WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Життєвий і творчий шлях Коцюбинського Михайла Михайловича - Реферат

Життєвий і творчий шлях Коцюбинського Михайла Михайловича - Реферат

організовує молодь, у його хаті читаються політичні брошури. Прокіп організовує похід селян до зборні, сам іде в перших шеренгах. Його як випробуваного організатора селяни обрали керівником громадського господарства, і ніхто так щиро не дбав про народне добро. Він вірить у перемогу нового життя, коли "народ сам скує собі долю, аби тільки не заважали". З великою моральною стійкістю зустрічає Прокіп смерть: як жив чесно, так і помер.
У вирі визвольного руху розкривається й характер Гафійки: наймитська дочка, вона поширює листівки, буває на нелегальних молодіжних сходках, вишиває прапор, урочисто збуджена йде в колоні демонстрантів. У ту хвилину дівчині здавалось, що "ясна для неї кожна душа і кожна думка, як своя власна". Вона ж рятує коханого Марка від самосуду.
Марко Гуща виписаний не так рельєфно, як згадувані вище селяни. Все ж він показаний як один з керівників селянських виступів. Марко втілює в життя основи спільного господарювання селян спочатку в "невеличкім гур-точку", потім у відібраній у пана економії. Він радить селянам не руйнувати панські будівлі, а використати їх для організації нового життя.
Коцюбинський показує і стихійні форми селянського руху, відзначає їх масовість: пожежі були щоночі в навколишніх селах. "Горять все пани, генерали, великі "члени", що й доступитися до них не можна було, і ніхто спинити не може..." У розгромі будинку фабриканта й ґуральні знаходить вияв безмежний гнів Хоми Ґудзя: пастух з однаковою люттю трощить і рояль, і брудний кухонний ослінчик, бо вони "панські".
Розправа багатіїв над селянами, що потяглися до нового життя, пов'язана насамперед з керівною участю в самосуді Лук'яна Підпари. Всепоглинаюча зажерливість, жорстока експлуатація наймитів, ненависть до голоти, в якій інтуїтивно відчував своїх ворогів,- ці якості вдачі не дають йому вагатися в часи соціальних потрясінь. Він клянеться забити кожного, хто зазіхне на його власність, і, лягаючи спати, поправляє на стіні рушницю й кладе коло себе сокиру. Підпара стає ініціатором самосуду, першим про-ливає кров, поіменно викликає на страту Хому Ґудзя, Прокопа Кандзюбу, Андрія Волика.
Багато епізодів і описів другої частини ("села, як купи гною на панському полі", ревіння голодної худоби в покинутому наймитами панському дворі; "червоний, веселий, чистий" вогонь, що нищить стоги сіна; далеке сяйво пожеж, які шаленіють у поміщицьких садибах; тривожне очікування селянами бажаних змін у своїй долі; розгром ґуральні й панського будинку; кривавий самосуд тощо) мають важливе ідейно-філософське навантаження в розкритті теми селянської недолі.
Узагальнений підтекст повісті розкривається майже в кожному розділі твору. Згадаємо яскраво персоніфікований пейзаж наприкінці першої частини, де символічно узагальнено безнадію бідняцького селянства. Глибоко філософська, аж до міфологізму, підоснова повісті виявляється й в останньому розділі твору через трагічні роздуми Маланки, яка втратила не тільки чоловіка, а й найсокровенніші сподівання. "Цілий день була на ногах, цілий день вбирала в себе муки та кров, і стільки людей поховала у серці, що воно сповнене стало мерцями, як кладовище. Аж заніміло. Нема у ньому ні страху більше, ані жалю, вона вся дивно порожня, зайва на світі і непотрібна".
