WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Життєвий і творчий шлях Василя Михайловича Рябого - Реферат

Життєвий і творчий шлях Василя Михайловича Рябого - Реферат

настане світле справедливе життя. І треба робити все для того, щоб люди ставали добрішими й чуйнішими один до одного. А вас слід вчитися не для вчителя і не для школи, а для себе. Бо щасливіший не той, хто пише, а той, хто радіє, серцем і розумом сприймає написане. Ініціатори першої зустрічі - вчителі - надіються, що вона буде не останньою, а стане традиційною в крамниці "Просвіти", яка активно пропонує саме українську книжку.
Книгу Василя Рябого "Варта трав" Міністерство культури і мистецтв України відзначило літературною премією імені Павла Тичини. Він єдиний в Івано-Франківській області Тичинівський лауреат.
І пізнаю. Метафорою світ, якого не знаю
"Варта трав" - так називається нова книга відомого в Україні поета з Коломиї В.Рябого, видрукувана в друкарні імені Шухевича тиражем тисяча примірників. Її наповнюють вісім збірок. Як сказано в анотації, поет, овіяний таїною буття, продовжує дослідження дійсності крізь призму художньої свідомості, речливій складності. Не закриває очі на порушення міри речей. Зміщення поняття про красу, яку намагається поглинути новітній цинізм. Оберігаючим гармонію, автор тримається за рятівний сонячний промінь надії. В цьому і є справжність письма, природність людського "Я" на хвилі взаємного довір'я від перших поетичних спроб. Що входять у цикл "Зі шкільного зашита", до зрілих творів, підсвічених власною графікою.
У підсумковій книзі автор демонструє свою поетичну майстерність у різних формах віршування: в сонеті, катрені, октаві, тріалі, ронделі, хоку, стансах, рубаях, паліндромі, газелі, логогрифі, верлібрі, білому вірші. Зустрічаємо й рідкісні форми поезії - ритурнель, ренку, мураббу. Остання є надбанням культури Близького Сходу, рядки тут читаючись вертикально й горизонтально.
Цікавим творенням метафори відзначається збірка "Дівчина з пташкою" з підзаголовком "Маленька повість блукаючих іскринок, або Верлібри колібрі, прозовірші тиші". Вартують уваги сім сонетних вінків: "Квадратообіг", "Темногра", "Росогрань", "Барвосни", "Вустожар", "Лимстозлива", "Серцекрил". Читач прочитає поеми "Корнич", "Чар-яничар", "Шум-Трія-Ра", "Черепки", "Обертання зорі", "Полювання на звіра", "Сльоза в зозулиному черевичку", "Вогонь ожин", де оспівується почуття кохання. Наприкінці книги подано фрагмент відгуків про творчість поета "Тисяча відтінків таїни" літературнознавців, докторів наук Микола Жулинського, Анатолія Мойсієнка, Олега Пилип'юка, Григорія Сивоконя, письменників Романа Кудлика, Василя Кічака, Мирослава Лазарука, Петра Перебий носа, Ірини Жиленко, Василя Кухти, який навчався з автором на факультеті журналістики Львівського університету, редактора першої збірки "Грань", що побачила світ в столичному видавництві "Молодь" 1990 року, Михайла Василенка, нашого краянина Шевченківського лауреата Василя Герасим'юка, незабутніх Тараса Мельничука, Володимира Лучука, Романа Федорова та інших шанувальників поезії В.Рябого.
Ця поезія, як заважує Петро Осадчук, ігнорує підробки під життя, вона його розшифровує, і наново кодує, в ній ідилічне на грані замилування життям. Є і трагічне на межі розпачу й безвиході, бо такий світ, в якому живе поет, прекрасний і трагічний, вільний і уярмлений водночас, але живий і неповторний:
Дні недаремно мерехтять,
Радіють ближньому хвилини.
у пеклі також є життя,
Грайливий настроє людини.
У ангельських руках луни
Фантастика гармонії і дива.
Едем створюєш земний,
Добром душі цей прості грієш,
Осяяний присутністю вести -
Розгорнено книги мрії.
Окрилений ти відчуваєш рай,
В якому творча мить щаслива
І це не випадкова грань.
7 грудня 2004 р.
