WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Франкознавство Івана Білинкевича за його рукописною спадщиною. - Реферат

Франкознавство Івана Білинкевича за його рукописною спадщиною. - Реферат

вчені, співробітники музеїв, колекціонери тощо. В ряду постійних адресатів - Роман Горак, Роман Головин, Олексій Лей, Роман Дідула, Володимир Іваненко, Роман Іваничук, Євген Кирилюк, Петро Медведик, Мирослав Мороз, Теоктист Пачовський, Федір Погребенник, Володимир Полєк, Григорій Салевич, Богдан Якимович, а ще офіційні особи, які репрезентували видавництва, музеї, друковані органи, установи, товариства.
Іван Білинкевич вів багаторічне листування з письменником Романом Гораком зі Львова Перечитуємо нині ці листи - і перед нами постають не те, що рядки, а цілі невідомі сторінки до життєписів І. Франка, Леся Мартовича, Василя Стефаника та багатьох людей, що їх оточували. Ось, наприклад, з листа Романа Горака від 16 квітня 1984 р довідуємося, що саме він через листи зі Словаччини від відомого історика літератури та фольклориста Мікули Неволі дістав фотознімки Михайлини Рошкевич, а також цінний спогадовий матеріал про Рошкевичів та Паращуіав. А далі, повідомляючи І. Білинкевича про те, що збирає документи про Леся Мартовича, просить "Мені би дуже пригодилось знати про Коломийську німецьку гімназію, в якій Лесь вчився як виглядала, де була, що за будинок, що там зараз, що було поблизу, як виглядало навколо неї, вчителі, мода ітд. Чи не помогли б Ви мені..? Може, якісь документи навчання Мартовича є у Коломиї? Чи у Коломийському ЗАГСІ нема книг хрещень, весіль, смерті з Торговині-Пільної з р 1830?".
Видно, Р Горак одержав від І. Білинкевича значну підтримку (це бачимо з листа-відповіді від 19 червня 1982 р) 3 нього листа випливає, що Р. Горак, простудіювавши монографію Ф. Погребенника "Лесь Мартович" (К, 1971), просить в І. Білинкевича поглиблених відомостей про письменника "Хто вчив які предмети. Які оцінки Леся Мартовича. Чи є в каталогу (йдеться про каталог коломийської гімназії за 1889/90 рік під № 131 у колишньому музеї "Гуцульщина" - В К) Стефаник. Які твори писали. Хто вчив руську літературу. Може, десь люди мають "Справоздання" за рік 89, 90, 91? Ага, що це за вулиця Старомійська і чи є будинок 224. Там мешкав Лесь Мартович у столяра Рубича". А вже 3 липня того ж року Р. Горак дякує за вартісні повідомлення, які небавом таки розшукав та надіслав йому І. Білинкевич "Щодо "Звітів ", - пише Р. Горак, - то є звіти української гімназії від 1900 р. Як вам відомо, тільки у 1891р в Коломиї відкрили "паралельну", а до цього повністю гімназія була польська. Звітів польської гімназії десь нема. У каталогах значиться, а де факте - нема. Покрали. Я знайшов декілька, з котрих довідався, що Мартович був лайдак і, наприклад, у п'ятому класі сидів два роки. Тоді то й догнали його Стефаник І. Бачинський, які вчились роком нижче ".
Перечитуючи листи, які стосуються життя і творчості І. Франка, по-дивуємося тією фаховістю, яку демонстрував І. Білинкевич. Для нього не було дріб'язковості, а чи малозначущості у будь-якому факті, свідченні, тим більше -- у документі, до якого приторкався власним поглядом. Ось Р. Горак публікує книгу "Тричі мені являлася любов" І. Білинкелич оперативно перечитує її і, не гаючись, 21 січня 1984р. на восьми сторінках стандартного паперу надсилає авторові конкретні зауваження щодо неточностей, довільностей, перекручень ітп. Оцінивши художньо-документальну повість як "написану інтересно", де є чимало "нового матеріалу", критик формулює понад 30 посторіночних зауважень-порад, як от викликає сумнів, чи була О. Рошкевич причетна до закладання у Станіславі жіночої гімназії, певно, категоризм у тому, ніби професор