WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Строфіка - Реферат

Строфіка - Реферат

октави з'являються у XIX ст.
Октавами пишуть звичйно цикли ліричних віршів, причому існує правило: якщо перша октава починається жіночою римою, то друга мусить розпочатися чоловічою і навпаки.
Є цікавий цикл віршів "Карпатські октави" у М. Рильського. Подаємо останню строфу циклу. Приклад з жіночими й чоловічими римами:
Яке ж це слово приязне: Карпати! а
Його з дитинства серцем я злюбив, б
У нім і грому майського розкати, а
І сиза далечінь гірських шпилів, б
І співанка русявого дівчати, а
І голосні трембіти пастухів, б
І сум утрат, і мідний поклик слави... в
На цім дозвольте закінчить октави. в
Останній двовірш (кЧда) враховує певну традицію, за якою в цю останню риму включається й слово октави.
Приклад з чоловічими й жіночими римами:
Хоч ти не будеш цвіткою цвісти, а
Левкоєю пахуче-золотою, б
Хоч ти пішла серед юрби плисти а
У океан щоденщини й застою, б
То все ж для мене ясна, чиста ти, а
Не перестаєш буть мені святою, б
Як цвіт, що стужі не зазнав, ні спеки, в
Як ідеал все ясний - бо далекий. в
(І. Франко)
Ще одним класичним різновидом восьмивірша є тріолет - стопа (і тип вірша) французького походження, що складається з восьми рядків чотиристопного ямба або хорея, причому перший рядок повторюється в четвертому та восьмому (або сьомому), а другий - у сьомому (або восьмому); від потрійного повторення рядків і назва - тріолет.
У тріолеті дві рими за схемою (абба абаб). Наприклад:
І ти лукавила зо мною! а
Ах, ангельські слова твої б
Були лиш облиском брехні б
І ти лукавилазо мною! а
І не тямущому мені б
Затрули серце гризотою а
Ті ангельські слова твої... б
І ти лукавилао зо мною! а
(І. Франко).
Або:
Я складу вам тріолет а
Про поета і амура б
На старий-старий сюжет а
Я складу вам тріолет а
На сюжет: амур - поет, а
Фоном буде нам натура... б
Я складу вам тріолет а
Про поета і амура. б
(М. Вороний).
Дев'ятивірш, або нона (лат. nona - дев'ята) - рідкісна строфа з дев'яти рядків, що має вигляд октави з одним долученим рядком та наділена потрійною римою (третій, шостий, дев'ятий рядки):
Я летів красивим чортом а
На коні, як ворон, чорнім - а
Біла піна падала, мов сніг - б
Ех,
до тої Чураївни, в
Що клялась від третіх півнів в
Пушники послать мені до ніг б
Та
до тієї, до такої, г
Що як поведе рукою - г
Солов'ї вмирають навесні! б
(Борис Олійник).
Строфи звичайно мають рівностонові рядки, але, щоб надати поезії більшої інтонаційної гнучкості, поети творять окремі рядки з меншою кількістю стіп порівняно з іншими.
Децима (лат. decima - деята), або Еспінела (за прізвищем іспанського поета XVI ст. В. Еспінеля) - десятирядкова строфа, яка складається з одного катрена та двох терцетів (абба ввгддг, абаб вгв дгд і т. д.). Децимою написана поема І. П. Котляревського "Енеїда".
Еней був парубок моторний а
І хлопець хоть куди козак, б
Удавсь на всеє зле проворний, а
Завзятілий од всіх бурлак. б
Но греки, як спаливши Трою, в
Зробили з неї скирту гною, в
Він, взявши торбу, тягу дав; г
Забравши деяких троянців, д
Осмалених, як гиря, ланців, д
П'ятами з Трої накивав. г
Сонет (італ. sonetto - звучати) - ліричний вірш, який складається з чотирнадцяти рядків п'ятистопного або шестистопного ямба, точніше з двох катренів та двох терцетів.
Схеми: абаб абаб ввд еед, або абаб абаб вде вде, чи абаб абаб ввд еде.
