WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Франкознавство Івана Білинкевича за його рукописною спадщиною. - Реферат

Франкознавство Івана Білинкевича за його рукописною спадщиною. - Реферат

же запропонував звернутися з цими питаннями до відомого Львівського бібліографа Мирослава Мороза, що, власне, займався підготовкою до видання літопису життя і творчості І. Франка. Тут же запитує про думку Білинкевича щодо краєзнавчої брошури Миколи Кубика "Іван Франко на Станіславщині" (Станіслав, 1956).
У наступному листі (від 31.08.1979 р.) О. Дей поспішає подати І. Білинкевичу 4 бібліографічні позиції О. Дуна, І. Филипчака, Д. Селенова у газетній періодиці за 1940-1937 рр, де наводилися факти з життєпису Франка.
П'ятого вересня І. Білинкевич відповідав професорові, що йому знадо-билися ті посилання на джерела, і він побував у Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника, де розшукав ще чимало нового. Від М. Мороза передав думку про видання М. Кубика ("Книжечка дуже побужна та грішить численними помилками і вигадками Вартості вона не має ніякої...)
Цікавий і вельмисерйозний лист-рецензія (від 31.03.1982р.) І. Білинкевича на прочитану монографію О. Дея "Іван Франко Життя і діяльність" (К Дніпро, 1981 - 355 с) Оцінюючи загалом працю Дея як першу найповнішу й найсумліннішу спробу подання біографи письменника, у якій імпонує "уклад матеріалу і вдалий випадок "удокументувати свої твердження", критик буквально сторінка за сторінкою ніби перечитує заново книгу й зупиняє читацьку увагу на неточностях та явних помилках (кожен факт, припущення, навіть здогад І. Білинкевич підпирає джерелами матеріали відділів рукописів академічних бібліотек, матеріали ювілейних збірників, листування, прижиттєві та перші посмертні першопублікації та передруки, мемуарні матеріали, тощо) Загалом, маємо цінні поправки, які стосуються арешту Франка та його ув'язнення у Коломиї, спростування значної кількості документальних свідчень за книгою В. І. Калиновича "Політичні процеси Івана Франка та його товаришів" (Львів Вид-во Львів ун-ту, 1967- 155 с) (" на мою думку, Існуючі в архівах документи, треба трактувати серйозно і коректно!"), чимало уточнень щодо осіб Франкового оточення ітп.
Восьмого квітня того ж року О. Дей дякував за добре слово та поради. Водночас висловлювався, що без літопису життя і творчості Франка практично не можливо вивірити кожну деталь, факт, адже навіть в листах та інших документальних матеріалах є неточності.
Дещо нового привносять як до творчої лабораторії І. Білинкевича, так і до обширів його франкознавства листи до нього київського доцента Воюдимира Іваненка. Так, його листи від 03.10.1981р, 01.11.1981р. утверджують думку, що писав він до Коломиї з виключно конкретною метою одержати авторитетно підтверджені факти або й документальні матеріали, що могли б бути ним використані при підготовці книги про перебування Лесі Українки у Карпатах.
До речі, як і в більшості випадків І. Білинкевич не відмахувався посиланнями на зайнятість, а, по суп, проводив нерідко цім дослідження, писав розлогі листи-студії на означену тему, а відтак і не згадувався деякими горе-дослідниками бодай у приміткових виносках. Таким чином, часто-густо думки І. Білинкевича попросту використовувалися кимось як власні.
Ось у листі від 1 листопада 1981 р В. Іваненко просить І. Білинкевича висловитися про публікацію Степана Пушика у "Комсомольському прапорі", оскільки він на неї теж покликається (див Повість-есе С. Пушика "Карпатське літо" у його книзі "Дараби пливуть у легенду (К Рад письменник, 1990 - С 229-316) На основі вивірених джерел І. Білинкевич подає В. Іваненкові факти до взаємин І. Франка з Й. Кобринським, а також на трьох сторінках фіксує неточності, які пройшли у публікації С. Пушика.
