WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Голодовий геноцид в Україні - Курсова робота

Голодовий геноцид в Україні - Курсова робота


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ
ТОРГІВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ІНСТИТУТ
КУРСОВА РОБОТА
з предмету "Історія України
На тему:
Голодовий
геноцид в Україні
студентки 3 курсу
заочного відділення
спеціальності "Маркетинг"
Колотушкіної Л.О.
Чернівці
2001 р.
?
ЗМІСТ
" Аграрна догма марксизму
" Марксизм і Росія
" Росія - батьківщина утопії марксизму
" Імпорт московсько-большевицького режиму в Україну
" Україна вибрала свою власну дорогу
" Україна -жертва комуно-большевицької Росії
" Україна окупована, але не скорена
" Перший большевицький голод
" Запровадження большевицького НЕПу
" Друга большевицька революція
" Соціально-політична та національна трагедія України
" Розгром Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ)
" Сталін шукає опору в російському народі Голод 1932-33 pp. був навмисно створений Москвою
" Мур таїни валиться
" Постскриптум
Відзначаючи 65-ту річницю народовбивчого голоду в Україні 1932-1933-х років, який задушив понад сім мільйонів невинних жертв українського народу, ми мусимо розглядати їх смерть як акт запланованого убивства. Смерть від кулі, тортур чи свідомо організованого голодомору має єдине визначення - вбивство. Організаторів та виконавців саме такого геноциду в Україні ми мусимо трактувати не лише як національних, а й вселюдських злочинців, які посягнули на найсвятіше - життя людини, життя українського народу як нації. Об'єктивний історик, соціолог, політолог мусять глибоко й вичерпно дослідити, як і чому саме українське село стало головною експериментальною народовбивчою лабораторією облудної й злочинної догми Маркса та його послідовників - большевицьких догматиків Росії. Цей злочин як за кількістю жертв, так і за наслідками великої руїни усього національного буття українського народу не має рівних серед інших злочинів проти народів цивілізованого світу.
АГРАРНА ДОГМА МАРКСИЗМУ
Доктрина комуністичної утопії, зокрема, аграрна програма марксизму була проголошена в 1845-47-х роках не деінде, а на соціополітичному грунті Англії, яка в той час була піонером і центром індустріальної революції в Західному світі. Маркс і Енгельс після розчарування наслідками Великої французької революції 1789-го року вважали, що лише англійський пролетаріят, при підтримці спролета-ризованого селянства був готовий на той час виконати його "історичну місію", здійснити пролетарську соціялістичну революцію, що лише Англія, за висловом Енгельса, стане дійсною моделлю-"лабораторією" комуністичної програми, що була офіційно проголошена в Брюсселі 1848-го року. Марксова аграрна догма базувалась на його переконанні, що лише приватна власність е найбільшим і єдиним злом усіх нещасть на землі. Отож він розглядав селян-землевласників як дрібновласницьку буржуазію, яка за своєю природою є непоправно реакційною. Він вбачав у селянах непримиренних ворогів, що неминуче стануть на перешкоді його комуністичної утопії. Ось чому Маркс почу-вав до селян глибоку відразу та презирство і визначив їм остаточний вирок ще 150 років тому. Його аграрна програма базувалась також на незаперечній вірі в абсолютну перевагу великого централізованого виробництва в індустрії тодішньої Західної Європи, яка, на його думку, неминуче станеться і в сільському господарстві та призведе до цілковитого зникнення дрібних землевласників, перетворивши їх в пролетарів - робітників великих лятифундій. Цей процес, згідно з Марксовою догмою, неодмінно призведе до революційного союзу індустріяльного пролетаріяту з сільським, який прискорить соціялістичну революцію та встановлення влади диктатури пролетаріяту. Першим кроком цієї диктатури буде націоналізація всієї землі, культивування якої має провадитись армією робітничих бригад. Внаслідок такого процесу відбудеться повна трансформація селян в пролетарів-робітників. Сільське господарство й міська індустрія будуть працювати пліч-о-пліч для поступового стертя відмінностей між містом і селом. Село перейде на "фабричну" основу, в якій праця і продукція будуть регулюватись згідно накресленого плану зверху. Саме так пролетарі міста й села ("агрогорода") будуть марширувати в одну ногу до вимріяного "ідеального суспільства" - комунізму... Для здійснення цієї надумманої утопії Маркс і Енгельс у "Комуністичному Маніфесті" закликали "пролетарів усіх країн єднатись" до жорстокої і нещадної класової боротьби як єдиної зброї революційного пролетаріяту, обіця ючи йому не лише підтримку комуністів, а й провідну роль у переведенні класового насилля і терору. Отже, Маркс і його послідовники були цілком свідомі того, що там, де панує єдність в суспільстві, там немає місця класовому антагонізму чи диктатурі. Вони бачили, що в цьому класовому ненависництві стояла на перешкоді велика й гуманна сила - християн-ство, яке на противагу марксизму проповідує любов і братерство між людьми. Ось чому богоборець Маркс проголошує релігію "опіумом народу" та безжалісну війну християнству. Афарна програма Маркса народилася в голові людини, яка ніколи не була ні в селі, ні в селянській родині, яка ніколи не вивчала ні проблем селянства, ні аграрного питання жодної країни. Його книжна теорія утопійного комунізму є наскрізь примітивна, механічна, занадто спрощена, незріла і наївна, якій бракувало реального розуміння людської природи, зокрема селянства, а за своїми наслідками вона є антилюдська і злочинна. Подальші події на Заході показали явне банкрутство Марк-сової догми. Дрібний власник вижив, поява та ріст середнього землевласника в сільському господарстві та т.зв. "робочої аристократії" в індустрії, як рівно ж і поширення парламентарної системи в ряді західних країн, - все це створило сильний рух ревізіонізму, зо-крема в рядах соціялістичного руху, очоленого Каутським і Берш-тейном. Критика марксизму категорично відкинула марксову теорію класової боротьби та диктатури пролетаріяту. Вони стали на грунт мирних, поступових соціяльно-політичних реформ в суспільстві. Ідеї Великої Французької Революції 1789-го року мали сильний вплив на рух ревізіонізму того часу в Західній Європі. Великі гуманісти і творці ідей тієї революції Руссо, Воль-тер, Монтеск'є, Дідро та інші вірили не в марксову теорію класової боротьби та диктатуру пролетаріяту, а в удосконалення людини, силу розуму та мирних реформ для удосконалення суспільного життя. Слід також пам'ятати, що марксизм - це витвір Заходу, а не Східної Європи, і в першу чергу Англії, де робітничий клас мав виразну тенденцію стати більшістю населення країни.
МАРКСИЗМ І РОСІЯ
Ось чому найбільшим парадоксом є той факт, що там, де Маркс менше всього сподівався, або, точніше, зовсім не сподівався - в селянській Росії, яку сам Ленін розглядав, як одну із найбільш відсталих країн Європи, марксизм знайшов свою "батьківщину". Не меншим парадоксом є ще той факт, що російські большевики-марксисти скопіювали й прийняли догму цієїутопії без жодного застереження та застосували її силою жахливого терору на практиці. Для них марксизм став непорушною офіційною ідеологією, а "Комуністичний Маніфест" альфою і омегою мудрости. На цьому місці варто підкреслити, що в Східній
Loading...

 
 

Цікаве