WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Петро Тимочко-перекладач - Реферат

Петро Тимочко-перекладач - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Петро Тимочко-перекладач
Захоплення поезією у Петра Тимочка ішло в парі з любов'ю до перекладацтва. Опанувавши ще в ґімназійний період німецьку і польську мови, він продовжував у подальші роки вдосконалювати їх. І ніби само собою прийшло відчуття потреби перевірити себе в якості поета-перекладача. Це також було можливістю займатися улюбленою творчою працею у тих жахливих умовах тоталітарної системи і несамовитої цензури, яка знову набрала несамовитих обертів у 70-ті роки. На той час у нього уже склалося досить широке коло улюблених польських і німецьких поетів, прочитаних в оригіналі.
Невдовзі з'явилися й перші публікації у періодиці. Читачам запам'яталися зокрема переклади німецьких поетів Фрідріха Гельдерліна, Вальтера фон дер Фігельвайзе, Германа Гессе, Вальзера Роберта, Альбіна Цолінгера, Курта Марті, Вальтера Гросса, польських майстрів слова Т.Бой-Желенського, Юліана Стаффа, К.І. Гальчинського, Ципріяна Норвіда, росіян Бориса Пастернака і Бориса Чічибабіна.
Чи не перше місце займав тут Ян Кохановський - митець епохи Відродження, поезію якого в Україні знали лише спеціалісти та обмежене коло читачів. Потреба у появі українською "чорноліського співця" була більш ніж пекуча і, щоб задовільнити її, поет узявся до роботи з притаманним йому творчим запалам та невсипущою енергією. Однак, допоки поезії Яна Кохановського вийшли друком, пройшло немало часу - книга "Як Кохановський. Поезії", побачила світ 1980 року у столичному видавництві "Дніпро". Ця ошатно оформлена із любов'ю впорядкована книжечка, з червоними цупкими палітурками і тисненою золотом назвою, сьогодні стала бібліографічною рідкістю, хоча її тираж був не таким уже й малим - 5 тисяч примірників. П. Тимочко не тільки переклав найкращі твори співця Ренесансу, а й написав грунтовну передмову і уклав фахові примітки. Композиційно книга складається з таких розділів "Шахи", "Фрашки", "Пісні" і "Трени". У попередньому слові "Чорноліський співець" перекладач наголошував:
"Творчість Кохановського виросла на добре зораному попередниками грунті і свідчить про високий рівень польської поетичної культури в тодішньому слов'янському світі. Популярність поезії Кохановського переконливо підтверджує те, що протягом півстоліття після смерті поета його ліричні твори витримали 12 видань; 12 разів виходили до 1639 року і "Фрашки".
Переклади П.Тимочка справляють приємне враження, бо автору вдалося зберегти не тільки усі прикметні особливості авторського стилю, а й дух часу. Відчувається тут і глибока, органічна народність польського генія, його патріотизм, людяність, що стала могутнім стимулом для розвитку не тільки польської, а й сусідніх слов'янських культур, за слушним визначенням Миколи Бажана.
О, Мудросте! Якби купить тебе можливо!
Тож, кажуть, тільки ти з розсудком, справедливо
Всім правити могла б, загладжувати смути,
Сливе що в янгола людину обернути.
Вона б тоді турбот не знала, ні страждання,
Ні злих пригод життя, страхів та вболівання.
Бо легковажиш ти людські на світі справи,
На скарги наші всі, на радощі й забави...
Так само дивишся... (С.122)
Перекладач прагне бути гранично прикутим до оригіналу, не зрадити експресивної індивідуальності автора. І це здебільшого йому вдається. Разом з тим він намагається наблизити середньовічного співця до нашої сучасності, зробити його близьким і зрозумілим людині ХХ століття. Це непросто, адже треба переломити давні тексти крізь призму нового бачення і відчуття. В цьому плані чи не найкращими видаються мені фрашки з їх іскрометною іронією, тонким гумором, часто нищівним сарказмом і незмінним дидактичним навантаженням.
Ні золото, ні друзі, ні чесноти
Нас не спасуть від злигоднів, турботи;
