WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Мотиви поезій Дмитра Павличка останніх десятиліть - Дипломна робота

Мотиви поезій Дмитра Павличка останніх десятиліть - Дипломна робота

поява на карті незалежної Української держави була не щасливим випадком, а закономірним відновленням історичної справедливості. Адже з історії європейської цивілізації нікому і ніколи не викинути такої авторитетної країни, як Київська Русь, що впродовж віків живить нашу національну самобутність.
Саме сьогоднішня державна символіка сягає цих далеких часів. Золотий тризуб як геральдичний знак широко використовували в Київській Русі на коштовних прикрасах, предметах побуту, на грошових знаках, зокрема монетах Володимира Великого. У 1910 році синій і жовтий кольори були державними кольорами Давньої Русі. І коли навесні 1989 року синьо-жовті знамена замайоріли на площах Львова, Тернополя, Івано-Франківська та інших міст Західної України, а відтак Києва, прозріли, довідавшись усю правду про цей прапор, що ніяк він не буржуазний чи вороже націоналістичний, а існує ще з часів Київської Русі, що під ним не один вік чесні сини і дочки народу нашого йшли здобувати волю і незалежність України.
У XIV ст. історичні події для України розвивалися несприятливо. Майже 80 років на наших землях панували монголо-татари, а після смерті у 1340 р. Юрія II Болеслава, останнього представника династії Романовичів, розпочалася довголітня війна Польщі, Угорщини і Литви за українські землі. А період української державності - Козацько-гетьманський, налічує понад 300 років в історії нашої держави, Початки його сягають у далеке XV ст., коли в умовах литовського, а згодом і польського поневолення українці мусили відстоювати свою самобутність, кордони і можливість дальшого розвитку нації.
На терені Європи з'являється, хоч і ненадовго, суверенна Україна з усіма атрибутами політичної й економічної влади. Цей період життя і боротьби українського народу, названий "Хмельниччиною", за своїм розмахом і значенням був одним з найважливіших для долі України, в її боротьбі за незалежність. Саме у визвольній війні народ відстояв своє право на етнічне існування, вступив у новий етап політичного й духовного розвитку. Ставши в 1648 році гетьманом, Богдан Хмельницький почав організовувати Українську державу. Під козацькою владою Україна досить швидко набирала державності. Козаки і селяни поділили між собою польські маєтки та розвели великі господарства. Міста збагатилися торгівлею, зріс добробут простого люду.
У новітню добу своєї історії український народ увійшов без власної держави й територіальної цілісності. Україна була поділена між двома сусідніми імперіями - Російською та Австро-Угорською.
Настав бурхливий 1917 рік. Розвитком подій у Петрограді скористався український народ. Реалізувавши своє одвічне прагнення до свободи, українці створили 17 березня 1917 року Українську Центральну Раду. Вона стала центром організації українського життя, виражала інтереси всього народу. Очолив її відомий громадський, діяч, історик Михайло Грушевський. А тим часом у Росії в жовтні 1917 року владу захопили більшовики, з самого початку все робили так, щоб позбавити Україну волі, прилучити її до більшовицької Росії. Центральна Рада, виконуючи народну волю, своїм Четвертим універсалом 22 січня 1918 року перед усім світом проголосила Україну самостійною державою.
На жаль, у лиху годину відродилася Українська держава, яка з самого початку опинилася в дуже скрутному становищі. Відсутність армії не дозволила боронити проголошену самостійність. Атмосфера довкола Центральної Ради була напруженою. З кожним днем Рада втрачала довір'я населення, вона була нездатна організувати життя української громади. Настало 29 квітня 1918 року. Того дня на засіданні Ради було ухвалено Конституцію Української Народної Республіки, а Михайла Грушевського обрано президентом УНР. Це був останній день влади Центральної Ради, яка своєю, діяльністю показала всьому світові, що є український народ, який бажає жити на своїй рідній, квітучій землі в радостях і достатку. Рада пробудила серед народу думку про необхідність мати свою національну державу, яка б піклувалася про всіх людей в країні.
Незважаючи на століття поневолення іншими державами, одвічною була мрія багатьох українців про незалежність своєї Вітчизни. І ось на початку 90-х років Україна домоглася самостійності. 16 липня 1990 року Верховна Рада прийняла Декларацію про державний суверенітет України. Це стало початком нового творення сучасної Української державності.
Після державного заколоту Україна рішуче пішла своїм шляхом:
Ми, народ, що вийшов із неволі,
Клянемось в благословенну мить -
Всі свої тисячолітні болі
В славу України перелить.
Клянемося княжими гробами,
Золотою шаблею Дніпра -
Краще смерть, ніж бути знов рабами,
Хай гряде відродження пора!
[52, 201].
У "Клятві" автор устами свого народу прагне жити для свободи. Адже самому треба виробляти у собі втрачене почуття історичності буття, яке живе одразу і сьогоденням, і минулим, і майбутнім - живе часом, який вимагає переключитися до опанування історії культури, духовного життя, намагання зрозуміти соціальне і культурне в їх взаємному синтезі.
24 серпня 1991 року було прийнято Акт проголошення незалежності України. Стяги охопили всю Україну. Людям не вірилося, що ми стали державою. Так, Державою, за яку було пролито стільки крові нашими предками.
Великих свят для держави не може бути багато. День незалежності - свято із свят Української держави. Воно величне, як дух сивої і славної давнини, і тепле, і сучасне, як святкування дня народження для кожної людини. Це свято особливе, як унікальні ті події, що відбувалися у 1991 році. Адже, скільки поколінь українців боролися за незалежність України, віддали за неї своє життя, скільки людей мріяли про цей день, а саме нам випала честь бути сучасниками народження Української держави.
1 грудня 1991 року відбувся референдум, щоб підтвердити Акт проголошення незалежності України. Треба було остаточно переконати весь світ у своєму бажанні жити вільно, незалежно. Того ж дня наш народ обрав першого Президента держави України, ним став Леонід Кравчук. 28 червня 1996 року було прийнято Основний Закон Української Держави, який закріплює суспільно-політичний і державний устрій, права, свободи і обов'язки громадян України.
Поет, письменник, громадянин Д. Павличко свідомий того, що ми " ... живемо в тяжкий час переходу від неволі до свободи, від бездержавного життя до державного, від бідного, жебрацького - до життя нормального, європейського..."[40, 7]:
А як назвати землю й зорі,
Усе, що в центрі й надовкруг,
Що мучить в слабкості й покорі,
Що творить мій невірний дух?
А якназвати таємничу
Снагу вставання із труни?
Ти - Україна ! Так я кличу
Тебе - прийди і сохрани!
(Україна,2006 р.) [44].
А нове покоління справді продовжувало боротися за національне і соціальне визволення, за новий державний порядок і новий суспільний лад. Та тільки чекало влучної нагоди, яка і трапилася восени 2004 р.
Світ сколихнула новина про Помаранчеву
Loading...

 
 

Цікаве