WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Розгляд факторів єдності жанрово-стильового комплексу української історичної повісті XIX - початку XX ст - Курсова робота

Розгляд факторів єдності жанрово-стильового комплексу української історичної повісті XIX - початку XX ст - Курсова робота


КУРСОВА РОБОТА
Розгляд факторів єдності жанрово-стильового комплексу української історичної повісті XIX - початку XX ст
?
ЗМІСТ
Вступ 3-7
Розділ І. Жанрова специфіка історичної повісті,
хронологія та основні параметри її дослідження. 8-18
1.1. Романтичний історизм в повісті 50-60-х років
ХІХ століття 8-13
1.2. Вплив документалізму, філософського
та пригодницького елементу у творах 70-х років
ХІХ ? першої чверті ХХ століття 14-18 Розділ ІІ. Поетика історичної повісті ХІХ - початку ХХ століття 19-39
2.1. Проблематика та образна система історичної повісті 19-34
2.2. Новаторські пошуки Михайла Старицького
та А. Чайковського 35-39
Висновки 40-42
Використана література 43-47
?
ВСТУП
Історична проза, поряд з іншими ділянками художньої інтерпретації історичного минулого, протягом століть залишається правдивим втіленням національного й соціоментального обличчя епох, досвіду державотворення в історії України. Вплив стильових напрямів і тенденцій літератури на творчість повістярів XIX ? початку XX ст. є одним із визначних факторів, що взаємодіють з ідейно-художньою прагматикою, а відтак - жанровою специфікою творів історичної прози середнього обсягу. З'ясування результату цього впливу - завдання, що закономірно викликає науковий інтерес дослідників української літератури, починаючи з часів базового формування жанрової природи історичного епосу і закінчуючи останніми досягненнями в галузі його вивчення. Підвищення рівня наукового аналізу творів історичного повістярства, яке останнім часом відбувається із залученням новаторських точок зору, підходів та методології, спонукає до спроби зробити додатковий внесок у розв'язання питання про специфіку й головні засади жанрово-стильової єдності історичної повісті ХІХ - початку XX ст., її внесок у справу духовного виховання українського громадянства, оскільки саме повість як жанр через властивий їй спосіб художнього узагальнення найбезпосередніше впливає на формування історичної свідомості.
Твори, обрані для дослідження, складають цілісний жанрово-стильовий, тематичний і образний комплекс історичної прози середнього обсягу XIX ? початку XX ст. Завдання повноти наукового аналізу вітчизняної історичної повісті зумовили включення до цього комплексу й деяких творів на теми із зарубіжної історії, писаних як українською, так і російською мовами. Матеріал дослідження, особливо в підрозділах, присвячених осмисленню початкового етапу формування історичної повісті в новій українській літературі, включає також твори супутньої жанрової природи (белетризовані історичні нариси, драматичні етюди з епічною історичною фабулою як основою сюжетної конструкції і т. ін.).
Враховуючи ці зауваження, обсяг досліджуваного матеріалу охоплює значну кількість текстів - Г. Квітки-Основ'яненка ("Основание Харькова", "Татарские набеги", "Головатый", "1812 год в провинции", "Предания о Гаркуше"), Марка Вовчка ("Кармелюк", "Маруся", "Гайдамаки", "Савва Чалый"), О. Стороженка ("Марко Проклятий"), І. Франка ("Петрії і Довбу щуки", "Захар Беркут"), М. Старицького ("Облога Буші", "Заклятий скарб", "Червоный дьявол", "Первые коршуны"), О. Маковея ("Ярошенко"), А. Чайковського ("За сестрою", "На уходах"), Г. Хоткевича ("Довбуш"), Є. Гребінки ("Нежинский полковник Золотаренко").
Художні здобутки зовнішньої форми зазначеної системи творів" є численними і вагомими. Перш за все - це продуктивні спроби привнесення у внутрішній світ літературного твору історичного колориту (інколи - наприклад, у класицистичній та преромантичній прозі Є. Гребінки, Г. Квітки-Основ'яненка, - через використання принципів мемуарної літератури). Кращі зразки романтичної історичної повісті (напр. "Червоный дьявол" М. Старицького) виявляють гармонійне сполучення дотримання вимог пригодницько-белетристичної жанрової специфіки з професійним інтересом до історіографічного та документального матеріалу.
Однак історична повість на рубежі XIX і XX століть (твори О. Маковея. А. Чайковського) виявляє тенденцію до втрати попередніх здобутків документалізму на користь масовій популяризації історії, будучи зосереджена на авантюрно-висхідному конструюванні сюжету та ствердженні засад житейської моралі; філософсько-історична повість першої чверті XX ст. (твори Г. Хоткевича) виводить українське історичне повістярство на якісно новий рівень інтерпретації історичного минулого, подає дидактичну основу функціонування образу ідеального державця та громадянина в контексті давніх вітчизняних традицій. Одним із першорядних завдань вивчення зазначеної сукупності творів є з'ясування того, як функціонує їх жанрова форма в процесі відображення історичного досвіду українського народу.
Актуальність дослідження полягає у зверненні до специфіки жанру повісті з метою освоєння конкретного історично-духовного досвіду, необхідного для сучасного процесу відродження і державотворення. Вона також зумовлена відсутністю в українському літературознавстві монографічного, комплексного (на різних структурних рівнях) вивчення й жанрового аналізу історичної повісті XIX ? початку XX ст., змінами в осмисленні сфальсифікованих або замовчуваних фактів історії України, специфіки літературного процесу.
Незважаючи на значні здобутки українського літературознавства у вивченні історичного епосу XIX ст., ще й досі не створено наукової праці, яка б систематизувала результати дослідження історичної повісті як дидактичного жанру та її жанрових різновидів, витворила цілісне літературознавче уявлення про її еволюцію, вираження в ній концепту повчальності. Отже, мета роботи - дослідити шляхи еволюції української історичної повісті ХІХ - початку XX ст. та її ідейно-художні особливості як системного літературного явища, покликаного відображати здобутки українського національного державотворення в їх дидактичному контексті.
Етапи досягнення названої мети позначені виконанням таких завдань:
- з'ясувати специфіку історичної повісті ХІХ - початку XX ст. як дидактичного жанру в контексті сучасних теоретичних здобутків генерики у вивченні історичного епосу;
- визначити провідні критерії аналізу її жанрово-стильової єдності відповідно до її
Loading...

 
 

Цікаве