З кількох листів І. Білинкевича до Євгена Кирилюка за 1980 р можна переконатися, як він направду воював з місцевою компартійною владою, аби домогтися виправлень на меморіальних дошках у Коломиї, щоб не тиражувати надалі у путівниках неточностей біографи І. Франка.
Великий масив листів, що датується чи не двадцятиріччям, належить одному з франкознавців - Мирославу Морозові. Кожен лист - то своєрідний путівник до розгортання тієї чи іншої теми, проблеми, напряму або ж конспект-схема очікування студій. Ось, приміром, 11 вересня 1977р М. Мороз, висловлюючи не оптимістичну думку про запропоновану І. Білинкевичем пропозицію взятися за створення "Енциклопедії Франка", заохочує коломиянина до роботи над словником енциклопедичного характеру "Іван Франко й Івано-Франківська область" М. Мороз бачив приблизну структуру цього видання "а) довідка про всі місцевості, де І. Франко був з точною вказівкою, коли саме, на яких вулицях, у яких домах, б) коло людей, в) твори, написані в Івано-Франківській області, г) вшанування пам'яті пам'ятники, музеї, вистави у театрах, у творах образотворчого мистецтва, у поезії та прозі Ваших авторів Почати треба з визначення кола матеріалу, скласти словник імен та назв у предметному порядку".
Певно, цьому листу-відповіді передували інші, однак саме з цього випливає, що І. Білинкевич інтенсивно розгорнув роботу над працею під умовною назвою "Шляхами Івана Франка по Івано-Франківщині", і просив М. Мороза підтвердити документально окремі факти, зокрема, точні дати написання Франком статті "Сліди скитської традиції" та перепрочитання поеми "Мойсей" у Коломиї (17.03.1978).
Із листа М. Мороза від 20 березня 1978 р почерпнемо чимало важливих фактів, а також бодай частково зрозуміємо, як пила підготовка "Літопису життя і творчості Івана Франка" "У січні цього року передрукував я першу частину "Літопису", роки 1856-1880 Усього вийшло 280 машинописних сторінок. Один примірник послав до Києва в архів Франка вІнституті итератури АН УРСР Другий примірник даю до Львівського музею І. Франка. Як будете у Львові, будь ласка, зайдіть до музею, де собі переглянете.
Маю вже зовсім підготовлені до друку 1881-1886 роки, це знову буде 250-280 машинописних сторінок. Уже з 1 квітня беруся за передрук.
Рахую, що для всього "Літопису " матеріал увесь зібраний, але це ще далеко не так Коли приступаєш до остаточного оформлення, ой, як ще далеко до того, як це потрібно Працю веду "етапами", окремими розділами Ближчим часом візьму 1887-1893 рр. і буду готувати. При бажанні Ви уже б могли переглянути роки 1881-1886 - вони вже готові, зокрема внесені мною уточнення щодо мандрівки на Поділля в серпні 1885р. й участі І. Франка - це вже є точно...".
П'ятого травня 1979 р. М. Мороз, інформуючи І. Білинкевича про те, що "завершив роки до 1886 включно, а до липня повинен би завершити до 1893 р включно", побоюється, що рукопис розростається обсягом, адже літопис тільки 1881-1886рр. охопив 400 сторінок машинопису. Надіючись на канікулярні можливості побувати у Коломиї, Яблуневі та Березові, вчений просить у І. Білинкевича уточнень фактів, що стосуються Ольги та Михайлини Рошкевич, сина Михайлини Степана Іванця.
Буквально через кілька днів з Коломиї надходить лист, у якому Білинкевич повідомляє, що особисто знав С. Іванця, який мешкав у Коломиї до 1944р. Далі ж подає цікаві повідомлення про Михайлину Рошкевич, Климентину Попович.
Тридцятого серпня 1979р. М. Мороз інформує свого приятеля, що мандрував по Тернопільщині, побував також в Уричі, Корчині, Крушельниці, Славську. Подає цікавий фрагмент про дочку К. Попович Ольгу, тодішню бібліотекарку
Loading...

 
 

Цікаве