З'явився сонет у XIII ст. в Італії. Сонети писали Петрарка, Шекспір, Пушкін. В українському віршуванні відомі сонети І. Франка ("Вольні сонети", Тюремні сонети"), М. Рильського ("Чернігівські сонети", "Рибальські сонети"), М. Зерова, Б.-І. Антонича, Є. Маланюка, Д. Павличка.
Дослідник літератури Й. Бехер назвав сонет "найдіалектичнішим художнім видом", коли перший вірш містить у собі тезу, другий - антитезу, а тривірші - синтез, так званий "сонетний замок", що завершується переважно чотирнадцятим рядком (здебільшого ця "тріада" варіюється). Свого часу унікальну специфіку сонета спостеріг І. Франко:
Голубочки, українські поети, а
Невже вас досі нікому навчити, б
Що не досить сяких-таких зліпити б
Рядків штирнадцять, і вже й є сонети? а
П'ятистоповий ямб, мов з міді литий б
Два з чотирьох, два з трьох рядків куплети, а
Пов'язані в дзвінкі рифмові сплети, - а
Лиш те ім'ям сонета слід хрестити. б
Тій формі й зміст най буде відповідний; в
Конфлікт чуття, природи блиск погідний в
В двох перших строфах ярко розвертаєсь. г
Страсть, буря, гнів, мов хмара піднімаєсь, г
Мутить блиск, грізно мечесь, рве окови, д
Та при кінці сплива в гармонію любови. д
Внутрішня гнучкість сонетної форми тяжіє до постійного оновлення канону. Вже В. Шекспір застосовував три чотиривірші та двовірш.
Не спонукай мене, щоб я твою а
Виправдував неправду і образу. б
Убий мене безжалісно й відразу б
Без хитрощів, в одкритому бою а
Скажи, що іншу ти любов зустріла, в
Лише очей від мене не ховай. г
Хай твого погляду убивчі стріли в
Мене, беззбройного, разять. Нехай! г
Твоїх очей мені вже сила знана: в
Блаженство в них з трутизною злилось. д
І, може, їх відводиш ти, кохана, в
Щоб ними вбити іншого когось. д
Не треба жалощів. Хай любі очі е
Мене уб'ють - я смерть прийму охоче. е
(Вільям Шекспір)
Крім цього, є ще неканонічні форми сонета:
- "хвостаті сонети" ("сонет з кодою"), тобто з додатковим рядком;
- перевернуті сонети, що починаються двома тривіршами;
- суцільні - побудовані на двох римах;
- "безголові" - з одним чотиривіршем і двома тривіршами;
- "кульгаві", в якихостанні рядки чотиривіршів усічені;
- напівсонети - один чотиривірш і один тривірш.
Віршовий твір з п'ятнадцяти сонетів зветься вінком сонетів.
Рондо (від франц. rond - круглий) - вірш, побудований на принципіповторення певних рядків або слів, рим тощо, що ніби "заокруглюють" його форму; складається вірш з 8-15 рядків і всі рядки обов'язково об'єднуються двома римами.
Схема: абба ббаб баб ааба баа:
Соловейковий спів на весні а
Ллється в гаю, в зеленім розмаю, б
Та пісень я тих чуть не здолаю, б
І весняні квітки запашні а
Не для мее розквітли угаю, - б
Я не бачу весняного раю; б
Тільки співи та квіти ясні, а
Наче казку дивну пригадаю - б
У сні!.. а
Вільні співи, гучні голосні а
В ріднім краю я чути бажаю, - б
Чую скрізь голосіння сумні! а
Ох, невже в тобі, рідний мій краю, б
Тільки й чуються вільні пісні - а
У сні!.. а
(Леся Українка. "Rondeau").
Рекомендована література:
1. Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром'як, Ю. І. Ковалів та ін. - К.: ВЦ "Академія", 1997.
2. Гром'як Р. Т. Вивчення елементів теорії літератури. - Тернопіль: Підручники & посібники, 1998.
3. Волкова Т. С. Проблема жанра в лирике. - Львів: Світ, 1991.
4. Качуровський І. Строфіка. - К.: Либідь, 1994.
5. Безпечний І. Теорія літератури. - Торонто: Молода Україна, 1984.
6. Ткаченко А. Мистецтво слова. - К.: Правда Ярославичів, 1998.
Loading...

 
 

Цікаве