WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Мотиви поезій Дмитра Павличка останніх десятиліть - Дипломна робота

Мотиви поезій Дмитра Павличка останніх десятиліть - Дипломна робота

Найбільш популярними і до сьогодні вважаються космацькі писанки:
... І писанки космацькі, як зірки
Оранжеві на раннім видноколі,
І наші чорнобриві писанки...
[53,28].
Космацькі писанки за своєю композицією вважають одними з найкращих. Вони мають надзвичайно дрібний візерунок. Для них характерне поєднання жовтого та оранжевого кольорів на бордовому тлі.
крашанка - варене яйце, фарбоване найчастіше в цибулинні, вживається в їжу. Господар або господиня розділює яйце між присутніми
за столом, бажаючи кожному усякого добра, що ґрунтується на Христовому воскресінні;
шинка-ковбаса - вказує нам на годоване теля, яке зволив заколоти добрий батько після повернення блудного сина додому. Це символ душевної радости, яка приходить від сповнення людиною Божої волі, принесення Йому хвали і ходження по Його стежках;
хрін - робить людину міцнішою, так, як християнин, який приймає таїнство сповіді під час пасхального періоду, - душевно оздоровлюється. Це також міцне коріння, яке може дати віра у воскресіння. Воно виявляється також у пошані до традиції і до передання предків:
Великдень починався з хрону
(Казали в нас не "хрін", а "хрінь").
Могутній корінь мав корону -
Зелену гичку, врослу в рінь.
Той хрінь глушив шляхетне зілля,
Вбивав корисних злаків дух.
[53,28].
сіль - один із необхідних продуктів у житті людини, який додає смаку їжі. Сіль означає якість зв'язку, оскільки союз між Богом і людьми відновлений через хрест і воскресіння. Віруючий має зберігати чистоту свого серця, щоб наслідувати Христа, який сказав: "Ви - сіль землі" [59, 13]. Інакше його християнство звітріє, так, як це може статися із сіллю;
вічнозелена рослина (барвінок або мірта) - символ безсмертя і вічного життя. Вияв сили, яку Творець вилив на природу. Це також праведник, якого Бог благословляє, і народ, якого Він щиро обдаровує милостями воскресіння.
рушничок - це багатство ниток, сплетених любов'ю і розумом. Нитка символізує життя. Уже Богородиця на іконі Благовіщення тримає в руках веретено з ниткою, коли їй Гавриїл сповіщає, що вона стане матір'ю життя. Плетіння нитки теж може бути символом вічности, бо це процес, який можна продовжувати безконечно;
свічка - світло, яке виноситься назовні між людей так, як жертва Ісуса на хресті спричинила відновлення нашого внутрішнього світла. Просвічені Воскреслим, ми зможемо йти у світ і не блудити, бути життєрадісними і ставати світлом для інших.
Таким чином через прості насущні речі наші предки намагалися донести до нас світло Христової науки.
Вміст пасхального кошика освячувався свяченою водою:
Священик у червоному фелоні
Махнув кропилом. Я стою й тремчу,
Об мою душу, об дитячі скроні
Розбились краплі Божого дощу.
Я був покроплений, як та пожива,
Призначена для доброго їства.
Примхлива моя доля з того дива
В хліб обернула дух мого єства.
І їсть вона, й згризає моє серце,
Моє здоров'я зводить нанівець...
А дяк іде й несе води відерце,
І скроплює мене наш панотець.
[53,29].
Та Великдень не був би святом, якби понад вечір навколо церкви не збиралися б хлопці і дівчата, щоб пограти у великодні ігри:
Хлопці грались у "хвоста" -
То забава непроста:
В одній лаві молодці,
З лави - в ряд - рука в руці,
І біжать, біжать чимдуж,
Розтягнувся ряд, як вуж.
[53,29].
В той час, коли малеча гралась у ігри, ґаздині біля церкви співали великодніх пісень. Найпопулярнішою була " Грай, жучку, грай", про яку і згадує митець:
Ходить жучок по калині,
А жучиха по долині,
Грай, жучку, грай!
[53,30].
У "Великодні" Дмитро Павличко торкається ще однієї наболілої для сучасної України теми - теми заробітчанства, скитання у пошуках заробітку по чужих державах :
Заробив собі в Європі,
На роботі, як в окропі.
Догоджав панам, жебрачив,
Світу Божого не бачив,
Але має те, що має...
[53,30].
Цей зароблений гріш не завжди легко приходить - не одна гірка сльоза впаде на чужинську землю, здоров'я погіршується:
Думає втекти від лиха,
Опинилася в Мілані,
Доглядає аж дві пані,
Хоч сама тружденна й хвора,
Бавить діточок в сеньйора.
[53,30].
Та автор вірить, що як Христос терпів муки, так і муки заробітчан колись закінчаться:
Ти переміг життям своє вмертя,
Тягар хреста, і цвяхи, й спис - у кості, -
Це теж було нескорене життя
На надєрусалимські високості.
[53,30].
Для поета це було воскресіння, пробудження і відновлення духу, яке він метафорично переносить на людей, країну:
Що може бути краще за порив
Правдивого Учительського слова,
За людський дух, що Ти його творив
У серці митаря та риболова?
...Ми всі, хто не воскресне за три дні,
І на Суді Страшному не воскресне,
Тримаємо в душі на яснім дні
Твоє життя, в найтяжчих муках чесне.
[53,32].
Автор вірить у "воскресіння" життя, у відновлення духу та перемоги добра і світла.
Пробуджується все навесні, коли земля прокидається від сну, випускає перші паростки і уквітчує землю. Та поступово все починає буяти, цвісти. Так приходить літо, а разом з ним Зелені свята. Вони традиційно несуть свої звичаї уквітчання, або як кажуть у Стопчатові - "закосичення":
З кущів ліщини
виходять кущі ліщини,
ідуть в село
заходять на кожне подвіря,
стають над воротами
і над вікнами.
...На одвірку хрестик,
замаєний пучком трави.
[53,34].
Найпоетичнішим, що тісно пов'язане з природою, святом є Трійця. Вся сукупність дійств - завивання вінків, П'ятидесятниця, Русалії й поминання предків - так чи так суголосні з живою природою, яка для наших пращурів була найвищим духовним самоочищенням. Традиційно в Україні до цього свята готувалися заздалегідь, вважаючи, що в тривіаті християнських празників (після Різдва та Великодня) Зелені свята посідають одне з чільних місць.
До прийняття християнства це свято відзначали протягом шести днів - три перед сьомою після Великодня неділею і стільки ж наступного тижня. Церковний календар освячує лише три дні. Власне звідси й назва -Трійця. Стосовно її походження існує кілька гіпотез, одна з яких повідомляє, начебто в цей день Бог створив землю і засіяв її зеленню (від цього й Зелені свята).
Вважали, що від буйства живильного, яке вивировувалося у зелень, пробуджувалися русалки :
У нашому лісі, між полями,
Жила Злісна, лісова княжна,
Дівчина з мавчиного роду.
Спереду була сліпуче вродливою.
А зі спини - поросла травою.
[53,35].
Наші пращури пов'язували з Трійцею буйність і живосилля природи, в яку вони свято вірували. Це підтверджуєтьсявсією сукупністю дійств - оздобленням помешкань травами та гілками дерев, а також русалієвими дійствами. Гілки дерева, яким уквітчували оселі, мають свої значення, особливо віття дуба вважалося символом здоров'я, міцності духу. Осикове ж гілля приправляли здебільшого в глухих кутках
Loading...

 
 

Цікаве