WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Діалектична лексика у романі Марії Матіос “Михайлове чудо” - Курсова робота

Діалектична лексика у романі Марії Матіос “Михайлове чудо” - Курсова робота

буковинській говірці називаються так:
стрій, ноша (одяг), киптар (кожушок без рукавів), клепаня (зимова шапка), опинка, горбочка (спідниця), платина, ширінка (хустка), ротонда (накидка), холоші (штани). Черес (пояс), намітка (головний убір заміжньої жінки), крепа (фата, серпанок), фелон, риза (одяг священика).
Домашнє господарство, або господарство, - це
бурдей - землянка;
колиба - курінь для пастухів;
кошниця - висока вузька повітка, виплетена з лози, для зберігання кукурудзи в качанах;
кучка - хлівець;
оборіг - накриття на чотирьох стовпах для зберігання сині;
раджа - обгороджене господарське подвір'я, або ділянка землі в горах;
криївок - сховок;
офіцини - прибудова;
шопа - повітка, приміщення для реманенту;
пивниця - підвал;
стодола - клуня для соломи, сіна;
хороми - сіни;
шпихлір - комора.
Родина складалася із:
стариня (тато і мати);
дедє чи неньо (батько);
вуйко - дядько;
вуйна - дядькова жінка;
бадіко - дядько (або звертались так до старшого чоловіка);
сестрінка - племінниця;
нанашка - хрещена мати;
небожата - діти;
фіна - хрещениця.
Цікавими є назви тварин, і ці діалектні назви властиві лише буковинському говору:
безрога - свиня, кавка - галка, мева - чайка, мушля - черепашка.
Такі діалектні назви, як половик (яструб), вивірка (білка). Маржина (худоба) використовуються і в гуцульському говорі.
Люди смакували солонину (сало), кулешу, мамалигу (кашу з кукурудзяної муки), пекли малай (корд із кукурудзяної муки);
їли отоманки (канапки), легуміни чи лаківки (солодощі: сушені фрукти, горіхи), бонбони (цукерки).
Носили воду в коновках (дерев'яних відрах), молоко держали в гладунчиках (глиняних глеках), пили горівку чи трунок перариками (чарками), варили їсти в банєку, пекли на воли (оли) барабуляники.
Жінки одягали у свято бодзики (жіночі прикраси із клаптиків матеріалу, ґердани (прикраси на шию з бісеру), силянки, коралі з мосяжними монетами (намисто з мідними монетами) та перловою матицею (з перлами).
Це загальна характеристика буковинського говору. Але, кожний говір поділяється на говірки - лексику невеличкої території, зокрема. Одного села. Цікаво, що у сусідніх селах речі чи предмети можуть мати різні діалектні назви. Тому, вивчаючи буковинські говірки, знаходимо багато діалектизмів - омонімів, синонімів чи паронімів.
Зупинимось на деяких з них, опрацьовуючи Словник буковинських говірок. У цьому словнику зібрано 11 тисяч 816 лексем, зафіксовано фразеологічні одиниці: 227 населених пунктах 9 районів Чернівецької області.
Аби - сполучник мети, який має декілька відповідників: аби, аби, абис, абись, абисмо, абисьмо, абисте, абисчьте, свисти, абисци:
Абисте, кітко (тітко), сказали що я був.
Оборт-туалет: Аборт кладіт далеко від хати.
Аґрес, аґрус, аґрист, аґрши, ваґриш, еньґрус, - аґрус.
Алярм, алярма - поспішність, тривога;
Алярмово - поспішно.
Атраментовий - фіолетовий;
Омонім баба:
1) вид здобного хліба;
2) запечена локшина з яйцем;
3) сорт м'яких солодких груш;
4) дика баба - чапля;
5) пристрій, яким забивають у землю тості палі на будівництві. (Дубові опори мостів забивали у зумлю бабов);
бабка:
1) сорт груші;
2) подорожник (бабку добре класти до нариву);
3) вид грибів;
4) вид риби, бичок;
5) прилад для клепання коси;
6) кидати бабки - кидати камінці по поверхні води, щоб вони підстрибували;
Пароніми: бебехнути - бебехнутися:
Він як бебехнув (сильно вдарив) мене у плече, аж я бебехнувси (несподівано впав).
Бурканити - буркати:
Не буркань (багато лити) кілько води у той банєк.
Мамо, скажіть їму, най не буркає (штовхає) мене.
Там вода буркає з-під гори (б'є ключем).
Ти не буркай, а їж добре (перебирати іжею).
Шо ти там буркаїш (невиразно говорити).
Дзиґар - дзиґарок.
Йде, як новий дзиґарок (годинник).
Дай ми оден дзиґар, най закурю (цигарка) .
Довжний - довжик.
Марійка довжина мені вулій (винна, має борг).
Жінка довжина рано вставати і дати чоловікови їсти (повинна).
Він мій довжик (боржник)
Звідатиси - звідувати.
Ми звідалиси ше в тому роци (познайомились).
Захарію, ану звідайси у канторі. Коли будут гроші давати (довідайся, допитайся, дізнайся).
Звідай мине завтра, Одарко (навідати).
Омонім звіздар.
Ади, звіздар упала (зоря,зірка).
Дивитиси, як вовк на звізди. не має уявлення, нічого не розуміє.
Розумієси, як вовк на звіздах.
Ти так си розумієш, як вовк на звіздах.
А цего року ходили колідувати з звіздов (вертап).
Шапка воськова, навіть і звізда є (кокарда).
Пароніми клинок - клинці - клинчик.
Витравник (рушник) виси на клинку (вішалка).
Як ни хоч поправлєтиси. То клади зуби на клинок (голодувати).
Ше лишилоси вішити клинці, і сорочка в клинці готова (різновид вишивки).
Такий файний кмінчик купила (косинка).
Зробила з шалка штири клинчики (четверта частина великої, квітчастої хустки).
Мав кола хати клинчик землі (площа землі клиноподібної форми).
Половик-половинник.
Треба сокотити кури від половика (ясруб).
Робив половинником у пана (людина, яка оробляє чуже поле за половину врожаю).
Омонім рафа:
1) обід у колеса воза;
2) моя рафа трохи звуска до цегл колиса (ковальський пристрій на якому набивають шини на колесо);
3) зломилася рафа, ни будим сигодни боркувати (одна з двох поперечок у бороні);
4) Просіяла фасулі через рафу, та такі чистенькі стали (решто з великими дірками);
5) Дай миші рафку, най сіно оберну (вило).
Омонім сикавка:
1) маленька рибка з роду в'юнів (сикавка чіпляєси за пальці);
2) дитяча іграшка з отвором, через яку струменем видувається вода (Діти наробили сикавок та й граютси);
3) насос (узєв сикавку, набрав води та й сикаєси);
4) зла, нервова, сварлива жінка (Ади, Міхайло яку сикавку має);
5) рухлива людина (шо ти в'єси, сикавко йкас).
Омонім траба:
1) Зібралися файно, бо мают іти до кумів на трабу (родинне свято, забава).
2) Плуг і віз траба затрутити під шопу (треба).
Омографи лупати-лупати.
1) Я чую, а то шос лупає попід хату (тупає, стукає).
2) Лупає лине голова (болить);
3) Лупає вода беріг (підмиває);
4) Лупати камінь (колупати, відлуплювати від цілого ("Лупайте сю скалу...).
Буковинський говір дуже подібний до покутського як у фонетеці, так і у морфології і лексиці, тому при класифікації південно-західних говорів їх визначають як покутсько-буковинський. Завдяки вживаним діалектизмам автори створюють характери, образи, формують колоритність текстів творів. Увиразнюють стиль автора.
РОЗДІЛ ІІ. МОВНО-СТИЛІСТИЧНІ АСПЕКТИ ДІАЛЕКТНОЇ ЛЕКСИКИ У РОМАНІ МАРІЇ МАТІОС "МИХАЙЛОВЕ ЧУДО".
Яскравим представником сучасно літератури, тісно поєднаної з буковинською говіркою, є відома українська письменниця, лауреат Національної премії України ім. Т.Шевченка 2005 р. Марія Матіос.
Марія Матіос - уродженка с. Розтоки на Буковині.
За освітою - філолог, за покликанням - філолог, поет, прозаїк, публіцист.
У її доробку шість поетичних книжок: "Жіночий аркан", "На Миколая", "Десять дек морозної води", "Сад нетерпіння", "Вогонь живиці", "З трави та листя"; п'ять проових творів "Життя коротке", "Нація", "Фуршет від Марії Матіос", "Бульварний роман" і "Солодка Даруся".
Марія Матіос - член Національної спілки письменників та Асоціації
Loading...

 
 

Цікаве