Проклята Заздрість ані дня-години
Не зводить ока пильного з людини.
Сама не з'їсть, а лає безпричинно,
Чужого лиха вигляда невпинно.
Від неї лиш одне у нас спасіння:
Набратися і мужності, й терпіння.
("Про заздрість")
"З багатьох пісень і фрашок, - наголошував у передмові перекладач, - світить нестримне сяйво життєрадісної поетової натури. Чеснота, слава, добре ім'я, нагорода за добро чи зло - ось слова, які часто зустрічаємо в його поетичній мові і які були для нього категоріями суспільними, етичними й естетичними". (С.11).
До творчої спадщини чорноліського співця зверталося немало майстрів слова. Крім Дмитра Білоуса, назвемо хоча б Івана Гнатюка, Романа Лубківського, Володимира Лучука, Миколу Рябчука. Кожен з них вносив щось своє, оригінальне і неповторне у поетичний світ людяного генія і разом з тим допомагав краще зрозуміти його незглибимий поетичний всесвіт. Однак їх переклади - це тільки окремі зразки тимчасового захоплення, своєрідні фрагменти, які не дають уявлення про цілісну картину. Тому жоден з цих майстрів не може порівнятися з Петром Тимочком, який подарував українському читачеві найбільш повного Кохановського.
Книга поезій Яна Кохановського не пройшла не поміченою ні читачами, ні професійними перекладачами. Зокрема привертає увагу така замітка в "Літературній Україні": "Нещодавно під головуванням М.Шумила відбулося засідання Комісії художнього перекладу Спілки письменників України.
В Коптілов, аналізуючи перекладні видання 1980 року, зупинився на українських версіях поезії Яна Кохановського, зокрема порівняв майстерні інтерпретації вірша "Здоров'я", здійснені П.Тимочком та Д.Білоусом... Перекладацький стиль, роль деталі у поетичному перекладі стали темою виступів С.Пінчука, О.Новицького...".
"Петро Семенович, - писав В.Хома, -зарекомендував себе перекладачем з латинської, російської, польської та німецької мов. А нещодавно у видавництві "Дніпро" вийшли "Поезії" Яна Кохановського у його перекладі. До книги талановитого польського митця епохи Відродження увійшли кращі фрашки і пісні, поема "Шахи", цикл елегій "Трени". Перекладач виконав вельми благородну місію, донісши до нашого читача твори видатного представника польської поезії...Гадаємо, що переклади П.Тимочка принесуть естетичну насолоду читачам, ознайомлять їх з творчим доробком видатного представника епохи Ренесансу".
Львівська обласна наукова бібліотека та обласне відділення Товариства українсько-польської дружби організували літературний вечір, присвячений 450-тій річниці з дня народження видатного польського поета, на який запросили й Петра Тимочка з читанням своїх перекладів.
І все ж, заради справедливості, треба сказати, що про опального поета критика воліла у періодиці не згадувати навіть в якості перекладача. Тож незважаючи на те, що переклади Петра Тимочка розійшлися з блискавичною швидкістю, автор так і не дочекався ширшої аналітичної рецензії. Та є, безперечно, щось вище літературознавчих статей чи похвал літературних критиків - це признання читачів, їх щирий і нелукавий інтерес, його мовчазна відданість.
З не меншим зацікавленням зустріли читачі ще одну книгу перекладів П. Тимочка, на той раз вибраних творів відомогонімецького майстерзінгера Ганса Сакса, якому випало жити теж у шістнадцятому столітті. За своє активне творче життя він створив величезну кількість творів, які складають понад 34 фоліанти. Але що характерно: більшість з них і сьогодні звучить актуально, ніби написані вчора. "Це зайвий раз підкреслює, що, не зважаючи на всі видимі зміни в житті людства, - зазначає у передмові перекладач, - самі люди своїми добрими і недобрими внутрішніми рисами майже не змінилися. В цьому переконається кожен, хто прочитає пропоновану добірку вибраних творів Ганса Сакса, яка в Україні появляється вперше".
Структурну основу збірки склали два розділи
Loading...

 
 

Цікаве