WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Літературно-мистецькі часописи: програми, структура, стосунок до літературної критики - Реферат

Літературно-мистецькі часописи: програми, структура, стосунок до літературної критики - Реферат

М.Тарновський, І.Крушельницький, С.Масляк. Велике місце у виданні займали матеріали про радянську Україну, про її "здобутки і перемоги", про її культуру, літературу зокрема (передусім про П.Тичину, В.Сосюру, М.Бажана). "Вікна" активно використовували публікації з радянських видань, передруковуючи їх на своїх сторінках, наприклад, "Про завдання перебудови ВУСПП" - резолюція II поширеного пленуму Ради ВУСПП та доповіді Б.Коваленка та І.Микитенка від 23.XII.1931 р.". Вельми своєрідною була у журналі рубрика "На стійці. Огляди і рецензії". В ній вміщувалися відгуки і рецензії на ті твори, які викривали негативні прояви більшовизму. Тон цих публікацій-реагувань відзначався агресивністю, надмірною емоційністю. В основу оцінки мистецьких явищ було покладеноєдиний критерій - марксистську ідеологію. Часопис знайомив своїх читачів і з творчістю найближчих сусідів-росіян: О.Серафимовича, Ф.Гладкова, Дем'яна Бєдного, поляків В.Броневського, В.Вандурського, а болгарам було присвячено навіть спецвипуск з передмовою Х.Радевського. Відверта пропаґанда комуністичних ідей постійно призводила до конфліктів з владою, спричиняла конфіскації матеріалів, аж поки у вересні 1932 року журнал було закрито.
Традиції "Вікон" активно і винахідливо підтримував літературно-науковий, мистецький і громадський журнал "Нові шляхи", який виходив у Львові з травня 1929 по вересень 1932 року під загальною редакцією Антона Крушельницького. На відміну від "Вікон", "Нові шляхи" обрали іншу тактику - намагалися знайти підтвердження своїх висновків, оцінок і суджень не тільки в радянській, а й в зарубіжних літературах несоціалістичних країн. Найактивнішими авторами журналу були Антін Крушельницький, Іван Крушельницький, Юліан Опільський, Дмитро Козій, Ігор Коломийців, Володимир Державин з Харкова, Авенір Коломиєць, Михайло Рудницький (під псевдонімом "П.Прочитан"), Марія Фуртак-Деркач, Ярослав Галан. Структура журналу була традиційною, оскільки читачам пропонували поезію, прозу, публіцистику, огляд чужих літератур, рецензії (у виданні вони вміщувалися під назвою "Замітки й оцінки"), а також "Літературні записки" й "Українські літературні записки", що знайомили громадськість з новинками літератури, літературними вечорами, святами і под. Авторів журналу цікавили питання джерел поетичних мотивів в українській літературі, як, наприклад, стаття Дмитра Козія "Староукраїнські джерела поетичних мотивів у Івана Франка", проблеми розвитку історичних жанрів, окремі твори історичної тематики, про що свідчили статті Юліана Опільського "Втеча перед дійсністю", "Мазепа" - Богдана Лепкого чи "Вороги правди" - роздуми про історичну повість, Володимира Державина "Історична белетристика Богдана Лепкого". Значне місце займали публікації про українську поезію. Серед них виділялися оглядова стаття Ігоря Коломийціва "Лірики останнього десятиліття (1919-1929)", рецензія Авеніра Коломийця на збірку Євгена Маланюка "Земля й залізо" під назвою "Поет безсилої фрази". Автори "Нових шляхів" приділя-ли значну увагу взаємостосункам українських письменників, питанням формування їх творчого "Я", що засвідчують статті А.Риндюга "Шевченко і Костомаров (до історії взаємовідносин і впливів)", Миколи Хращевського "З дитячих років Михайла Коцюбинського", Марії Фуртак-Деркач "Леся Українка (причинки до життєпису - на основі її листування з М.Павликом (1891-1907 рр.)". Цікавилися видавці журналу і питаннями української історії (Тодор Гавриленко "Огляд новішої української літератури з історії Запоріжжя").
Особливе місце у "Нових шляхах" займали статті про українську радянську літературу. Дві неперіодичні рубрики "Літературні вісті з України" та "У поетів і письменників" містили замітки про літературну діяльність членів "спілки революційних письменників "Західна Україна", про вихід журналу цієї спілки з однойменною назвою, про реорганізацію журналу "Плуг", про створення журналу "Літературний архів", а також замітки "Над чим працюють плужани", у яких вказувалися прізвища літераторів і назва твору. Автори видання знайомили галичан з постатями наддніпрянців, як-от у статті Івана Крушельницького "Спиридон Черкасенко (огляд життя і творчости)", Ярослава Кондри "Творчість Василя Блакитного". Крім того, журнал подавав аналітично-інформаційні статті про ВУСПП (І.Ткачук "Всеукраїнська спілка пролєтарських письменників (ВУСПП)", про український модернізм "Українські панфутуристи" ("Нова ґенерація"). Окільки тривожну ситуацію за Збручем важко було ігнорувати, то автори журналу "Нові шляхи" намагалися зрозуміти її самі і пояснити своїм читачам. Такій меті слугували публікації Антона Крушельницького "Фальшива гра" - про політичний процес СВУ в радянській Україні, Леся Барса "Оком збоку" - про літературну дискусію 1925-1928 років. Процеси, що відбувалися у "найсправедливішому суспільстві", були під постійним прицільним обстрілом католицької і націоналістичної преси, а тому вимагали й від радянофільського видання уваги і відповідної інтерпретації. Це зумовило появу статті Антона Крушельницького "Два націоналізми", матеріалів "Нові шляхи" в світлі чужої критики", статті того ж А.Крушельницького "Сірковим шляхом" (на марґінесі програмових заяв західньоукраїнських націоналістів)" - дискусії з політичних та ідеологічних питань з "ЛНВ" і Д.Донцовим. Авенір Коломиєць подав велику оглядово-полемічну статтю "Червона Калина" (українська націоналістична література)".
"Нові шляхи" критикували й "естетів", про що свідчить стаття "Оаза безжурности", підписана знаком (S) - про декадентство і декадентів. Але разом з тим, "Нові шляхи" охоче надавали свої сторінки одному з апологетів "естетизму і безідейности" - ліберальному Михайлові Рудницькому. Щоправда, у журналі він виступав під псевдонімом П.Прочитан і майже у кожному числі детально розповідав читачам про новини і здобутки зарубіжних літератур. Загалом же проблеми і постаті європейських та американської літератур займали у часописі значне місце, про що свідчать оглядові статті Я.Галана "Польське літературне життя", "З польського письменства", матеріали, підписані криптонімом "С.С.", "Нова англійська повість", криптонімом "І.А.К." (А.Крушельницький) - "Боротьба округи Ремарка", огляди М.Рудницького "Серед нових книжок (німецьких, французьких, англійських)". Знаходимо тут і літературні портрети зарубіжних митців, як-от "Кнут Гамсунг" П.Прочитана, "Джек Лондон" Л.Свєнціцької, "Їжі Волькер" Марії Фуртак-Деркач, "Іво Войнович" В.Анського, "Володимир Маяковський" Ромуалда Драги. Привертають увагу і передруки статей зарубіжних авторів. Маємо на увазі статтю Ернста Роберта Курціюса "Европейський дух і французька література" і статтю Уінстона Черчіля "Бернард ШО".
Оскільки журнал "Нові шляхи" був відверто прорадянськи орієнтованим, постійно виправдовував і пропагував здобутки "першої в світі держави робітників і
Loading...

 
 

Цікаве