WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Місце і роль творів І.Я.Франка в українській дитячій літературі. Особливості розвитку дитячої літератури ІІ половини ХХ століття - Контрольна робота

Місце і роль творів І.Я.Франка в українській дитячій літературі. Особливості розвитку дитячої літератури ІІ половини ХХ століття - Контрольна робота

увійшло в книжку "Ой весна - Зоряночка" (1977). Збірка "У бобра добра багато". (1979) відповідно до барвистої образності віршів, оздоблена вишуканими аплікаціями художниці В.Мельниченка.
Стельмах змалку відчув силу поетичного слова. Про це читаємо в автобіографічних повістях "Гуси-лебеді летять", "Щедрий вечір", "Казка вкладає в мої уста оте слово, до якого дослухається землі і вода, птиця в небі і саме небо... А в цей час наді мною і саме небо: хтось невидимим смичком провів по синьому піднебессі, по білих хмарах, і вони забриніли, як скрипка...".
Поезія Стельмаха може багато зробити сьогодні для виховання любові до землі, хліборобської праці саме завдяки створенню неповторної атмосфери сільського побуту, який зближає дітей і батьків.
Більшість вірші Стельмаха сюжетні, що надає їм особливої цінності як творам дитячої літератури.
Не раз у творах Стельмаха, написаних за мотивами народних пісень, виступають реалії. Так, у колисанці "Край лісочка": !Трактор пісню все співає - злого вовка відганяє".
І дорослі, і діти з інтересом читають збірки "Ми знаєм для чого жить", "Сивка ластівка" Бориса Олійника.
Його вірші створюють поетичний культ матері, культ ніжності і синовньої любові. Ближчаю аналогією тут може бути поезія Р.Гнатова. В системі образних засобів домінує паралель: Мати - Сонце - Хліб.
Дмитро Павличко, автор книжок для дітей "Дядько Дощ", "Де найкраще місце на землі?", "Смерічка", "Плесо", поетично осмислює красу рідної землі, використовуючи в казках "Золоторий олень") поширену в Карпатах форму сюжетної пісні - розповіді, витриману, в коломийковому розмірі.
Поет Віктор Кочевський в книжках для дітей багато уваги приділяє інтернаціональній темі, вихованню любові до праці ("Ластівка Севану", 1962; "Мій дивокрай", 1973; "Лісове свято", 1977; "Степові друзі", 1981).
Марія Пригара (1908-1983) писала для дітей з 1928 р. Вдало окреслила її творчу індивідуальність О. Іваненко: "...Просто вона вміє підмітити все кумедне і смішне і так серйозно про це розповісти, що всім буде весело". Поезія Пригари викликає почуття любові до Батьківщини, до рідної природи, f естетично збагачує. Жваво й весело подає авторка прозору алегорію повчальних віршованих казок "Горобчик-розбишака", "Гриць і мавпа", які висміюють непривабливі риси у характері і поведінці дітей. Поезії Пригари властива жива розповідна інтонація, безпосередність і щирість. Добре здійснено поетесою переспів й українських народних дум ("Козак Голота", 1966). Як відомо, подібні твори (вони вивчаються у школі) не завжди легко сприймаються сучасними дітьми. Історичні і побутові реалії, своєрідність поетики і особливо насиченість маловідомими історичними подіями - все це ускладнює дитяче сприйняття. Звернувшись до дум "Козак Голота", "Як три брати з Азова тікали", "Маруся Богуславка" та ін. (всього 8 дум), письменниця значною мірою зняла для юних читачів ці "бар'єри", розгорнувши окремі картини і епізоди в дохідливу, ширшу розповідь.
Залишив значну спадщину, збагативши такі жанри, як скоромовки, загадки, Грицько Бойко (1923-1978). Писати для дітей було йому радістю і щастям. Звідси прагнення навіть ліричні поезії огорнути серпанком гумору. "Я ж вам не голка, Я ж вам Миколка",- говорить ліричний герой вірша "Не загублюся". Завдяки напівгумористичному осудженню, зробленому з педагогічним тактом, вірші "Бруднуля", "Вереда", "Веремій" наповнюються виховним потенціалом.
