WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Український поетичний авангард кінця ХХ ст. - Реферат

Український поетичний авангард кінця ХХ ст. - Реферат

основною засадою в процесі руйнування офіційної (радянської) культури творчою енергією "низової" свідомості та культури.
Оскільки неоавангардизм - це очищення мистецького руху від стереотипів і кліше, творчість молодих поетів-неоавангардистів влилася в могутнє річище суспільного карнавального дійства, типовими виявами якого стало тотальне маскування та травестійне "перелицьовування" політичних сил; перефарбування прапорів; зміни пам'ятників тощо. Насиченість суспільного життя карнавальним духом змусила молодих митців бути не просто поетами, але й акторами на кону театралізованого шоу з його екзотично-ексцентричним карнавалом і балаганом. Тобто можнастверджувати, що неоавангардизм був історично й естетично зумовлений. На цьому акцентував поет В. Неборак: "Ми хотіли бути тільки літераторами, а стали якимись химерними персонажами скарнавалізованого життя". Панування карнавального духу в літературі дало підставу критику Н. Боровській назвати її карнавальною.
Карнавалізація стала основою естетичного світовідчуття поетів-неоавангардистів, тому що карнавал стирає межі між життям і грою, створює ілюзію інакшої дійсності, де людина може заховатися за маскою, розчинитися в натовпі. Проте карнавал за своєю суттю, як підкреслював М. Бахтін, "це - саме життя, але оформлене особливим ігровим чином", причому "ідеально-утопічне і реальне тимчасово злилися в цьому єдиному у своєму роді карнавальному світовідчуванні".
Метою карнавальної літератури кінця 80-х pp. XX ст. було відтворення дійсності в іронічно-ігровій тональності, аби показати порожнечу, неважливість усіх тих цінностей, що були в радянському суспільстві предметом оспівування та звеличення. Молоді поети, заховавшись за масками блазнів і взявши на озброєння сміх та пародію, проголосили естетичну потребу очищення й оновлення, пригадали й відновили засоби карнавальної поетики, відомі ще з 1920-х pp. Весь авангардистський поетичний арсенал мав на меті виконувати не тільки заперечу-вальну, але й очищувальну роль, адже залишки тоталітарної системи давалися взнаки й у суспільній свідомості, і в літературному процесі.
Поети третьої хвилі творчо використали теорію гри, яка найдокладніше обґрунтована нідерландським філософом, істориком і культурологом Йоганном Гейзингою (1872-1945 pp.). Учений чітко визначив головні ознаки гри: вихід за рамки матеріально-реального життя в інше буття; усередині ігрового часу та простору панують свої закони, свій лад, порядок, гармонія й ритм та ін. Він наголошував також на важливій ролі в поезії "веселого самозабуття, жарту й розваги".
Ілюзія інакшої реальності в авангардних поетичних текстах створюється за допомогою таких типово карнавальних засобів:
- бурлеск (жартівливий, епатаційний, пародійно знижений тон, мета якого - вказати на невідповідність застарілих літературних цінностей у нових умовах);
- буфонада (жарт, блазенство - засоби надмірного комізму, окарикатурення персонажів);
- балаган (карнавалу) - тяжіння до рольової, персонажної лірики, у якій виступають різні маски й манекени, епатажу (скандальна витівка - провокація узвичаєного).
Поетика авангардизму надзвичайно різноманітна, спільним для всіх митців є прагнення до найсміливішого й найхимернішого експериментування. Молоді поети порушують усі раніше прийняті норми й щодо тем, і щодо стилю, і щодо мови, не визнаючи жодних канонів чи обмежень. Поезія зараз часто не має рими, розміру, пунктуації, поділу на окремі слова, речення. Спостерігається зумисне зміщування ієрархії стилів і цінностей, поетизація банальностей, свідома руйнація стереотипів поетики - одне слово, "стилістичне розбишацтво", за вдалим висловом І. Пізнюка. Наведемо кілька прикладів:
ЛуГоСад
Іван Лучук
Епос і нині сопе
відкіль німе тіл бароко? різне газеті дай - антипопит. жінок ори широко, дужо, глибоко, відун-віра - це навіки шал. Петро - та ренегатом?! - а став (ерам!) і раз, і раз, і раз. важив Саваот: хабар, вирок, хосен і чеснота - з діл пива Гога-Магога. Яма манив, випив могорич, вив. гула Покрови дар і сон вола: мене мене і текел фарес. а рес демосу - віра, хандра, кокаїн.;.
Назар Гончар
а рима
дверима
гуп
ПРОПАЛА ГРАМОТА
Віктор Недоступ
Ноктюрн І
Взимку серед ночі щось будить мене
щось хапає мене за горлянку
дихати не дає
ненавиджу стіни
голими темними вулицями блукаю
шукаю сонця
змерзлими вустами пригадую щось
чи то пісню чи то ім'я
нема цьому назви
нема цьому ради
це Київ
мабуть друзі мої тех. Не сплять
це слава Богові Київ.
На Подолі мене відпустило.
Простіть мені. Мені вже,
їй-богу краще.
Особливо шокує непідготовленого читача безобразність авангардної поезії, зловживання ній суржиком та сленгом. Однак такий стиль зумовлений не вбогістю мислення чи низькою мовною культурою авторів цих текстів, а свідомою настановою на пародіювання життя.
Юрко Позаяк
* * *
Якщо птаха тримати в неволі,
Якщо птаху підрізати крила
Якщо відрубать йому лапи,
А до того ще й вищипать пір'я,
І напхать йому в задницю яблук,
І усе це в духовці спекти, -
То це буде засмажена качка,
Це окраса святкового столу.
НОВА ДЕГЕНЕРАЦІЯ
Олесь Ульяненко
Сталінка
...Лорд був найбільш думаючою людиною, - в ньому медперсонал помічав щось зверхнє, щоправда, Лорд тішився першими днями з того, що не такий, мовляв, недоумок, не вам, придуркам, до мене, ні мені до вас; та, певне, оте нотування старого жида навернуло на втечу, коли вже Лорд зовсім сомнамбулою переставляв ноги, споглядаючи тільки, як осінь по вікнах - голо і падлюче в'їдається, і відтоді Лорд став придивлятися за старим жидом Бушгольцом, що завше осторонь - чи то дурень, чи ні те ні друге...
Іван Андрусяк
Нова дегенерація
ми не маски ми стигми тих масок що відійшли
ми не стіни ми стогін імен що об стіни розлущені
ідемо до людей у вінках недоспілих олив
у простертих долонях несемо гріхи як окрушини
ми останні пророки в країні вчорашніх богів
ми останні предтечі Великого Царства Диявола
ми зчиняємо галас і це називається гімн
ми сякаємось в руку і це називається правила
Головне завдання неоавангардистів - зруйнування народницьких стереотипів у сприйнятті української поезії, основними мотивами якої майже два століття
Loading...

 
 

Цікаве