WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Способи римування. Цезура. Клаузула - Реферат

Способи римування. Цезура. Клаузула - Реферат


РЕФЕРАТ
НА ТЕМУ:
Способи римування. Цезура. Клаузула
Звучання вірша залежить не тільки від того, які рими за своєю природою, а й від того, як вони розташовані, які способи римування застосовує поет.
Римування - особливість розташування рим у вірші, інтервал між ними.
Розрізняють такі способи римування:
1. Суміжне або парне - коли римуються суміжні (сусідні) рядки парами. Таке римування умовно позначаємо: аа бб вв
Наприклад:
У місті, де ми не зустрілись, я знову а
Блукаю з тобою, і нашу розмову а
Корабликом діти пускають на воду б
Вона запливає, відчувши свободу, б
У погляд відкритий твого океану, в
Де, може, і досі шукаєш кохану. в
Де, може, мене пам'ятаєш і досі?.. г
Заплутався вечір тоді у волоссі... г
А ти розплітав мої коси невміло, д
І мріяла я, щоб вони посивіли д
На грудях твоїх, як сивіє світання, е
Як гасне на небі зірниця остання е
(Софія Майданська)
2. Перехресне римування - складніше, в ньому римуються кінцеві слова парних рядків з парними, а непарні - з непарними; воно найпоширеніше у сьогоденній силабо-тонічній версифікації. Схема: абаб.
Наприклад:
Я не скажу і в пам'яті - коханий. а
І все-таки згадай мене колись. б
Ішли дві долі різними шляхами. а
На роздоріжжі долі обнялись. б
(Ліна Костенко)
3. Кільцеве або охопне (оповите) римування - коли римуються перший рядок з четвертим, а другий - з третім. Два рядки з парними римами оповивають згори й знизу два рядки, які теж римуються між собою.
Схема: абба.
Згадати лиш, як дивно шелестить а
Грудневий сад, занурений в світання. б
Болить недоціловане кохання, б
Вже стільки часу, а воно болить... а
Клялась забути, а таки живе! в
У метастази проростає нові. г
Це світло невигойної любові г
Через роки і відстані пливе. в
(Ганна Костів-Гуска)
Іноді в катрені спостерігається і неспароване римування, тобто коли в ньому римуються другий та четвертий вірші, а перший і третій залишаються без рим. Схема: абвб.
Що тобі сниться ночами, а
Як вітер і хлюпає дощ? б
Визбируєш крихти пам'яті в
З-посеред львівських площ? б
Шукаєш ту диво-квітку, г
Що так і не розцвіла? д
Уже навіть важко згадати: е
Була я чи не була? д
(Ганна Костів-Гуска).
4. Тернарне римування - через два рядки.
Схема: аа б вв б.
Наприклад:
На все є час і є пора, а
Якщо то гра - то чесна гра, а
А якщо ні - обличчям до болота. б
Якщо минув любові час, в
Якщо минув любові час, в
Нехай мені залишиться свобода б
(Леся Романчук)
5. Потрійне римування - рима охоплює три рядки, що стоять поряд. Схема: ааа.
Наприклад:
О, ні! а
Являйся, зіронько, мені а
Хоч в сні! а
6. Монорима або наскрізне римування (франц. monorime від грецьк. monos - один) - вірш, у якому всі рядки (більше трьох) охоплює одна рима.
Схема: ааааа...
Наприклад:
Здається, часу і не гаю, а
а не встаю, не встигаю! а
Щодня себе перемагаю, а
від суєти застерігаю, а
і знов до стрічки добігаю, а
і знов себе перемагаю, а
і не встигати не встигаю, а
і ні хвилиночки ж не гаю! а
(Ліна Костенко)
Окремірядки у віршах можуть не римуватися з жодним іншим рядком. Вони звуться холостими.
Є ще внутрішнє римування, коли кінець рядка римується з якимось словом з середини віршового рядка:
