WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Філяк Оксана – поет рідного краю - Реферат

Філяк Оксана – поет рідного краю - Реферат


Реферат на тему:
Філяк Оксана - поет рідного краю
Народилася 20 серпня 1974 року в селищі Отинія Коломийського району на Івано-Франківщині. У 1994 році закінчила Прикарпатський університет. Працює вчителем української мови та літератури Отинійської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Двічі (у 1999 та 2004 році) ставала переможцем районного етапу конкурсу "Учитель року".
Шість років веде в рідній школі літературну студію "Провесінь". Друкує роботи свої та перші поетичні проби вихованців в періодиці.
Випустили власні альманахи поезії "Ті, що носять зорі у серцях" і "За крок до одкровення".
*** ***
А любові так мало треба:
Трішки сонця й шматочок неба,
Синь блакитну в долонях сина,
На городі мами хустину,
І щоб тішили внуки тата.
Так любові треба багато...
Щоб щодня у погожу днину
Дарував він щастя хвилину,
Щоби десь не летів далеко,
А в капусті гніздились лелеки,
Щоб добро приходило в хату...
Так любові треба багато.
А любові не треба нічого:
Жодний інший, окрім того, свого,
Ніжне, миле обличчя доні,
Світ зрадливий в твоїй долоні
І заквітчана щастям хата...
Хай любові буде багато!
***
Зраненою птахою
Б'ється
В твоє скляне серце
Моя душа
А ти зчинився
На тисячі замків
Щоб ніколи не почути
Її зойків.
***
Мелодії серця - тужливії звуки.
На денці відерця - тополині руки...
Покромсане небо в долонях поета,
Якому не треба достатку - лиш лету.
У хаосі доріг тебе я відшукала,
У мерзостях життя тебе
я віднайшла.
Зоря горіла свічкою і впала.
То наша доля стороною йшла.
***
Ти приніс учора три гвоздики...
Три спокути, стежки, долі три.
Ти мовчав. Лице твоє безлике
Обдували холодом вітри.
Ти мовчав, як вмієш ти, несміло,
Поглядом благаючи "прости"!
А я тільки зараз зрозуміла,
Хто є хто і ким не був мій ти.
Покохати - бракувало честі,
Та чи слід тій з пам'яті зітру?
І ридає дощ на перехресті,
І регоче гілка на вітру.
***
Не стомлюйся казати про любов.
Нехай вона і вдень тобі зоріє,
Нехай тривожить думи, душу, кров,
Хай вона буде нездійсненна мрія...
Не прогіркни від грошей і посад,
Не замули душі своєї світу:
Нехай її далекий пишний сад
Примрієтьсякомусь найкращим
в світі...

 
 

Цікаве

Загрузка...