомогою терору і обману він передав Жовтневу Революцію 1917-20 pp. "невсипущим" органам ЧК (Надзвичайній Комісії"), а в 1929-30-х pp. Другу (сталінську) революцію кривавим органам ГПУ (ДПУ). І якщо до 1929 року ще жевріла якась комуністична ідея й "уравніловка" в Комуністичній партії, то в 1929-30 pp. з'являється уже нове класове розшарування в совєтському суспі-льстві. Народжується нова привілейована пануюча каста на верхах і безвладна людська маса на низах. Смертельний наступ на українську інтелігенцію, діячів культури і науки, як рівно ж і тотальний розгром Автокефальної української церкви був завершений за наказом влади, з одночасним запровадженням жорстокої цензури українського друкованого слова, ідеологічних чисток наукових і публічних бібліотек, музеїв, знищенням національних та культурних пам'яток, і, зокрема, цілковите вилучення всієї т.зв. націоналістичної літератури. Ворог знав, що без своєї власної історії і культури рано чи пізно народ як нація буде приречений до загину і забуття. Як бачимо, сталінське питання "хто кого" всередині совєтської імперії вирішувалось не у вільному змаганні двох систем - приватновласницької і соціялістичної, а в умовах крайніх утисків першої і всебічного заохочення і підтримки з боку влади соціялістичної системи. Все ж явне протегування з боку держави соціялістич-ному сектору не помогло. Вже в кінці НЕПу 1928 року цей сектор зазнав повного банкрутства. Чому? А тому, що "суспільство може розвиватись лише через його органічний ріст, а не штучний чи примусовий диктат" (Едмунд Берк, 1729-1797). Цей конфлікт двох протилежних систем перенісся і в середовище самої Компартії. Права опозиція, очолена Ніколаєм Бухаріним, обвинувачувала Сталіна і його кліку в запровадженні "військово-феодальної експлуатації селянства". Ключ реконструкції сільського господарства вони бачили в розвитку приватного господарства та у вільному ринку. Вони невірили в класову боротьбу на селі та в ліквідацію т.зв. куркулів (заможних і працьовитих трудівників. -І.С.) як класу. Для того, щоб зламати неминучий спротив злочинним планам большевииького Кремля, треба було, перш за все, знищити політичну опозицію всередині самої Компартії. І це було здійснено шляхом масових терористичних партійних чисток, показових судів, чисельних арештів і розстрілів. Пізніше був розстріляний і теоретик правої опозиції Ніколай Іванович Бухарін. Так в 1929-30 роках Україна вступила в найтемніший період своєї історії. В ці роки Сталін показав себе неперевершеним майстром інтриг і секретних операцій. Він зумів запровадити секретну поліцію - ГПУ, як ніхто інший до нього. З притаманною йому жорстокістю, без жодних людських почувань він зовсім холоднокровне приймав рішення щодо страждань та смертельних вироків мільйонам невинних жертв. Яскравим прикладом цього може слугувати лист Шолохова, автора романів "Тіхій Дон" і "Поднятая Целіна", написаного Сталіну в 1930 році. В тім листі Шолохов палко і до болю емоційно умовляв Сталіна припинити звірячі знущання і висилки цілих родин Дону і Кубані на заслання в далеку сніжну тайгу Росії. І що ж? Сталін з властивим йому сарказмом відповів, що він (Шолохов) не розуміється в політиці і радив йому не тратить часу та писати нову повість про героїзм будівників соціялізму... Так божевільний тиран зумів сконцентрувати у своїх руках неподільну владу над життям народів совєтської імперії. Знищивши провід національної інтелігенції і національної церкви в Україні, а разом і опозицію всередині Компартії, він тепер оголосив війну і селянству, зокрема українському селу - джерелу і колисці
Loading...

 
 

Цікаве