WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Мотиви поезій Дмитра Павличка останніх десятиліть - Дипломна робота

Мотиви поезій Дмитра Павличка останніх десятиліть - Дипломна робота

вогнисті веретена.
[46, 16].
Павличко в рубаях підтверджує свою віру в невмирущість людської душі, в духовну, а не лише в фізичну природу людини, її мислительну невичерпність:
Мені нагадують людські серця
Крихке й тоненьке серце олівця.
Зламати легко, застругати важче -
Списати неможливо до кінця.
[46, 15].
Природні для рубаїв морально - етичні мотиви Д. Павличко освітлює глибокою філософською думкою, свідомо не уникаючи при цьому відвертої дидактичності, що є характерною рисою поетичного жанру, східної поезії загалом.
Не чужа вона і для української народнопоетичної творчості. Виростаючи з цих спільних традицій, рубаї Д. Павличка сповнені сучасного змісту і звучання. В них відчувається чітка позиція поета, громадянина, особистості.
Д. В. Павличко - поет, який не тільки відкрив в українській літературі новий жанр східної культури, а зумів передати ним тематику буденності і величності, яка притаманна сучасній літературі.
ВИСНОВКИ
1. Творчість Дмитра Павличка, яскрава й багатогранна, ось уже шість десятиліть активно впливає на літературний процес, багато в чому визначаючи його рівень і характерні прикмети. У нього - поета, перекладача, критика - щедрість природного обдарування поєднана з невсипущою працею і високою свідомістю громадянської місії художнього слова. Слово митця - актуальне і в 60-і, і в 90-і, і в 2000-і роки. Поезії відрізняються взаємодією суб'єктивних і об'єктивних начал, яке виявляється у зображенні явищ чи епізодів у їх розвитку і шляхом передачі викликаних ними переживань.
Творчий доробок Д. Павличка відображений у підсумковому виданні -тритомнику поетичних творів (1989 р.) і сприяє глибокому оновленню українських поезій, підсиленню їх функціональних можливостей.
2.Автор належить до митців, які відображають у своїй творчості сучасність, не боячись публіцистичних ноток. Часто автор проторює дороги, дає зразки оцінок, показує напрями, якими згодом ідуть послідовники. Тому публіцистичність тут відіграє провідну роль. Він чи не першим з наших сучасників звернувся до теми УПА (боротьба за повне визволення українського народу з-під московсько-більшевицького ярма), Чечні, Помаранчевої революції.
Історія України - це значною мірою історія воєн та історія війська, що не залишилася поза увагою митця. Зі зброєю в руках утверджував український народ свою державу над Дніпром і встановлював свої кордони від Чорного моря до північних лісів і від Карпат - до Кавказу. Зброєю захищалися від диких азійських орд, цілі століття своїми грудьми захищали Європу від варварів. Козацькі походи, Українські Січові Стрільці, УГА, УПА, - всі виконали свій обов'язок, всі засвідчили кров'ю право нації мати свою державу
3.Дмитро Павличко сьогодні є тим носієм звичаїв, традицій, обрядів, що пов'язані з його життям, життям Косівщини і загалом українського народу, як етносу. Лірика письменника багата й різноманітна, вона дихає історією, народними звичаями. Митець, зачарований поезією народних свят, і сам творить поезію.
Знайомлячи читачів зі святами й обрядами, Дмитро Павличко відроджує важливий пласт духовної культури, національної свідомості та самозбагачення.
4. В письменника безвідмовне відчуття реальності, "філософська тверезість погляду, що в одній далині відкриває іншу, не дає розімліти в ейфорії остаточних тверджень, яка закінчується розчаруванням" 24,49 . Про ці особливості поетики свідчить збірка "Ялівець"(1989), що увібрала в себе мелодію, задуму й біль Карпат - материзни поета.
Ця тематика продовжує розвиватися й надалі, уже в 90-і, де в "Покаянних псалмах" (1994) відводиться цілий розділ під назвою "Вірші з Стопчатова". Мотиви збірок 90-х ("Рідна мова"(1994), "Покаянні псалми", "Ностальгія"(1998)) перегукуються з подіями останнього десятиріччя, почуттями, що відлунюються в серці поета.
Отже, не тільки покаянні псалми людини, а й проекція особистого на єдність людства з Богом, який так само є відповідальним за історію, в якій від меча Ахілла до атомної бомби доходить розвиток жорстокості й братовбивства, - такий сенс псалмів. В умовах нової епохи глобалізму з її цинічним прагматизмом, де на перший план виступає безоглядна сила уніфікації не лише зла, а й добра, автор шукає "невинного духу, непорочного, мов немовля". Відкриває той дух у процесі самовдосконалення як окремої особи, так і цілого народу. Питомий український характер діалогу з Господом разом з тим набуває прикмет універсальності. Сам автор слушно вважає "Покаянні псалми" найкращим своїм творінням. [19 , 12-13].
5.Отже, поезії Дмитра Павличка відрізняються взаємодією суб'єктивних і об'єктивних начал, яке виявляється у зображенні явищ чи епізодів у їх розвитку і шляхом передачі викликаних ними переживань.
Водночас філософічність художнього мислення Д. Павличка - це невтомне прагнення його зрозуміти значущість людського діяння, багатство людських почуттів. Стосунків з навколишнім світом. Він наполегливо домагається остаточного прояснення думки, поетичного образу, що хвилюють його, як правило, не в межах одного якогось твору, а повертаючись час від часу до знайомих образів, відкриваючи в них нові і нові грані.
6. Дмитро Павличко продовжує писати про минуле і сучасне, про любов і біль утрати святинь, волю і Чорнобильську трагедію, яка впродовж 21 року все ж залишається трагедією.
Патріот по духу і крові Дмитро Павличко торкається сьогодні ще однієї актуальної теми - теми рідної мови. Людина може володіти кількома мовами, залежно від її здібностей, нахилів і прагнень. Але найкраще, найдосконаліше вона має володіти рідною мовою. Рідна мова - це невід'ємна частка Батьківщини, голос народу й чарівний ін-струмент, на звуки якого відгукуються найтонші й найніжніші струни людської душі.
7. Любовна лірика Дмитра Павличка має ту щасливу прикмету, що, будучи глибоко особистісною і винятково суб'єктивною, вбирає в себе особливості доби - аж до найболючіших, зокрема політичних, невідривних від поетової душі йневід'ємних від його духовного життя.
Несподіваним спалахом одкровення Дмитра Павличка стала поява в досить зрілому віці еротичної збірки "Золоте ябко", де автор виклав потаємні мрії і фантазії, розкрив перед читачем найінтимніші бажання й подав крізь призму Еросу чуттєвий і звабливий лик Жіночності. Святе і гріховне - це два начала людської природи, одноковою мірою присутні в поетичному еротиконі поета. Наш автор безмежно одвертий, але й тактовний у "Золотому ябку", цій розкішній "Пісні пісень" новітньої поезії.
8. Не знайти в сучасній нашій літературі іншого автора, який так досконало володів би даром телескопічного і мікроскопічного проникнення за межі тривіального побуту, так мудро і міцно зв'язував би найвіддаленіші асоціації, так лагідно і співчутливо сприймав усе, що діється навколо нього, але не відмовлявся й від іронії та сарказму, що надає його "окриленим строфам" особливо часу
БІБЛІОГРАФІЯ
1. Антологія словацької поезії ХХ ст. / Переклад, передмова і коментар
Loading...

 
 

Цікаве