WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Літературно-мистецькі часописи: програми, структура, стосунок до літературної критики - Реферат

Літературно-мистецькі часописи: програми, структура, стосунок до літературної критики - Реферат

видавцем і відповідальним редактором був Модест Куницький, співредакторами - І.В.Дубицький і А.Крижанівський. Журнал виходив з осені 1933 року і до початку Другої світової війни. "Ми" мав розмір стандартної книжки і ставив за мету орієнтацію на Європу. У першій книжці журналу опубліковано статтю М.Рудницького з промовистою назвою "Европа і ми", в якій аналізувалася ситуація, що склалася в українській літературі, окреслювалися шляхи її розвитку. Автор вперто нагадував про необхідність звільнення письменників від ідеологічних кайданів. Найактивнішими авторами журналу були Святослав Долен‡а, Святослав Гординський, Іван Дубицький, Павло Зайцев, Борис Ольхівський, Михайло Рудницький. Найпродуктивнішими жанрами у виданні були аналітичні статті та рецензії. Останні відзначалися ґрунтовністю і тактом, були досить розгорнутими. Стосувалися вони не лише художніх творів, а й літературознавчих та наукових студій: привертали увагу рецензія Бориса Ольхівського на дослідження Дмитра Чижевського "Філософія Г.Сковороди", відгук Святослава Доленґа про праці Юрія Липи "Бій за українську літературу" та Дмитра Донцова "Наша доба і література". Видання вело тривалу дискусію з іншими ідеологічно заанґажованими галицькими літературно-мистецькими часописами, особливо з донцовським "Вісником". Саме на сторінках "Ми" з'явилосядослідження Євгена Маланюка "Гоґоль". Тут публікувалися відгуки на багатотомові видання українських письменників, що виходили у Львові, як, наприклад, "Леся Українка. Твори. Том IV. Драматичні поезії. - Львів, 1939", вміщувалися також рецензії на російськомовні праці про твори українських письменників (П.Зайцев "Н.Ф. Бельчиков. Тарас Шевченко. Критико-биографический очерк". - Государственное издательство "Художественная литература". - Москва, 1939).
Усвідомлюючи, що підходи авторів "Ми" до оцінки літературних творів є для Галичини нетрадиційними, редакція створила спеціальний розділ "Дискусії", у якому вміщувала матеріали, здатні викликати полеміку. Прикладом такої дискусійної статті може бути виступ Святослава Гординського "Комплєкс оселедця", в якій автор піднімав питання про об'єктивність критики, її неупередженість, про необхідність активного засвоєння українською літературою кращих європейських здобутків [1935. - Кн. 4. - С. 150-155]. Послідовно відстоюючи свою позицію, С.Гординський наголошував: "Можна бути націоналістом, але знати теж і катеґорії всесвітнього мистецтва й прагнути підійняти на той рівень своє рідне" [1935. - Кн. 4. - С. 154]. І далі додавав: "Можна і треба вірити в своє післанництво, в історичну місію Українського Народу; ми навіть з охотою і приємністю в це також повіримо, але передовсім те, що ми хочемо бачити, це не пам'ятники, лише живих людей, яким би не чужа була ріжноманітність нашої, будь що будь, немалої і в кожному разі дуже ориґінальної культури... І що передусім нам треба вчитися, вчитися і ще раз учитися у друзів і у ворогів" [1935. - Кн. 4. - С. 155].
Оскільки автори журналу прагнули впливати на розвиток літератури, навіть у чомусь корегувати його, то і для рецензій вибирали відповідно твори непересічні, цікаві або такі, що були популярними на той час чи містили значну інформацію про події чи людей, що відіграли певну роль в українській історії, культурі.
Особливе місце серед галицьких періодичних видань, які писали про літературу, займає "Літературно-науковий додаток "Нового часу". Перше число додатка побачило світ у Львові 18 жовтня 1937 року. Часопис надавав свої сторінки авторам різного ідеологічного спрямування. Тут можна зустріти виступи прихильників католицької літератури і критики (Л.Нигрицький, В.Миропільський), поміркованих націоналістів (Є.-Ю.Пеленський, В.Щурат, К.Чехович, М.Возняк, С.Смаль-Стоцький, М.Гнатишак). У ролі критика виступала і редактор журналу "Нова хата" Ліда Бурачинська та ін.
Коло зацікавлень додатка надзвичайно широке. Тут і відомості про лауреата Нобелівської премії Роджера Мертера ді ·арда, і про літературні нагороди у Франції, і статті про зарубіжних письменників (найчастіше ювілейні і некрологи), і статті про українських письменників, і огляди сучасної літератури в Східній Україні та в Галичині. Немало матеріалів з історії української літератури (про "Слово о полку Ігоревім", про "Енеїду", про твори історичної тематики). Є тут і цікаві статті про епос народів світу, зокрема про епос "Калевала", про поему Шота Руставелі "Витязь в тигровій шкурі". Друкувалися і статті польських авторів про українських письменників, про окремі їх художні твори. Знаходимо тут мемуари і епістолярій українських літераторів. У рубриці "Нові видання" читацький загал знайомився з новинками української літератури. Розділ цей був невеликим за обсягом і складався переважно з розгорнутих анотацій. Особливе місце, як і в інших галицьких виданнях, займали матеріали про літературу радянської України. Маємо тут і оглядові статті, як, наприклад, "Письменство в підсовітській Україні" Миколи Масюкевича чи "Українська література під сталінським обухом" Володимира Дорошенка, і цикл літературних портретів, підписаних криптонімом "К.К.", що знайомив галичан з Валеріаном Підмогильним, Олексою Слісаренком, Борисом Антоненком-Давидовичем, Юрієм Смоличем, Юрієм Яновським, Гео Шкурупієм, Петром Панчем, Андрієм Головком, Аркадієм Любченком, Миколою Кулішем, Олесем Досвітнім, Гордієм Коцюбою, Іваном Сенченком.
Привертають увагу і цікаві матеріали, що свідчать про спроби тогочасних критиків ставити і розв'язувати теоретичні проблеми літератури. Серед них статі Є.-Ю.Пеленського "На шляху до біоґрафічного роману", "Від машини до метафори", передрук статті Ернста Ґелльо "Критика", цикл статей Л.Нигрицького з історії української літературної критики (13 статей протягом 1938 року), стаття Л.Ярошенка "Біоґрафія у літературознавстві", цікаві спостереження з історії журналу, серед них "Грецька траґедія і європейська драма" Ю.Мороза чи "Сторінка з історії української драми" Л.Нигрицького [1938. - ЧЧ. 48-51]. Автори видання займалися також і проблемами перекладної літератури. Заслуговує уваги, наприклад, публікація Іллі Чайковського "Перекладна література" [1938. - Ч. 42. - С. 4]. Віддаючи данину часові, "Літературно-науковий додаток "Нового часу" писав також про українське січове стрілецтво [1938. - Ч. 46. - С. 4]. Дуже мало на сторінках видання знаходимо матеріалів про зарубіжних письменників, а відгуки на художні твори цілком відсутні. На жаль, у квітні 1939 року додаток припинив своє існування.
Прихід Червоної Армії у вересні 1939 року знищив усі існуючі на той час у Львові літературно-мистецькі структури. Періодичні видання незалежно від ідеологічної орієнтації були закриті. Почався процес уніфікації української літератури на основі марксистського світогляду.
Loading...

 
 

Цікаве