WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → «Любити все прекрасне і земне і говорити правду...» (за творчістю Василя Симоненка) - Реферат

«Любити все прекрасне і земне і говорити правду...» (за творчістю Василя Симоненка) - Реферат

не жадав грошей і слави, йому боліли рани рідного народу, його злиденність, безправ'я, загроза національного виродження. Саме оприлюдненню цих гострих проблем він і присвятив своє талановите перо, що, звичайно, не подобалось партійній номенклатурі. А ще більше не подобалася їй поетова непідкупність, його загострена соціальна чутливість, причетність до суспільно-політичного руху, породженого розвінчанням злочинів сталінізму племенем "шістдесятників".
Ще задовго до політичного краху великого "кукурузника" Хрущова Симоненко чітко й недвозначно усвідомив, що за обнадійливими "відлигами" не завжди настають жадані весни. Більше того, йому дедалі чіткіше вчувалося лиховісне потріскування грядущих суспільних морозів, але він прагнув "не тліти, а завжди горіть":
Я хочу буть несамовитим,
Я хочу в полум'ї згоріть,
Щоб не жаліти за прожитим,
Димком на світі нечадіть.
Тому й на своє двадцятиліття занотував у поетичному "щоденнику" пророчі рядки:
Так краще в тридцять повністю згоріти,
Ніж до півсотні помаленьку тліть...
Тому що
...не можуть душу зігрівати
ті, що не палають, не горять.
Василь Симоненко прагнув зігріти людські душі, тому й згорів, мов метеор.
З неймовірними труднощами друзям Симоненка доводилося "пробивати" у, світ кожну його книжку. І все ж, завдяки колективним зусиллям, ми маємо можливість читати Симоненкові "Земне тяжіння" (1964 p.), збірку новел "Вино з троянд" (1965 p.), "Поезії" (1966 p.), "Избранная лирика" (1968 p.), "Лебеді материнства" (1981 p.), том вибраних поезій (1985р.) та дві книжечки для дітей.
Поетичні збірки "Тиша і грім" та "Земне тяжіння" - це звернення до болючих проблем, що єднають Василя Симоненка з народом і рідною землею. Символічні образи тиші та весняного грому розкриваються через світосприймання ліричного героя, що висловлює свою любов до матері, родини, Батьківщини, народу, до України. Земля дає сили, наснагу, живить своїми соками бентежне серце. Симоненкову "Тишу і грім" передмовою "Радість першовідкриття" благословив С. Крижанівський, який стверджував, що новаторство поета "йде не стільки шляхом винаходу нових художніх форм... скільки в сфері нових художніх ідей".
Найкращі поезії він присвятив матері - людині, яка подарувала йому життя: "Жорна", "Дума про щастя", "Лебеді материнства", "Лист", "Одинока матір".
Але все ж таки центральною темою творчості Василя Симоненка залишалася патріотична тема, де любов до України поєднується з гіркими роздумами про свій безталанний народ. Одвічні прагнення мати свою землю, державу та волю поет конкретизує у віршах "Україна", "Задивлюсь у твої зіниці", "Земле рідна". Україна для поета - найдорожче у світі. Він називає її "дивом", своєю "молитвою, віковою розпукою", бо ж вічно вона знемагала в боротьбі проти сильніших ворогів, часто майже безнадійній.
Україно, ти - моя молитва,
Ти моя розпука вікова.
Гримотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права.
Новою, дужою, величною постає перед читачем велика любов поета - його Україна з голубими й тривожними, ніби раць, зіницями, його вродлива й горда мати, яка дала йому багатство мови, культури, традицій. Вона піднесена на п'єдестал великої пошани поряд із найбільшими країнами світу. І для поета бути її сином - це гордість і щастя, ніщо не може зупинити ліричного героя на шляху боротьби за волю та незалежність.
Як і в інших поезіях, Симоненко говорить, що живе й творить лише заради України:
Ради тебе перли в душі сію,
Ради тебе мислю і творю.
Хай мовчать америки й росії,
коли я з тобою говорю.
У цих рядках казенна цензура побачила вияв націоналізму, зневагу до інших народів, зокрема російського. Однак це думка хибна: тут поет клянеться у вірності батьківщині, прагне віддати їй усе: працю, творчість, усього себе:
Ради тебе перли в душі сію,
Ради тебе мислю і творю.
Ці рядки народилися в роки, коли писалися облудні звинувачення в націоналізмі. Тож занадто пильні критики звернули увагу на "перебільшене почуття національного", "зневагу до братньої Росії".
У своїй творчості Василь Симоненко звертався до різних поетичних жанрів: він писав пейзажні мініатюри, сатиричні епітафії, казки-притчі. Збірка новел і оповідань "Вино з троянд" романтична за характером, поетична за формою та багата тематично. У ній ідеться про життя молоді, сімейні стосунки, творчі шукання літераторів-початківців.
Окреме місце у творчому доробку Василя Симоненка посідає інтимна лірика. Це цнотлива розповідь про неповторне, чисте почуття, що неодмінно приходить до кожного. Ці вірші пройняті світлим юнацьким смутком од неподіленого романтичного кохання. Чи не найвиразніше його втілено в таких відомих віршах, як "Ну скажи - хіба не фантастично...", "Розвели нас дороги похмурі...", "Все було. Дорога закричала..." Згодом в інтимну лірику Симоненка додадуться й земніші мотиви: "Я чекав тебе з хмари рожево-ніжної...", "Там, у степу, схрестилися дороги..."
Вдаються поетові й суто пейзажні замальовки: "Флегматично зима тротуаром поскрипує...", "Вже день здається сивим і безсилим...", "Степ", "Зимовий вечір".
Тематико-проблемний діапазон творчості поета розширюють також сатиричні й умористичні твори, виконані в традиційному для української гумористики ключі. Іронічно-саркастичний струмінь особливо посилюється в другій, посмертній збірці поезій "Земне тяжіння". На естетиці парадокса, наприклад, побудовано вірш "Люди часто живуть після смерті", афористична кінцівка якого звучить цілком серйозно:
Їй-право, не страшно вмерти,
А страшно мертвому жить.
У багатій поетичній палітрі Симоненка є барви, якими він творить сатиричні малюнки, висміюючи тупих бюрократів, байдужих чиновників, бездарних писак, усіх, хто стоїть на перешкоді новому.
У цьому ж ключі написані найдовершеніші речі Симоненка. До них належить і "Казка про Дурила". Це казка-притча, яка в алегоричній формі повістує про трагічну долю українського народу. Це болісно-в'їдлива сатира не тільки на сталінське беззаконня, а взагалі на будь-яку абсолютистську суспільну "гримасу",
Loading...

 
 

Цікаве