WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Гротеск, як основний художній засіб у романі В.Гюго „Собор Паризької Богоматері” - Курсова робота

Гротеск, як основний художній засіб у романі В.Гюго „Собор Паризької Богоматері” - Курсова робота

дзвонів. За словами Гюго, "наповнював життям цю велику споруду " Квазімодо.
Клод Фролло, який намагався вбити душу Квазімодо, примушує його викрасти Есмеральду, дзвонаря за цю спробу катують біля стовпа ганьби. Але саме Есмеральда подає напитися. І тут вперше почала танути багатостраждальна душа, яка відгукнулася на добро.Потвора Квазімодо покохав красуню за доброту і щирість. Звір зовні, Квазімодо - справжній ангел у душі.Під час страти Есмеральди Квазімодо зі швидкістю блискавки вихоплює дівчину з обійм смерті, рятує її від жорстокого "правосуддя". І тут ми бачимо різкий контраст між потворністю героя і його внутрішньою душевною красою, яка виявилась у вірності, вдячності, та відданості Есмеральді.
Висновки
Віктор Гюго - великий французький письменник - прожив довге життя, протягом якого багато і плідно працював і залишив велику творчу спадщину. За 70 років своєї літературної діяльності він створив чимало поем, віршів, драматичних творів. Гюго автор відомих романів: "Людина, яка сміється", "Трудівники моря", "Дев'яносто третій" тощо.
"Собор Паризької Богоматері" - один із найкращих творів французького письменника. Він змальовує картини життя Франції кінця ХV ст. Але історичні події стають для нього лише приводом для роздумів над сучасністю.
Роман написано у кінці 20-х років ХІХ ст. в цей час в Франція переживає розчарування в ідеалах Французької буржуазної революції, в її наслідках. Багато діячів культури того часу взагалі розчарувалися в можливості прогресу. Гюго звертається до історичного періоду, коли закінчується доба Середньовіччя, і людство починає нову епоху - Відродження. Його цікавить ця зміна світогляду людини, і він відчуває, що в сучасній йому Франції теж назрівають значні світоглядні і суспільні зміни. У цих умовах для нього важливо визначити головні естетичні цінності. Тому теми добра і зла, прекрасного і потворного гостро поставленні в романі.
Собор Паризької Богоматері - це не тільки місце, де відбуваються події роману. Він рівноправний герой цього твору, як і поет П'єр Гренгуар, Есмеральда, Квазімодо, Клод Фролло. За християнськими віруваннями Богоматір віддала свого сина на муки, щоб врятувати людство. Собор на її честь - це данина її безмежної любові до людей. У романі він втілює ідею добра, справедливості, любові, герої роману тісно пов'язані із собором: для Квазімодо він і дім, і батьківщина, і всесвіт. Але події, що зображує Гюго, дуже далекі від ідеальних християнських стосунків. Люди не знають ні співчуття один до одного, ні терпимості, їхніми вчинками керують пристрасті, заради яких вони забувають свій обов'язок перед Богом. Архідиякон Клод Фролло закоханий у циганку Есмеральду, дівчину, яка вражає своєю своєю красою. Домагаючись її кохання Клод іде на злочин.
Квазімодо, потворний, глухий горбун, виявляється спроможний на прекрасне кохання. Коли Есмеральда живе в соборі, вана не може звикнути до потворності Квазімодо. Щоб не дратувати дівчтну своїм потворством, він даї її свисток, звук якого він може почути, він готовий в будь-яку хвилину прийти їй на допомогу. Його кохання сильне, пристрасне, заради нього він теж готовий на злочин. Квазімодо зіштовхує Клода з вежі, свого благодійника, єдину людину, до якої він був прив'язаний на цьому світі, що той засудив на смерть Есмеральду. Його кохання самовіддане, він нічого не вимагає від своєї коханої.
Есмеральда уособлює найкращі жіночі риси. Вона не тільки прекрасна зовнішньо, але й обдарована чудовим голосом, в якому звучить її ніжна і пристрасна душа. ЇЇ кохання до молодого капітана Феба де Шатопер розкриває її прагнення і здатність до сильних почуттів. Але цим почуттям немає місця у світі, де живе Феб.