Композиційно повість складається з сорока невеличких розділів, кожний з яких являє собою окремий, чітко окреслений малюнок "сільських настроїв". Разом з тим всі вони міцно зцементовані ідейним задумом автора, єдиними принципами художнього узагальнення. Майстерність компонування виявилася в групуванні персонажів, у змалюванні масових епізодів, наростанні конфлікту. Окремі описи, щоправда, надзвичайно лаконічні, підпорядковані в повісті розкриттю внутрішнього стану персонажів. Високе ідейне навантаження несуть численні діалоги та полілоги: вони в Коцюбинського соціально виразні, психологічно загострені, є одним з важливих засобів індивідуалізації героїв.
Як і в новелах, у повісті художня деталь підкреслює характерне у зовнішності персонажів, істотне в їх психіці. Так, Гафійка вперше порівнюється з "молодою щепою з панського саду", потім з ластівкою, що розбила хмару - чергову сварку між Андрієм та Маланкою. В іншому епізоді дівчина нагадує "чисте, виплекане, немов вилизане матір'ю звірятко, таке туге, як пружина, з круглими бронзовими руками й ногами в золотих волосинках", причому повістяр додає ще одну деталь - "ота весняна золота бджілка". Для Прокопа врода Гафійки, яку він щиро любить, асоціюється з красою землі. Звідси та метафоричність, яка цілком природна уявленню хлібороба: "Туга, здорова, чиста - вона світилась на сонці, як добра рілля, як повний колос, а очі мала глибокі та темні, як колодязне дно".
Мова твору надзвичайно багата, образна, емоційно наснажена, її лексично-фразеологічний арсенал ґрунтується на основі селянського мовлення. І в мові персонажів, і в авторській розповіді природно звучать колоритні слова і вирази з селянської лексики. Характерні вирази і звороти, прислів'я, приказки, примовки надають мові виразного національного колориту, стають основою для створення свіжих, яскравих тропів: "Вона зразу забула, що в неділю не можна лаятись, і світила до чоловіка зеленими очима"; "В гурті і беззубий собака лютує"; "Вони несуть додому спечене, як і земля, тіло, а в складках одежі пахощі стиглого колоса"; "Цідять морок маленькі вікна, хмуряться вогкі кутки, гнітить низька стеля, і плаче зажурене серце".
Повість "Fata morgana" стала одним з найбільших досягнень української новітньої прози. Цьому сприяло органічне єднання реалістичної й імпресіоністичної поетики в розкритті внутрішнього стану персонажів і колективної свідомості маси, в передачі "сільських настроїв". Так традиційна тема зазвучала по-новому, а сам твір сягнув рівня найвищих здобутківєвропейського прозового епосу.
ВИСНОВОК
М.Коцюбинський один зі найталановитіших письменників. Про це свідчать його твори оповідання, нариси, повісті. Де письменник змальовує життя селян, обряди та звичаї гуцулів, перший відгук письменник АН піднесення визвольної боротьби народу в оповіданні "Сміх". За спогадами І.Крип'якевича, Коцюбинський у 1912 р. із захопленням розповідав про визвольний рух в Україні, про героїчні вчинки молоді, яка незважаючи на переслідування вели боротьбу проти самодержавства.
У цій курсові роботі я дослідила складні роки життя. Творчий шлях М.Коцюбинського "INTERMEZZO" як новелістичний шедевр де письменник змальовує незвичайних дійових осіб: Моя утома, Ниви у червні, Сонце, Три білих вівчарики, Зозуля, Жайворонки, залізна рука города, людське горе. Це свідчать про талант письменник, високий рівень знань. Тому ця новела є психологічно-філософським змістом, наснажена ліричною настроєністю.
Це свідчить про письменника високого рівня, який описував різні періоди життя людей, обстоював за соціальною справедливістю. Змальовував світ вірувань наших предків, змальовує невмируще кохання Івана та Марічки.
Не випадково називають Коцюбинського сонцепоклонником: вся його творчість наснажена сонячним оптимізмом, вірою у висок призначення людини на землі.
Loading...

 
 

Цікаве