Вже скосили гр?чку, осінь недал?чко,
місячна вузд?чка впала на поріг.
І трава шепЩче про небесні Щчі,
що крізь далі нЩчі сяйво шлють до ніг...
А туман, де л?ки, ломить білі р?ки,
глушить ночі зв?ки маревом густим.
Т?ні, т?ні, т?ні... Не дзвенять у с?ні
співи солов'?н і за вікном моїм.
Пісню калин?ву я складаю знЩву,
і з людьми розмЩву серцем я веду...
Тишина, ні р?ху... Небо землю сл?ха,
падають десь гл?хо яблука в саду.
(Володимир Сосюра).
Моноримічно будуються часто вірші для дітей:
Ой нумо, нумо а
В зеленого шума, а
А в нашого шума а
Зеленая шуба. а
(Дитяча пісенька).
Найчастіше монорими вживаються у сатиричних та гумористичних віршах.
ЦЕЗУРА. КЛАУЗУЛА
Віршована мова багата на різні паузи, що підсилюють ритм і увиразнюють зміст. Крім міжслівних та логічних (на розділових знаках і між синтагмами), властивих і прозовій мові, тут є ще прикінцеві (паузи між рядками), емоційні (зупинки для підкреслення якогось слова при виразному читанні) та цезура.
Цезура (лат. caesura - розтин, розріз, поділ) - пауза в середині рядка, що поділяє його на дві частини (піввірші). Цезура має ритмотворче значення - вона підсилює, підкреслює ритм і смислове - виділяє найважливіші слова, увиразнює висловлену думку. За своєю тривалістю цезура трохи коротша за міжрядкову паузу.
Найчастіше цезура з'являється в багатостопних рядках. Вона може бути постійною, якщо стоїть у всіх рядках на одному й тому ж місці; рухомою, якщо вона є в кожному рядку, але в різних місцях; періодичною, якщо ритмічно з'являється через рядок або два.
Клаузула (лат. clausula - закінчення) - заключна частина віршового рядка, починаючи з останнього наголошеного складу. Співзвучні клаузули утворюють риму.
Залежно від місця наголосу розрізняють клаузули (як і рими):
- окситонні (чоловічі) - з наголосм на останньому складі. Кінець рядка звучить твердо, уривчасто.
Наприклад:
Лине кроків дзв?н - перегуки м?н"
(Володимир Сосюра);
- парокситонні (жіночі) - з наголосом на передостанньому складі. Кінець рядка звучить м'якше, тепліше.
Наприклад:
Женою-трудівницею на пЩлі -
із піснею про волю у невЩлі.
(Максим Рильський);
- дактилічні - з наголосом на третьому від кінця складі. Кінець рядка звучить плавно, лагідно, іноді тужливо.
Наприклад:
Рученьки терпнуть, злипаються в?ченьки...
З раннього ранку до пізньої н?ченьки
(Павло Грабовський);
- гіпердактилічні - з наголосом на четвертому від кінця складі. Така рима часто сприймає додатковий наголос на останньому складі і тому звучить , як чоловіча.
Наприклад:
Як була я молодою преподЩбницею, -
повісила фартушину над вікЩнницею.
(Тарас Шевченко).
Звичайно, якоїсь певної інтонації рими (і клаузули) створити самостійно не можуть - вони лише увиразнюють, посилюють основну авторську інтонацію.
Рекомендована література:
1. Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром'як, Ю. І. Ковалів та ін. - К.: ВЦ "Академія", 1997.
2. Ткаченко А. Мистецтво слова. - К.: Правда Ярославичів, 1998.
3. Волкова Т. С. Проблемажанра в лирике. - Львів: Світ, 1991.
4. Сидоренко Г. К. Як читати і розуміти художній твір. - К.: Радянська школа, 1988.
5. Безпечний І. Теорія літератури. - Торонто: Молода Україна, 1984.
Loading...

 
 

Цікаве