WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Життєвий і творчий шлях Коцюбинського Михайла Михайловича - Реферат

Життєвий і творчий шлях Коцюбинського Михайла Михайловича - Реферат


КУРСОВА РОБОТА
Життєвий і творчий шлях Коцюбинського Михайла Михайловича
ВСТУП
Усі хто мав щастя зустрітися з Коцюбинським, в один голос відзначали його щире, добре, серце, яке випромінювало любов до людей.
Він залишив усім нам найвищий заповіт: ніколи не розминатися з людиною і завжди бути вірним різному народові.
Коцюбинський один із найвідоміших діячів письменництва. Твори М.Коцюбинського захоплювались в цілому світі. За його творами знімали фільми. Письменник багато подорожував до країн Центральної та Західної Європи - Австро-Угорщини, Німеччини, Італії, Швейцарії - це свідчить про високу культуру та освіченість письменника.
Коцюбинський працює і над дитячими оповіданнями "Харитя", "Ялинка" - це перші оповідання, що засвідчили народження нового письменника. Письменник захоплюється життям гуцулів, обрядами, традиціями. Цей край гуцулів видався йому якимось казковим куточком, де все - від мальовничої природи захоплювало в чарівний полон.
Фольклорист В.Гнатюк згадуючи дні проведені разом з Коцюбинським у Гуцульщині, відзначав закоханість письменника в природу: "Квіти - це була його пристрасть і розкіш, й треба було бачити, як його очі іскрилися коли переходив цариною, засіяною сотнями різних квітів, що миготіли та виблискували до сонця всякими барвами". Писав Максим горський з неприхованою ніжністю: "Прекрасна, рідкісна квітка відцвіла, ласкава зірка згасла" - дізнавшись про смерть українського письменника.
Метою цієї курсової роботи є дослідження творчості Коцюбинського в усі періоди життя. Аналіз повістей, оповідань.
Твори Коцюбинського у жанрі соціально-психологічної новели, таємниці внутрішнього світу людини, викриття політики царизму. Долі борців проти тиранії. "INTERMEZZO" як новелістичний шедевр. Повість "Fata morgana". Повість "Тіні забутих предків".
СТАНОВЛЕННЯ ПИСЬМЕННИКА
Потяг до художнього слова, до творчості у Коцюбинського виявився дуже рано, але його перші проби пера не збереглися. Не віддавав він до друку й оповідання "Андрій Соловійко" (1884), "21 грудня, на Введеніє" (1885), "Дядько та тітка" (1886) через істотні художні прорахунки у втіленні традиційних для нашої прози тем про недолю хлопчика-сироти, злигодні бідняків, зокрема настирливість дидактичних настанов, схематичність ситу-ацій.
Тому дебютом Коцюбинського в літературі стали його дитячі оповідання "Харитя", "Ялинка" (1891), "Маленький грішник" (1893), позначені щирою симпатією автора до своїх малолітніх героїв, намаганням заглибитися у їх внутрішній світ. Водночас на стильовій манері Ко-цюбинського відчутне захоплення яскравою образністю Івана Нечуя-Левицького, його вмінням спостерігати характерне в природі, побуті, зовнішності людини. Панас Мирний був захоплений "чистою, як кринишна вода, народною мовою", якою було написано оповідання "Харитя".
У традиційному ключі написані й оповідання з життя селянства: у "П'ятизлотнику" (1892) порушується морально-етична проблема допомоги старого подружжя голодуючим людям, а в "Ціпов'язі" (1893) через долю братів Семена і Романа Воронів розкривалися соціальні антагонізми в селянському середовищі. Правда, впадає в око вміння автора природно розгортати сюжет творів, досягати пластичності зображуваного, використовувати можливості народного слова.
