WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Життя і творчість Михайла Андрусяка - Реферат

Життя і творчість Михайла Андрусяка - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Життя і творчість Михайла Андрусяка
Події 40-50-х років - українські національно-визвольні змагання під проводом ОУН-УПА проти фашистського і комуністичного злочинства - описані в багатьох книгах, як наукових, так і художніх. Систематизація матеріалів розпочалася ще в 40-і роки, бо саме на них припадає початок друку текстів у заснованих Проводом УПА підпільних періодичних виданнях. Найактивнішим був період 50-х років у діаспорі, коли нарівні із публікаціями художніх текстів, основне призначення чого - показати існування українського руху Опору, оскільки уряд СРСР будь-яку інформацію про це замовчував, видавалися бібліографічні твори. Серед тодішніх дослідників варто згадати Юрія Русова, Дмитра Донцова, Леонід Полтаву, Василя Барку, Станіслава Гординського та інших. За роки Української незалежності слідом за художніми творами на цю тему Р.Андріяшика, Б.Бойка, Р.Іваничука, Р.Федоріва про український резистанс з'явилося чимало наукових розвідок (З.Гузар, Г.Гордасевич, М.Ільницький, Ф.Погребеник).
Свій погляд на події національно-визвольних змагань 40-50-х років висловив письменнику Михайло Андрусяк у своїх творах. Він є автором художньо-документальних повістей "Студені милі", "Ув'язнена скрипка", "Криваві роси сорокових", "Грані болю", "Брати грому", книжки оповідань "Біла душа", автор-упорядник книжок "Христос воскрес" і "Торба галицьких анекдотів". Михайло Андрусяк є також перекладачем, педагогом, журналістом. На даний час працює головою правління ВАТ "Коломийська друкарня імені Шухевича".
Народився Михайло Миколайович 5 грудня 1955 року в селі Верхівці Городенківського району Івано-Франківської області. Найкращими споминами дитинства, за словами самого письменника, є мамина пісня і запах чиблівок з-під батькового рубанка, а ще - солодкий кукурудзяний малай і перший власний покіс.
Подорож у країну знань розпочав із сільської восьмирічки, яку закінчив 1971 року. Продовжив навчання в Коломийському технікумі механічної обробки деревини (1971-1975).
Також здобував освіту в морехідній школі м.Пярну (Естонія, 1978).
Служив в Радянській армії (1975-77). Навчався на факультеті романо-германської філології Київського університету ім.Т.Шевченка, який закінчив 1985 року. Працював на деревообробних підприємствах Київщини і Коломиї, учителем іноземних мов та Коломийщині та Косівщині.
Плив і за течією, але частіше проти, аж поки в 1988 році не прибило до острова "Агро" - першої в Україні легальної демократичної газети. Пропрацював п'ять років заступником головного редактора манованого часопису.
З того часу живе просвітницько-видавничою справою. Доклав рук до створення в Коломиї видавництва "Вік". Зараз директором коломийської друкарні ім.Шухевича (з 1993). Михайло Андрусяк є членом Спілки журналістів України (з 1991), членом Спілки письменників України (з 1995). Йому належить велика організаційна та редакторська праця у видавничо-поліграфічному товаристві "Вік". Михайло Андрусяк є також членом редколегії журналу "Перевал".
У своїх творах Михайло Андрусяк висловив свій погляд на події національно-визвольних змагань 40-50-х років. Майже до кожного твору автор знаходить вдалий, влучний епіграф. Так, до художньо-документальної повіті "Студені милі", яку автор присвячує своїй матері та "всім матерям-страждальницям", письменник цитує Марію Потикевич-Заболотну:
"Потрібно, щоб знав, мій сину,
Коли, хто мучив Україну.
Ще й до Чорнобиля була
Не раз в нас доленька гірка".
Твір "Студені милі" ("Сповідь матері з покутського села") зіткано з болю та розлуки рідні та краян М.Андрусяка. Адже автор устами своєї матері Параски Левко розповідає про її страшні поневіряння у сталінських таборах, про високі моральні якості українських жінок, які навіть у найлютіших умовах тоталітарного режиму не втратили людської гідності. У своєму нарисі автор осуджує сталінізм й утверджує незламний дух народу-борця, а джерелом натхнення є рідні Верхівці, що на Городенківщині, батьки і власна сім'я.
У своїх творах письменник зображає дійсних людей і справжні події, тому типізація характерів і обставин своєрідна: він не використовує засобів художнього домислу, а лише відбирає характерні, визначальні сторони відтворюваної дійсності. Своєю ж етичною і емоційною природою, глибокою мірою щирості, безпосередності й внутрішньої необхідності слова твори М.Андрусяка - багатоголосі, багатоактні сповіді, бо зіткані з багатьох доль.
У художньо-документальній повісті "Брати грому" автор устами Мирослава Симчича, оповідаючи про боротьбу УПА і поневіряння побратимів у неволі, оповідає про долю свого народу. При цьому згадується Шевченкове: "Історія
долю свого народу. Згадується "Шевченкове: "Історія мого життя складає частину історії моєї батьківщини". Звичайно, Михайло Андрусяк не перший у висвітленні даної теми як, до речі, не першою є для нього дана книжка: читач уже знає його "Студені милі", "Ув'язнену скрипку", "Грані болю", "Криваві роси 40-х". Але щоразу, торкаючись знову і знову близької йому проблеми, письменник це робить інакше, ніж інші, плекає свій світ із зовнішнього хаосу і будує його на позитивних принципах віри, надії, любові.
Відомо, що і написання історії УПА, і створення її літературного літопису пов'язані з величезними труднощами, оскільки УПА - це армія безіменних, бо кожен від Головного Командира до простого стрільця, закритий для посторонніх, навіть для приятелів, псевдонімом, прибраним іменем. "Розкриття псевдо зволене тільки після смерті даного революціонера і то лише тоді, коли це не може
Loading...

 
 

Цікаве