WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Роман Ліни Костенко «Маруся Чурай» – перлина української літератури XX ст. - Реферат

Роман Ліни Костенко «Маруся Чурай» – перлина української літератури XX ст. - Реферат


Реферат
на тему:
Роман Ліни Костенко "Маруся Чурай" - перлина української літератури XX ст.
Серед великої когорти українських письменників-класиків знайдеться небагато тих, чиї твори ще за життя авторів стали зразками національної класики. Історичний роман у віршах "Маруся Чурай" Ліни Костенко відразу після виходу у світ набув широкої популярності серед читачів, він став, за словами відомого літературознавця Г. Клочека, "перлиною української літератури XX ст.", однією з найчарівніших прикрас сучасної української та світової літератури.
"Минуло небагато часу від виходу книги, а вона вже стала раритетом, предметом схвильованих виступів майстрів слова, про неї одразу ж з'явилися відгуки у пресі. Так розпочала свій шлях "Маруся Чурай" Ліни Костенко", - писав наприкінці 1980 р. літературознавець Павло Охріменко. Але, як ми вже знаємо, насправді історія цього твору розпочиналася не так легко й радісно. Звинувачення внутрішніх рецензентів, причому закиди навіть політичного характеру, затримали вихід роману не менше як років на шість... Лише після спеціальної ухвали Президії правління Спілки письменників України твір був випущений у 1979 р. "Радянським письменником". І доля його справді виявилася мало не фантастичною. Уписаний у контекст історичних подій, він близький і нашому сьогоденню. Як усі вічні, непроминальні речі, "Маруся Чурай" глибоко вражає нас, хоча за останнє десятиліття через відкриті шлюзи в Україну ринула маса якісної літератури - і своєї (колись забороненої), і чужої. А тоді, у 1979 p., коли роман прорвався до читача, реакція виявилася швидкою й бурхливою. За кілька днів восьмитисячний тираж був розпроданий.
Першим схвильованою статтею відгукнувся на "Марусю Чурай" Микола Бажай, котрий з притаманною йому культурою мислення, з розважливістю людини, озброєної величезним життєвим і естетичним досвідом, із молодечим запалом водночас привітав автора й читача з народженням небуденного літературного явища.
Роман цей - історичний, тобто в ньому розповідається про далекі часи, коли люди, їх побут, звичаї, особливості мислення, навколишнє середовище, у якому вони жили, (тобто села, міста та й уся природа) суттєво відрізнялися від того, що бачимо в наші дні.
За своєю суттю роман є глибоко національним. Ліна Костенко здійснила величезну дослідницьку роботу, щоб якомога точніше відобразити в романі Україну XVII сі. Вона відкрила її для себе, а потім, працюючи над романом, відкрила її й для нас - і це був безцінний дарунок видатного митця.
За своєю проблематичністю роман належить до кращих зразків світової літератури. Серед порушених проблем у творі - питання свідомо мислячих людей і бездумного натовпу, межі між ними; питання суті людської шляхетності, у чому вона полягає; тривожне питання про те, "кому належатиме майбутнє, якщо життя таке несправедливе до гарних людей"; протиставлення любові та зради, що лежить як в основі окремого людського життя, так і в самій історії держави.
За жанром "Маруся Чурай" - історичний роман у віршах. Це одна з надзвичайно рідкісних форм епічної та ліро-епічної поезії, специфіка якої полягає в тому, що автор повинен дотримуватися вимог роману як великого розповідального жанру й водночас - особливостей поезії: віршованого ритму, розміру, поетичних тропів і т. ін. В українській літературі роман Ліни Костенко займає найвищий щабель цього рідкісного жанру. Поетична майстерність Ліни Костенко довершена. І ця довершеність стосується всіх складових поетики твору - його мови, композиції, ритміки, прийомів характеротворення.