Казка "Хо" (1894) дає можливість глибше зрозуміти ідейно-художні пошуки Коцюбинського в період перебування у "Братстві тарасівців", коли "молоді українці" різко виступили проти "старих українофілів", котрі не стільки діяли, як говорили. Композиційно твір складається з кількох майже самостійних частин з окремим виразно окресленим сюжетом, образами, конфліктом. Об'єднує їх казковий образ Хо, що символізує переляк людей, які не наважуються сміливо подивитися в очі часто ними ж перебільшуваній небезпеці. Такою є панна Ярина Дольська, яка під впливом прочитаних книжок запалилася любов'ю до знедолених, але, уявивши своє життя серед селян, всього за три дні відмовилася від "мрій" і подала руку женихові-дідичу. Грав в "українофільство" й урядовець Макар Іванович Літко, але коли виникла потреба відвезти вінок на могилу померлого українського письменника, перелякався і відмовився. Він аж "заслаб... від страху". На противагу лібералам Коцюбинський виводить в останньому розділі молодих інтелігентів - письменника, лікаря, хлібороба, вчителя, які мужньо виступили на захист народних інтересів.
Певною мірою тема народницьких "малих діл" порушується також в оповіданні "Для загального добра" (1895), але розв'язується в іншому ключі - у показі ідейного банкрутства народницької теорії. Водночас оповідання розширює тематичні горизонти української прози, змальовуючи зруйнування господарства молдавського селянина Замфіра, показуючи страждання його родини. Інтелігент Тихович мріяв працювати для народу, але переконався не тільки в марності своїх намірів, а й у їх об'єктивній шкідливості для селян. Звучить у творі протест селянської громади проти дій філоксерної комісії, яка знищення заражених шкідниками виноградників ви-правдовує посиланням на урядові розпорядження. "Закон! Закон! Вони вже чули те слово. Як тільки яке здирство, як тільки кривда яка громаді - зараз: закон..." "Ого! Вони мають свій закон: забалакає він з рушниць до кожного, хто насмілиться хоч пальцем ткнути садки їхні!"
Як бачимо, твори Коцюбинського першого періоду повністю присвячені опрацюванню тем сучасності. Є в нього тільки одне оповідання - "Дорогою ціною" (1901), яке змальовує події часів панщини, але й у ньому порушується злободенна соціальна проблема. Показуючи протест Остапа і Соломії проти кріпосницької наруги, автор створив метафоричний образ народу - буйного тура, якому на шию було накладене ярмо соціальної неволі. Загнаний, знесилений, але овіяний "степовим вітром", із не втраченим ще "смаком волі, широких просторів", він "йшов у ярмі, скорившись силі, хоч часом із гніву очі йому наливались кров'ю, і тоді він хвицав ногами і наставляв роги..."
Можна помітити схожість між оповіданням Коцюбинського і повістю Нечуя-Левицького "Микола Джеря", яка виявляється насамперед в опрацюванні теми втечі з-під панщизняної неволі як однієї з форм протесту людини проти гніту. Та в оповіданні Коцюбинського виділяється новий образ жінки, овіяний романтичним ореолом. Це мужній, сильний характер, приклад, гідний наслідування. "В теперішніх часах, коли література, переповнена словами, часто неприродною декламацією,- писала Коцю-бинському 26 квітня 1902 р. Наталя Кобринська,- Ваша Соломія - то джерело під час спеки". Так традиційна для української прози тема дістала під пером Коцюбинського нову художню реалізацію.
Загалом же творчість 90-х років засвідчила становлення талановитого письменника, який не тільки продовжував традиції своїх попередників, а й по-новаторському розвивав їх.
У ЖАНРІ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ НОВЕЛИ
ТАЄМНИЩ ВНУТРІШНЬОГО СВІТУ ЛЮДИНИ
В українській прозі початку XX ст. на перший план висувається жанр соціально-психологічної новели - невеликогоза обсягом прозового твору з надзвичайною сконцентрованістю дії, динамічним сюжетом, з незвичайним поворотом людської долі, з психологічним умотивуванням зображуваних змін у
Loading...

 
 

Цікаве