WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Олена Теліга -поет, громадянин, борець - Реферат

Олена Теліга -поет, громадянин, борець - Реферат

є псевдонімом смерті, яку поет виразно бачить не лише у своїх віршах, а й наприкінці свого життя.
Олена Теліга була поетом від Бога. її образи й ідеї - оригінальні, форма віршів - елегантна, ставлення до життя - горде. Поетеса лишила нам справжню панську поезію в найкращому значенні цього слова, поезію, позбавлену вульгарного та простенького. Вона з'явилася, спалахнула та згоріла на тяжкому і сірому, потім криваво-червоному небі війни та революції, неначе блискуча зірка. Хоч вона згасла фізично, її яскраве світло досі сяє нащадкам.
Вимоги до себе як до поетеси в Олени Теліги були досить високі, тому й кількість творів у неї невелика. При наданні своїм поезіям остаточної, закінченої форми авторка шукала для кожної емоції слова, які передали б найточніший смисл. Кожному почуттю в Олени Теліги мало відповідати лише одне-єдине слово, яке підходило тільки до цієї емоції, і це слово поетеса шукала довго, доти, доки не знаходила точне й влучне. Олена Теліга геніально пов'язувала близьке з далеким, нинішнє з майбутнім або вчорашнім, у зерні бачила рослину, у цвіті - плід, У житті - смерть, а в смерті - Життя.
її вірші пов'язані однією ідеєю, єдиним стилем, для них характерні шляхетність ліній, скупість, лаконізм виразу, незвикла доцільність будови, стрункість ліній і пружність будови. Загальне відчуття чогось, що пориває душу від земного, сірого, буденного - у небо, у височину. У поезіях Олени Теліги не знайти "тріпотно-пестливих" або "рожево-мрійних" барв, часто вживаних нашими ліриками, не знайти сірих, брудно-рожевих чи брудно-голубих барв, що роблять твори естетів нудними й одноколірними, - усі барви в неї яскраві, блискучі, малюнок написаний контрастними, гарячими барвами.
Натура в Олени Теліги - поривчаста, трагічна. Передчуття нової епохи наповнене для неї подвійним смаком "меду і полину". Це людина, яка гостро переживала ганьбу й рабство своєї нації. Автор - як вільний птах, який рветься крізь ґрати, він знає, що той, хто хоче продертися через дротянузагороду або зломити грати, щоб вирватись на волю, може це зробити, тільки лишаючи за собою подерті крила, сліди крові, інколи й саме життя: "дерти рамки", "душі роздерте плесо", "розбити вікно". Але хто злітає вгору, може впасти додолу, будь-який перескок через вогняну межу є небезпечним, тоді завжди ллється кров, а водночас з'являється біль і радість, що нова людина прийшла на світ.
Таке буває й із цілими народами. Народ, який хоче порвати кайдани та "вражою, злою кров'ю волю окропити", проливає й власну кров. Олена Теліга знає, що "не чіпають тільки раба", знає: хто мандрує по шпилях, того "чекає прірва на кожнім кроці". Хто ступив на цей шлях, завжди ступав із боєм і болем.
У поетеси слова "віра" та "любов" заграли свіжими барвами, первісним вогнем. її віра та любов відрізняються від цих "офіційних" понять. Віра, на думку Олени Теліги, - це "здійснення ожиданого, певність невидимого". Віра - це нестримне бажання перетворити мрію на реальне життя. Віра збільшує непевний і хитливий людський розум, його силу. Хто вірить - того не збити, не похитнути його віру жодними людськими "доказами". Віруючий, на думку поетеси, упевнений, що молитвою та вірою осягаються тілесні, матеріальні наслідки, вірить, що з п'яти хлібів можна зробити тисячу, з води - вино, а з маленької іскри розпалити пожежу, вірить, що невидиме керує видимим і формує його. Хто вірить - того не збити, не похитнути в його вірі жодними людськими "доказами". Той піде по воді, і не переконати його, що сила тягарю тіла потягне його на дно. Такого, як сновиду, не переконати, що небезпечно для життя лазити по даху на краю високого будинку. Такий, хоч і прикутий до ліжка невиліковною - як на людський розум - хворобою, підніметься й піде. Саме таку віру мала Олена Теліга.
Олена Теліга, як і Леся Українка, сформувалася такою, якою ми її знаємо, усупереч її інакше настроєному оточенню. її душа горіла стихією вогню. Постійні вирази поетеси - як роздмуханий вогонь, вогонь межі, полум'я вогненних блисків, серце у вогні, клич задимлених вогнів. Інша стихія поетеси - вітер. її душа - польовий буйний вітер, весняний вітер, весняна пожежа, весняна бурхлива завірюха, роздмухана вітром пожежа:
Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив...
Я - вогонь, я - вихор,
А вони спинятися не звикли.
Часто в Олени Теліги зустрічаються такі вирази, як п'яна душа, серце п'яне, вогонь отрути чи вина, тіло, налите п'яним сонцем. Це не хміль, а щось інше: автор нагадує байдужим людям про наближення страшного часу, про те. що з'являться "знамена на землі, кров, і вогонь" про те, що "кожний, хто прийме ім'я Господнє, спасеться", про те, що в цей день гніву "Бог проллє Духа Свого на всяку плоть і будуть пророкувати сини ваші і доньки ваші". Таке пояснення давав апостол Петро.
Однією з таких "доньок наших", які пророкували - у мирні часи між двома війнами - прихід доби крови, і вогню, і димної куряви, і була Олена Теліга. Вона закликала не боятися "бича безжалісних пожеж", яким шмагатиме здурілу людськість Господь, кликала відважних і сильних, тих, хто вірив у "вічні правди цінності", іти безстрашно крізь дим і крізь "вогонь межі - на наш похмурий і прекрасний берег", закликала - усупереч очевидності - іти туди. Ведена лише своєю вірою, вона могла сказати про себе й про таких, як вона, знаними словами: "Ми ходимо вірою, а не баченням". Олена Теліга ввірвалася в "сірий натовп" межидіб'я зі своєю полум'яною "душею в червоній амазонці", стала знаком, який невидимими, таємними шляхами на руїнах і згарищах минулої слави росте й формується - зі старого коріння дух нової України.
Із цим кличем - боротися проти світового зла, яке побачила поетеса в зневоленім Києві, - виходить Олена Теліга на арену національної боротьби. У цій боротьбі провідну роль мала відігравати її рідна країна: мала виконати Божий наказ, призначений вітрами, сонцем і Богом:
Щоб клич її зірвався у високість!
Щоб, мов прапор, затріпотів у сонці!
Loading...

 
 

Цікаве