Композиція твору струнка: роман складається з дев'яти розділів, розвиток подій - лінійний, з ретроспекцією (спогади Марусі). Як влучно зауважив Микола Ільницький, "Ліна Костенко довела, що традиційна форма послідовного розгортання подій таїть у собі невичерпні можливості художньої типізації і філософської глибини". Кожен наступний фрагмент твору стає живим органічним доповненням великого полотна й водночас не руйнує цілісності. Кожна деталь має незаперечну смислову доцільність.
Перший розділ, у якому йдеться про суд над Чураївною, зразу ж уводить нас у змістову суть роману, знайомить майже з усіма персонажами, які діятимуть у творі. У цьому розділі започатковані головні сюжетні та смислові лінії й починається досить активне розкриття характерів персонажів, яке продовжиться в наступних розділах.
Головне завдання другого розділу "Полтавський полк виходить на зорі" - у створенні важливого для роману художнього враження українського народу, який воює за свою волю. Мотив зображення полтавського полку, який вирушає в похід, є наскрізним у романі - це свого роду постійний смисловий мотив. Він вирішений надзвичайно тонко - немовби на музичному рівні - і є одним із прихованих чинників цілісності твору.
Центральний розділ роману "Сповідь" поданий у формі спогадів ("внутрішніх монологів", "потоку свідомості", "потоку почуттів") і несе основне навантаження в розкритті образу головної героїні твору. Зі спогадів Марусі Чурай ми дізнаємось про історію її нещасливого кохання, що подана на досить широкому соціально-побутовому й етнографічному тлі полтавського життя XVII ст.
Четвертий розділ "Гінець до гетьмана" немовби розширює просторові межі роману. Ми вже бачимо не тільки Полтаву, але й більшу частину України. Таке розширення українського простору є важливим композиційним прийомом, що генерує ідею української державності, якою, по суті, пройнято весь роман. До того ж більша частина розділу присвячена Богдану Хмельницькому, якого ми бачимо як політичного та військового діяча - творця української держави. Панорамно бачимо Україну - всю в напрузі визвольної боротьби (погляд гінця, який стрімко промчав з Полтави до Білої церкви). Без такого широкого бачення українського простору наше читацьке розуміння України XVII ст. не було б цілісним. Окрім усього, у цьому розділі йдеться про звернення Івана Іскри до гетьмана з проханням відмінити своїм універсалом смертний присуд Марусі Чурай, і це є важливою ланкою в розвитку драматизованого сюжету цього історичного роману.
П'ятий розділ "Страта" активізує читацьке сприймання твору через посилену драматизацію сюжету. Така драматична напруга більш доречна у -фіналі твору, проте Ліна Костенко поміщає її в середині, цілком справедливо розраховуючи, що увага читача, який сприймає доволі довгий роман у віршах, повинна стимулюватися розмаїтими засобами, у тому числі подібними моментами конденсованої драматичної напруги.
Функціональна роль шостого розділу "Проща" в тому, що він, як і четвертий розділ, виводить читача із суто полтавського матеріалу на матеріал всеукраїнський. Але в "Прощі" український простір розкривається поволі - це неспішне, уважне споглядання. Мандрівний дяк, з яким подорожує Маруся Чурай, робить це споглядання осмисленим. Тому "Проща" є своєрідним інтелектуальним центром роману, бо саме в цьому розділі відбувається активне осмислення історії України, розмаїтих проблем її тогочасного життя. Цей розділ є дужеважливим для роману, бо без нього, на думку Г. Клочека, ми "мали б досить пристойний, з цікавим сюжетом історичний роман у віршах - але не було б видатного, з поважним історіософським смислом твору".
Останні три розділи - "Дідова балка", "Облога Полтави", "Весна, і смерть, і світле воскресіння" - поєднані одним сюжетним стрижнем - облогою Полтави польсько-шляхетським військом. Поетеса вводить у сюжет твору таку історичну подію для посилення історичності як жанрової ознаки роману, але
Loading...

 
 

Цікаве