WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → До проблеми теорії і класифікації літературно-критичних жанрів - Реферат

До проблеми теорії і класифікації літературно-критичних жанрів - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
До проблеми теорії і класифікації літературно-критичних жанрів
На сьогодні існує мало ґрунтовних досліджень майстерності критиків. Немає одностайності і в розумінні генеалогії літературної критики. Але наявні статті і монографії все ж дають уявлення про стан розробки проблеми та основні напрямки її розв'язання. Можна назвати ряд статей і розділів із монографій, присвячених як загальним, так і конкретним аспектам літературно-критичних жанрів і, зокрема, аналізу їх специфіки в творчості відомих критиків. Однак найбільшої уваги заслуговують праці М.Полякова "Поэзия критической мысли" (М., 1968) і "В мире идей и образов" (М., 1983), М.Зельдовича (Уроки критической классики. Вопросы теории и методологии критики. Очерки" (Харків, 1976), Б.Єгорова "О мастерстве литературной критики. Жанры. Композиция. Стиль" (Л., 1980), Р.Гром'яка "Методологические основы литературно-художественной критики" (К., 1980), В.Баранова, А.Бочарова, Ю.Суровцева "Литературно-художественная" критика" (Л., 1982), Ю.Бурляя "Основи літературно-художньої критики" (К., 1985), особливо розділ - "Жанри літературно-художньої критики", Р.Гром'яка "Специфіка літературної критики. Її сучасний статус" (Тернопіль, 1997).
Чи не першим у СРСР теорію форм літературної критики почав розробляти Л.П.Гроссман. У статті "Жанры литературной критики", вміщеній у журналі "Искусство" за 1925 рік, він виділяє та аналізує 17 типів критичних виступів: 1) літературний портрет; 2) есе; 3) імпресіоністичний етюд; 4) стаття-трактат; 5) публіцистична чи агітаційна критика (стаття-інструкція); 6) критичний фейлетон; 7) літературний огляд; 8) рецензія; 9) критичне оповідання; 10) літературний лист; 11) критичний діалог; 12) пародія; 13) памфлет на письменника; 14) літературна паралель; 15) академічний відгук; 16) критична монографія; 17) стаття-глосса. Ця класифікація демонструє відсутність єдності принципів підходу до характеристики літературно-критичних жанрів. Тому Б.Єгоров вважає, що "класифікація Гроссмана в цілому заслуговує схвалення, однак, фактично, тут змішані [...] щонайменше три основні класифікації жанрів: 1) за методом критика (сюди належать есе, імпресіоністичні етюди, трактати, публіцистична критика, академічні відгуки, глосси; 2) за "літературним" родом чи видом критичної діяльності (фейлетони, оповідання, листи, діалоги, пародії, памфлети); 3) за ступенем і широтою осягнення об'єктів (літературні портрети, огляди, рецензії, паралелі, монографії)" [3, 14].
У праці "Поэзия критической мысли. О мастерстве Белинского и некоторых вопросах литературной теории" М.Поляков пропонує інший принцип класифікації та групування критичних жанрів. У його основі - структурно-композиційне співвідношення у статтях літературного факту і проблематики. Автор виділяє: 1) інтерпретаційний тип (в основі виступу рух думки від літературного факту до соціальної і літературної проблеми); 2) ідеологізований тип (коли у виступі здійснюється перехід від проблемних висловлювань до літературного факту), сюди він включає перш за все огляди; 3) тип переходу від факту до факту літературні портрети, філософсько-критичні етюди, частково рецензії); 4) рефлективні або полемічні жанри, у яких літературні факти дуже обмежені, а на перший план виступає особа критика з визначеною ідеологічною позицією, а тому рух думки здійснюється від проблеми до проблеми [5, 49-62]. У цій класифікації пов'язано принципи композиції і сюжетного розвитку статті з її жанровими особливостями. Однак критична практика показує, що у чистому вигляді таких виступів майже немає. Б.Єгоров, аналізуючи стан теорії жанрів літературної критики, згадує і класифікацію І.Попова, але зазначає: "Звичайно, можливі й багато інших способів класифікації критичних жанрів, наприклад, за ступенем близькості чи ворожості ідеалам критика рецензованих об'єктів (позитивний відгук, нейтральна стаття, іронічний відгук, сатирична пародія, полеміка, памфлет і т. ін.). Є й унікальні жанри, які класифікаційно протистоять за якимись ознаками усім іншим жанрам, разом узятим: такою є, наприклад, критична підробка - пастиш - яка завдяки вигаданості об'єкта самим критиком, робить своїми антиподами всі відгуки про реально існуючі твори" [3, 16].
