WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Розгляд факторів єдності жанрово-стильового комплексу української історичної повісті XIX - початку XX ст - Курсова робота

Розгляд факторів єдності жанрово-стильового комплексу української історичної повісті XIX - початку XX ст - Курсова робота

"Облогу Буші" в одних джерелах називає історичною повістю, в інших - "розповідком". Однак з огляду на характерні особливості твору варто все-таки відзначити, що "Облога Буші" тяжіє до історичної повісті, оскільки в основу поставлено реальні події. "На подільському матеріалі Старицький написав роман "Розбійник Кармелюк", повість "Заклятий скарб". Письменник мандрував селами, знайомився з людьми, з усною поетичною творчістю. Бував в містечку Буші, бачив руїни фортеці. Під враженням побаченого і почутого про трагедію, яка там сталася, почав працювати над повістю "Облога Буші". [41; 45] Повість"Осада Буші" (в українському варіанті "Облога Буші" з'явилась в 1892р.) написана російською мовою, хоча ця обставина його завжди гнітила. Він з гіркотою писав, що мусить їсти чужий хліб, коли свого дастьбі...
Повість "Осада Буші" має підзаголовок - "Эпизод из времен Хмельниччины". У творі йдеться про героїчну оборону в 1654р. подільського містечка-фортеці Буші. Жителям Буші треба було затримати просування на схід польської армії і дати можливість війську Хмельницького дочекатися підмоги. В повісті центральною постаттю є донька коменданта фортеці Олеся Залісна, яка ціною власного життя підірвала порохові склади. Надія Левчик висловлює досить цікаву думку: "У невеликій за обсягом історико-романтичній повісті порушувалися майже всі актуальні для історичної прози М. Старицького питання: витоки і джерела народної моралі й етики, шляхи пробудження та виховання громадянської й національної самосвідомості, війна і мир, народ і історія, народ як носій високих моральних якостей, масовий героїзм визвольної війни, антимілітаристські мотиви". [33; 23]
Письменник майстерно змальовує постать сотниківни Орисі Завісної. Характер героїні показано в ототожненні з її внутрішнім світом. Важлива увага приділяється виписуванню портрета дівчини: "Вродливого личенька риси і елегантні й шляхетні, в чорних, стиснутих трохи бровах криється непорушна воля й відвага; карі очі з-під довгих темрявих вій палають вогнем; на мармуровому чолі лежать недитячі думи, хоч у виразі уст пишає дитяча краса". [49; 124-125]
У повісті важливе місце посідає віра в Бога. Насамперед глибоко віруючою є образ Орисі, яка змалечку вихована в кращих традиціях. Вражає те, що у своїх щоденних молитвах вона просить не особистого щастя, а звертається із проханням дати їй силу і міць у боротьбі з ворогом. Наскрізним у повісті є образ символ Ісуса Христа: "Вперше він змальований, коли Орися молиться у церкві. У вихорі подій війни і наближення ворога лагідні очі Спасителя на іконі нагадали дівчині щастя мирних днів, очі її коханого Антося, адже вираз їх однаковий - любов і приязнь. Іконописний образ Ісуса Христа є і в таборі ворогів-поляків, охоплених безглуздою злобою й люттю до українців, готових дощенту зруйнувати фортецю". [32; 24]
Автор утверджує думку про те, що людство зможе досягти гармонії й щастя не братовбивчими війнами, кривавими розправами, а шляхом миру і взаєморозуміння.
Аналізуючи образи персонажів повісті, слід наголосити, що М. Старицький "зобразив захисників Буші, мужніх і стійких, сильних духом патріотів і пихатих, заздрісних нападників, жорстоких ворогів України, скориставшись прийомом контрасту". [41; 46] Діалог між гетьманами Потоцьким Лянцкоронським і шляхтичем Антосем Корецьким розкриває красу вірності батьківщині, любов та милосердя до ближнього. Письменник утверджує думку, що під час братовбивчих війн занепадають такі людські риси як доброта і милосердя.
У повісті "Облога Буші" наявний романтичний струмінь, який підсилює інтерес читача, спонукає до роздумів. Через весь твір проходить ідея неприйнятності для людства братовбивчих воєн.
У повісті "Облога Буші" М. Старицький також майстерно виписує образ Антося Корецького - коханого Орисі. За походженням магнат, він виріс, виховався в козацькій родині на традиціях народної етики і моралі. І хоча волею обставин Корецький потрапляє до свого природного середовища (успадковує родовий замок), світоглядні незгоди з мораллю та глибокі почуття до Орисі, з якою виховувався в одній родині, і повертають його на бік оборонців фортеці. Н. Левчик зазначає таку особливість: "З формуванням Корецького як особистості тісно пов'язані питання джерел здорової народної моралі й етики, шляхів пробудження й виховання національної і громадянської самосвідомості, вибір життєвої позиції". [32; 24]
Саме ці проблеми, покладені в основу повісті "Облога Буші" пізніше становлять серцевину драми "Облога Буші", для якої "визначальні, на думку Н. Левчик, (за жанром бачення романтичного твору) була драма серця, почувань, а не історико-героїчне тло". [32; 24]
А. Чайковський визнавав два різновиди художніх творів на історичну тематику: такі, в яких зображено історичну добу й історичних осіб. У його історичних творах одного й другого планів. У повістях "За сестрою" і "На уходах" письменник намагався відтворити історичний колорит, давши волю своїй щедрій фантазії у зображенні героїв.
Історична повість "За сестрою" (1907) повертає нас у лиховісну пору татарських набігів на Україну. Доля села Спасівка, що на правому березі річки Самари, поблизу Дніпра, ввібрала в себе гіркий талан багатьох тогочасних українських поселень. "На перших сторінках повісті Чайковський описує місце розташування села, цікаво розповідає про історію його забудови, про життєвий уклад спасівчан". [75; 8]
Поважною родиною серед спасівчан були Судаки. Козацький рід славився тим, що всі його чоловіки у свій час побували на Січі. Тепер на За порідді служив Петро Судак. Рідні Петра жили у Спасівці. Старенький дідусь Андрій часто розповідав п'ятнадцятилітньому Павлусеві про запорозьких козаків, про їх звичаї і походи, про пригоди свого минулого. Дід учив онука лицарського ремесла. Павлусь щиро дружив із сестрою Ганнусею, діти дуже любилися.
Тихої ночі напали на Спасівку татари, підпалили село, пограбували. Багато спасівчан полягло, живих забрали в ясир. Серед полонених була сестра і батько Павлуся Судака; мати і дід хлопчика загинули. Павлусеві вдалося втекти на татарському коні. В степу він зустрівся з козаками, серед яких був брат Петро. Козаки розбили кіш, визволили бранців-спасівчан, а з ними й Степана - Павлусевого батька. Ганни вже не застали в степу. На відміну від батька і старшого брата, які змирилися, що спіткало Ганю, Павлусь вирішив розшукати сестру. По дорозі до Криму він зазнав багато лиха. Та кінець повісті щасливий - кмітливий і завзятий герой Павлусь разом із сестрою повернувся в Україну.
Сюжет повісті "За сестрою" напружений: "події у творі розгортаються інтенсивно, драматично; коло персонажів постійно оновлюється, головний герой весь час потрапляє в екстремальні ситуації. На сторінках повісті реально плавно переходить у фантастичне і навпаки. Так автор ставить перед своїм юним героєм завдання явно не на його вік. Однак Павлусь, ідучи шляхом, яким у фольклорних розповідях
Loading...

 
 

Цікаве