Шараневич "старався шкодити Франкові", потребує документальних доказів, заперечуючи тезу літератора, ніби О. Рошкевич була сильною натурою, І. Білинкевич, як на мене, має рацію, припускаючи "У неї не було сильного характеру і не було відваги піти на конфлікт з батьками (головно з батьком) Трагедія їхня (І. Франка та О Рошкевич - В К) в тому якраз, що вона (Ольга. - В К) покорилася їхній волі" Спираючись на численні документи і, зокрема, на спогад сестри Михайлини, Білинкевич буквально прискіпливо прочитує кожну фразу, речення з повісті Горака і не залишає жодного сумнівного місця поза увагою Фразу письменника "До Ольги пішли холодні листи Вона не вірить Вона у розпачі" І. Білинкевич логічно виправляє" Він (І. Франко - В К) уже знав, що Ольга вибрала вигоду, а він їй того не може дати і ніякого холоду в його листах я не бачу, а скоріше резиґнацію. Виною трагічного закінчення їхньої любові були обставини, які склалися". Далі йдуть уточнення дат, місцевостей і т ін.
З листа від 15 лютого 1984р. Р. Горака до І. Білинкевича можна зрозуміти, що він ознайомив його зі своєю неопублікованою статтею "Глум" (в архіві Білинкевичів зберігся зошит у клітинку на 28 а, у якому - різні виписки, цитати з джерел. Зошит має назву "Р. А. Горак. Глум (нові матеріали до біографи Ів Франка (машинопис)". Другий лінійований зошит без обкладинок на 13 с. має назву "Зауваження до статті Р. Горака "Глум" (тут 28 позицій до 30-ти сторінок).
Р. Горак, крім того, що дякував за фотознімки Климентини Попович, одержані від коломиянина, утверджував і тут свою позицію на право саме так трактувати проблему хвороби Франка, як це він зробив, з чим не погодився і Білинкевич. А ще, як на мене, Р. Горак має цілковиту рацію у тому, що пише про тодішнє рутенство, про запроданство і безпринципність значної частини галицької інтелігенції, що творила ауру Франка.
З листа, датованого 8 грудня 1984 р, дізнаємося, що Р. Горак разом із Ярославом Гнатівим працює над документальним романом про Миколу Устиновича.
Чимало цікавого до стосунків двох вчених прояснює лист Р. Горака від 20 січня 1996р. зі Львова. Вдумаймося у ці рядки "Христос рождається! Коли б Ви знали, як чекав я на Ваш лист! Скільки разів бував у Коломиї, псом блукав колоВашої хати, а зайти не відважувався. Може, "Таємниці Ірини Вільде", які Ви прочитали, будуть, нарешті, якоюсь презентою на мою реабілітацію у Ваших очах.
Маю намір видати "Метелики...", "Б'є восьма" та "Повнолітні діти" окремою книжкою, можливо, у двох томах, долучивши сюди прекрасне дослідження недавного заступника мера Чернівців Володимира Старика (він віднайшов прототипів цього циклу і написав просто знамените дослідження), а також свій ще ніде не друкований роман-есе про Ірину Вільде, який назвав "Ота одвічна загадка любові" (першопублікацію див Перевал - 1997 - № 2- С 23-101, N9 З- С 120-167).
Всім тим, що кричали про радянськість Вільде, я мав нагоду по радіо, у виступах, у пресі сказати про їх кваліфікацію. Змовчали...
Зараз роблю цикл чергових передач про Франка. От нещодавно був у Чернівцях, дивився місця, де був Франко Тепер буду писати сценарій Дуже хочу приїхати до Коломиї, Яблунева, Березова - для передачі про Франка.
Впав би до Вашої хати, коли впустите..." (особистий архів Білинкевичів).
Значну історико-літературознавчу базу має листування І. Білинкевича з тодішнім завідувачем відділу фольклористики інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнографії їм. М.Т.Рильського АН України професором Олексієм Деєм. Лист О. Дея від 20 серпня 1979 р несе в собі таку інформацію очевидно І. Білинкевич писав Деєві у попередньому листі про помічені ним недогляди і неточності у книжці спогадів про І. Франка Дей
Loading...

 
 

Цікаве