У вірші "Вереда" ведеться насправді уже з перших рядків довірлива розмова з дитиною: "Мала мама Одинця-мазунця. Мамі з ним була біда: Одинеці був вереда". Сюжетопобудова вірша під порядкована авторському задуму розкрити непривабливість дитячої розбещеності. Показана на багатьох фактах ні логічність бажань і поведінки вереди набуває узагальнення у його вимозі: "Дай того, чого нема". Окремі куплети вірша "Здоровим будь" рекомендуються використовувати в дошкільних закладах під час проведення зарядки. Разом з тим відзначимо добру художню манеру письменника, що забезпечує виховний вплив його творові. Так званий добрий приклад осмислюється в поезії шляхом паралельного змалювання поведінки персонажа з тваринного світу (кличе курочка діток на зарядку, без мила і водиці умиваються дві киці, кроленятка об морквинки чистять зуби) і малої дитини. Рушійною силою сюжету вірша є не тільки зіставлення поведінки, а й її заперечення. Рябко наносить снігу в хату - хлопчик витирає ноги; ведмідь смокче лапу - хлопчик не бере пальців до рота. Навіть малятам зрозумілим є підтекст своєрідної забавлянки, якою бачиться вірш "Мурлика". "Мурлико руденький - замерзнеш, дурненький",- говорять котикові, н хоче морозива.
Знайшли дорогу до дітей вірші і оповідання Галини Демченко ("Дідусеві казки", "Загадки та вигадки", "Що росте на полі", "Скаче зайчик" та ін.). Близькі до творів народнопісенного характеру, вони запозичують фольклорну поетику і легко запам'ятовуються.
Володимир Ладижець уміє сполучати в своїх віршах серйозне з гумористичним, веселим (збірки "Сопілка", 1953; "Трембіта", 1974). Діти відчувають високий героїзм радянських людей в роки війни ("Не клубись, густий тумане"), красу мирної праці, від якої "буяє колгоспне поле" ("Гуцулик"), "дивна траса пролягла - срібні труби нафтогону" ("Біля нашого села"). Його гумористичні вірші дотепні і веселі, без надокучливих повчань: "Ой болить у мене зуб, бо не хоче їсти суп. Хоче меду, хоче грушку, хоче теплую пампушку. А як ще дасте сметани, вмить боліти перестане". Поет створив пейзажну лірику для дітей ("Осінь у Карпатах", "У садочку абрикоси"), вдало використовуючи засоби персоніфікації, наприклад, у таких рядках.
Розплела береза коси
На веснянім вітерці.
Опустила ніжку босу
В тиху воду у ріці.
Поет, драматург і публіцист Богдан Чалий провідною темою своєї творчості обрав дружбу та інтернаціональне єднання народів. Збірка, в яку ввійшли кращі твори поета, так і називається "В усіх-усіх республіках..." (1974). Чалий уміє заінтригувати дитину незвичайними сюжетними поворотами. Це можна бачити на прикладі вірша "Хороші імена". В Артеку, куди приїхали "із Росії, з України, і литовці, і грузини, і казахи, й чуваші", зустрілись дівчатка - туркменка Оксана і українка Гюль. Чому в них такі незвичайні імена? Виявляється, після війни двоє друзів, прощаючись, домовились назвати своїх синів іменемдруга, але народилися дівчатка... Написані в різний час "Балада про живого манекена", "Балада про негра Тома", "Продавці заморських сувенірів" малюють картини тяжкого життя дітей трудящих в капіталістичних країнах, розкривають облудність американської буржуазної "демократії". У відомій тетралогії Б. Чалого про Барвінка і Ромашку (три казки ввійшли у книгу "Сто пригод Барвінка і Ромашки", видану в 1973 p., четверта - "Барвінок у школі" написана в 1977) можна бачити зразок літературної казки, в якій фантастичний світ тісно пов'язаний з реальним, а традиційні фольклорні образи і прийоми переосмислюються на грунті досягнень науки і техніки. В алегоричних образах письменник втілює добрі і злі сили, які сьогодні у реальному світі ведуть між собою непримиренну боротьбу у сфері ідеології. Він засуджує паліїв війни, утверджує інтернаціональну солідарність трудящих всіх країн.
Поезія Миколи Вінграновського для дітей виросла на грунті народнопоетичної творчості. Наповнюючи властиві народній поезії форми і образи новим змістом, письменник разом з тим активно шукає відповідних, але не тотожних фольклорній поетиці засобів. Образ-тип з поезії "Грім" створений на фольклорній основі, проте далекий від традиційної характерис-тики, якою наділяє його народ. Це добродушний дядько Грім, що "любив гриміти",
Loading...

 
 

Цікаве