Питанням розвитку і класифікації жанрів літературної критики приділяли увагу автори посібника "Литературно-художественная критика" Баранов В.І., Бочаров А.Г. та Суровцев Ю.І. Вони, формулюючи критерії розрізнення жанрів, нагадують, що поняття "жанр" однаковою мірою стосується як літератури, так і критики. Їх висновок підтверджує і критична практика. Однак визнаючи, що формування системи критичних жанрів підпорядковане загальним методологічним критеріям, слушно твердять: "Критерії розрізнення критичних жанрів і логіка їх систематизації випливають з природи даної творчої діяльності, а також із суспільного побутування і функціонування літературно-художньої критики" [1, 139]. На думку дослідників, "поділ критичних жанрів на групи, "блоки" здійснюється перш за все за об'єктом дослідження: твір, автор, процес. Відповідно до цього можна говорити про три опорних жанри - р е ц е н з і я, т в о р ч и й п о р т р е т, с т а т т я. Це ніби три ядра системи жанрів, навколо яких групуються всі різновиди" [1, 141]. На відміну від розглянутих вище класифікацій критичних жанрів тут маємо чітко сформульований критерій розрізнення жанрів - об'єкт дослідження, а також перелік ряду інших, не менш важливих, критеріїв. Серед них: цільове призначення критичного виступу, творче завдання, яке потрібно розв'язати у ньому, глибина дослідження аналізованого явища, а відтак і масштабність висновків та узагальнень.
Серед українських літературознавців, які досліджували проблеми теорії літературної критики, слід назвати В.Брюховецького, Р.Гром'яка, М.Зельдовича, Г.Клочека, К.Фролову та ін. Найширше питання класифікації жанрів літературної критики представлене у посібнику Ю.Бурляя "Основи літературно-художньої критики". В основу своєї класифікації автор поклав формотворчі чинники критичного виступу: 1) предмет аналізу; 2) завдання, що розв'язується при аналізі; 3) адресат (той, на кого розрахований розгляд); 4) засоби "критичних комунікацій"; 5) обсяг критичного виступу" [2, 112]. Ю.Бурляй, відповідно до функцій критики, поділяє усі критичні виступи на дві великі групи: "велику" і "малу" критику. Причому до великої зараховує монографію та її різновиди, літературно-критичний нарис, літературно-критичний портрет, книгу-біографію, книгу-альбом про письменника, літературно-критичну статтю та її різновиди. Але детальні пояснення та ілюстрації, подані самим автором, вказують, що він має на увазі швидше праці істориків літератури, а не критиків [див.: 2, 113-137]. Деталізація жанру рецензії - чи не єдине на сьогодні ґрунтовне дослідження цієї проблеми - заслуговує схвалення. Однак, на нашу думку, виділення рецензії-відгуку мало обґрунтоване. Ю.Бурляй пише: "Коротка рецензія може набирати форми відгуку - лаконічновисловлених розмірковувань-гадок (виділено нами. - Н.К.) з приводу якогось видання. Опубліковані в пресі відгуки здебільшого є виразом точки зору читачів, глядачів, слухачів - масово зацікавленої широкої аудиторії і свідчать про формування громадської думки з приводу якоїсь публікації" [2, 144]. Якщо ми говорили про фахову критику, то чому "гадки"? Та і серед "масово зацікавленої широкої аудиторії" не так багато фахівців, а саме вони дають глибоку професійну оцінку художніх явищ і впливають на розвиток літературного процесу. Зрештою, фаховий критик, якщо і висловлює принагідні думки "з приводу", то вдається до есе, тим більше, що і сам Ю.Бурляй виділяє рецензію-есе [2, 138].
Створюючи жанрову класифікацію, необхідно враховувати не лише формально-змістові ознаки того чи іншого жанру, але і взаємозв'язок усіх, за М.Г. Зельдовичем, "параметрів критичної статті", традиції, газетний чи журнальний контекст, історичні умови побутування професійної літературної критики. Особливу увагу
Loading...

 
 

Цікаве