Гюго показує, що добро і зло можуть існувати поруч, що люди не хочуть бачити прекрасного: ніхто не розумів Квазімодо і його любові. А прекрасне не може виправити злої душі: любов до Есмеральди не робить Клода кращим духовно.
Добро і зло тісно поєднані, та інколи людині дуже важко визначити межу між ними. Вони завжди у боротьбі, в якій гине чимало прекрасного. Але Гюго вірить у переможну силу добра, людський прогрес. У фіналі роману він знову змальовує собор, який став німим свідком трагічних подій і водночас символом можливості повернення людей до вічних цінностей.
"Собор Паризької Богоматері " має не лише пізнавальне значення. Вінперш за все виховує високі почуття у юного покоління, здатність до зачудуваня красою, багатою фантазією, духовністю; презирство до міщанського, егоїстичного благополуччя і щасття, до лицемірства, легковажності в коханні. Разом з тим юні читачі будуть ширше розуміти дійсність, бачити за формою зміст, як би не були вони неадекватними між собою. Вивчення роману Гюго відповідає багатьом цілям виховання доброго громадянина, людини, що любить народ і його мистецтво (зокрема архітектуру) та зможе стати на захист своєї Батьківщини в той чи інший історичний період її розвитку. Не випадково Іван Якович Франко говорив, що "в "Соборі Паризької Богоматері"звучать "великі імпульси гуманності, милосердя, соціальної справедливості".1
Віктор Марі Гюго у своєму романі "Собор Паризької Богоматері" основним художнім засобом використовує гротеск. Гротеск завжди перебільшує потворні або комічні риси, це не реалістичне, а загострене, чудернацьке зображення. Нібито ми бачимо певний образ не у денному, а у печерному або нічному освітленні, і це лякає і одночасно заінтриговує нас. Гротескним образом є образ Квазімодо.У нього божественна краса духу приховується в незвичайно потворному тілі.
Концентрація протилежних рис, загострення пристрастей створюють могутній живописний ефект і роблять твір Гюго одним із найяскравіших в історії світової літератури.
______________________
1 Франко І.Я. Твори в 20 т., Т.18.- К.,1955,с.419.
Список використаної літератури
1.Артемова Л. Доля, що вирішує все.// Зарубіжна література в школахУкраїни, №3, лютий, С.6-9.
2.Баратова Т. Гюго Віктор. Собор Паризької Богоматері., Харків,-2006 - 96 с.
3.Гюго А. Виктор Гюго и его время. По его запискам, воспоминаниям и рассказам близких, свидетелей его жизни - М., 1887.- С.321..
4.Колосова Н. "Что может заключать в себе бутылка чернил?"// Гюго. Собор Паризької Богоматері в культорологічному контексті // Всесвітня література та культура, - 2000, № 6, С.39-44.
5.Лабай О. // Зарубіжна література, - 2004, № 47, грудень,С.2-7.
6.Литвиненко Н. К проблеме специфики жанра. Собор Парижской Богоматери. В.Гюго // Вопросы филологии, - 1999, № 2, С.89-92.
7.Логвін Г. Жорстокі закони Середньовіччя // Зарубіжна література в навчальних закладах, - 2000,№3, С.34-42.
8. Моруа А.Олимпио или жизнь Виктора Гюго.- М.,1971.- С.163.
9.Назарець В. Загадка Есмеральди // Зарубіжна література в навчальних закладах,- 2001, №1, С.48-51.
10.Назарець В. Загадка Есмеральди // Зарубіжна література в навчальних закладах,- 2000, №6, С.43-44.
11.Нахлік Є. К. Українська романтична проза 20-60-их років ХІХ ст. - К., 1988, С. 129.
12.Нестуля Л. // Всесвітня література та культура,-2000,№6. С.45-47.
13.Петрунина Н. Романы И.И. Лажечникова // Лажечников И.И. Соч. в двох томах, том 1.Последний Новик. - М., 1987.С.
14.Повшедна Н. // Зарубіжна література в школах України,- 2005,№5,С.24-30.
15.Рогозинський В. // Всесвітня література та культура,- 2001,№5,С.33-41.
16. Рубанець С. // Освітянське слово,-2004, 25 березня, С.4.
17.Франко І.Я. Твори в 20 т., Т.18.- К.,1955,с.419.
Loading...

 
 

Цікаве