газета "Коломийський вісник"
Багато поезій Василя Рябого про природу та рідний край:
Ідем у гості до струмка
У лісових чагарниках,
Чи просто так ідем з тобою,
До царства, де росте часник
На мережкій межі весни
Із солов'їною луною.
І золотіє сон-трава,
Яку ніхто ще не зривав
І навіть очі не торкали
І запахущих ліхтарів
Дух трав'янистий розгорівсь,
І сяють келії конвалій.
Ось дика яблунька в росі
І терен глодові сусід,
Он білий гриб і гобулінка,
І пташка з поглядом ожин:
Що відчуваєш ти, скажи,
Як мить розплющує повіки?
І невідомо вже коли
З тобою ми у рай прийшли.
Лік не веде струмкова радість,
Хто в кого щастя наливав.
І аж вагаються дива
В хмільну повірити реальність.
У цьому вірші Рябий описує природу рідного краю, красу струмка, лісу, трави, дерев... Поет змальовує весну, її велич. Рослин та струмок він зображає, як казкових героїв. Василь Рябий заохочує подумати, що ми відчуваємо бачачи всю цю красу, цей рай. В цьому вірші поет вживає:
І. Лексичні тропи:
а) епітети (лісових чагарниках, солов'їною луною, запахучих ліхтарів, дика яблунька...);
б) метафора (очі не торкали, дух розгорівсь).
ІІ. Синтаксичні тропи:
а) риторичне запитання ("що відчуваєш ти, скажи, як мить розплющує повіки?");
б) переважають складні речення.
ІІІ. Фонетичні тропи:
а) асонанс (у, о, а);
б) алітерація (с, т, р...).
ІV. Віршована форма:
а) вірш поділений на строфи (4 строфи).
Хризантема
Неманічого дивного,
Це дуже давня тема:
Чому не замерзає
Самотня хризантема.
Червона, аж кривава,
Неначе давня рана.
Сніжинками укрита,
Вона раненько рано.
Іскриться, скрижаніла,
Її далеко видко.
Морозу не боїться
Ця витривала квітка.
Червона, аж кривава,
Це дуже давня тема:
Чомусь не замерзає
Самотня хризантема.
В цьому вірші Василь Рябий описує прекрасну квітку хризантему, її витривалість і чарівність. Поет вживає:
І. Лексичні тропи:
а) епітети (червона, кривава, самотня хризантема, витривала квітка);
б) порівняння (червона, аж кривава, неначе давня рана...);
в) метафора (морозу не боїться... квітка).
ІІ. Синтаксичні тропи:
а) анафора (друга і остання строфа);
б) епіфора( перша і остання строфа);
в) переважають прості речення.
ІІІ. Фонетичні тропи:
а) асонанс (а, и);
б) алітерація (н, д, р...).
ІV. Віршована форма:
а) вірш поділений на строфи (4 строфи).
Також Василь Рябий пише прекрасні сонети:
Так близько і далеко сміх її,
Мов зірочка жива сльози на вії.
І тільки дух прозріння розуміє
Цю музику незримих солов'їв.
У голові думок небесний рій,
В долоні долі світлотіні солі
Підсвічують дієзи і бемолі
Перехідних органових морів.
Сім кольорів гойдаються в пітьмі
У грі рапсодії плачу і сміху
Над прірвою чутливих слухачів.
Але, залізні звуки, помовчіть,
Від солов'їв до снігурів зими.
Ще падати з громами тихо й тихо.
В збірках поета є і філософські вірші:
Блукають ночі дні
В цій невблаганності.
Бездонно суму в ній
І стільки ж радості.
Усе мине, мине
В ріці розкованій
Ми маримо вогнем
Осліплі в полум'ї.
Нестерплий тихий жаль
У колі Дантовім.
Співа твоя душа,
Обвита ладаном.
В тонесенькій руці
Хитнеться свічечка
Не загасіть її
Ще не помічена!
Особливо цікаво написаний акромезотелестих:
Я ЛУНА НУЛЯ
Луна незримих криЛ
У таїні німіння звукоплинУ
Ні не забутий моводзвіН
Асиметрична слів картинА
Народжена чуттям хвилиН
У небі що несе сльозинУ
Луна ясна незнаних сиЛ
Я ЛУНА НУЛЯ
В такому вірші виділені слова можна читати по колу, ззаду наперед і знизу вверх.
Отже, незважаючи на свій нелегкий життєвий шлях, Василь Рябий зумів передати своїм читачам усю красу і милозвучність українського поетичного слова.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. "Варта трав". В.Рябий.
2. Газета "Літературна Україна", 2005 р.
3. Газета "Всевідо", 2005 р.
4. Газета "Коломийський вісник", 2004 р.
Loading...

 
 

Цікаве