WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Тарас Шевченко і Кіровоградщина (науковий реферат) - Реферат

Тарас Шевченко і Кіровоградщина (науковий реферат) - Реферат

заслання, сприяв публікації його творів в "Современнике". Йому належить вміщена в журналі рецензія на "Кобзар", яка вважається класичною і в наш час, бо дає справжню оцінку творчості і особі великого українського поета, його місцю в світовій літературі. Про перебування М. Добролюбова в Єлисаветграді залишився спогад М.Д. Новицького.
Генерал Новицький допомагав ще одному родичеві Шевченка його племіннику Йосипу сину Варфоломія Шевченка. За протекцією Миколи Новицького Йосип Варфоломійович Шевченко в 1872 р. став курсантом Єлисаветградського кавалерійського училища. Під час навчання входить до літературного гуртка братів Тобілевичів.
Найбільше здружився він з Миколою Садовським, адже вони були ровесники. Світогляд Тобілевичів, Кропивницького передався Йосипу, а вони поважали його, як племінника незабутнього Тараса.
Йосип Шевченко мав також літературні здібності. У нашому місті написав і підготував до друку збірку "дещо із перекладів і самостійних творів".
Варто звернути увагу на таку обставину - свою збірку Йосип випустив під псевдонімом І. Гриненко. Це зробив він свідомо, бо командування юнкерського училища не підтримувало літературну діяльність своїх вихованців. В книжці - 9 переспівів і 21 власний твір. Серед переспівів - твори Пушкіна, Фета, Курочкіна, Гейне, Бернса.
Члени літературного гуртка були готові до громадянського подвигу - і здійснили його. У 1877 р. розпочалася війна болгарського народу проти турецьких поневолювачів.
МиколаСадовський і Йосип Шевченко влилися в загони добровольців, які йшли на допомогу братам-слов'янам.
У боях під Шипкою вони хоробро билися з ворогом, за що удостоїлись Георгіївських хрестів. Йосип там був поранений. На батьківщину він повернувся на жаль тяжко хворим, напівпаралізованим.
Та доки вистачило сил трудився, не поривав зв'язків з братами Тобілевичами, Кропивницьким, Старицьким. Редагував також спогади свого батька Варфоломія Шевченка про великого Тараса.
Помер Йосип Шевченко в 1900 р. Важка хвороба не дозволила в повній мірі розкритися його поетичному таланту. Однак, прожив він своє коротке життя чесно і прямо, як пише він у своєму вірші:
Мету свого життя вбачав,
Щоб всі сказали: він жив чесно,
Прославився ділом, а не криком,
Що міг зробив для нас:
Його назвати можна чоловіком.
Про людей, згаданих у цій розповіді, можна сказати словами Великого Кобзаря, що вони разом з Тарасом в різній мірі, різними засобами боролися:
За честь, славу, за братство
За волю Вкраїни,
Не спить поет. Перо вогнисте
Мережить пристрасні рядки,
І сонце правди, сонце чисте
Ясніє в помахах руки.
А серце… Серце в грудях б'ється,
І рідний край летить як птах,
І ось Тарасові здається,
Що вже він ходить по ланах,
Де мати вільна і щаслива
Колише рідне немовля,
Де колосками дзвонить нива,
І стала вільною земля.
"…Синіє степ, шепочуть трави,
І час, не стишуючи крок,
Співцеві, в ореолі слави
Кладе нев'янучий вінок.
Так писала наша землячка Олена Журлива про творчість Тараса Шевченка.
З дитячих літ знайомимося ми з видатним твором Тараса Шевченка "Катерина".
Увагу кожного неодмінно привертає присвята "Василию Андреевичу Жуковскому на пам'ять 22 апреля 1838 года". Дата 22 квітня відома: цього щасливого дня Тараса викуплено з кріпацтва. Але чому поема присвячена лише Василю Жуковському, російському поету? Навіть великий Брюлов, участь якого у звільненні Тараса теж значна, не удостоєний такої честі. Чи випадково це?
15 вересня 1770 р. російськими військами була взята турецька фортеця Бендери. З поміж багатьох трофеїв переможцям дістався гарем, що складався з молоденьких дівчат-туркень.
Григорій Потьомкін, мастак на всілякі витівки, щедро подарував "живий товар" таким самим гульвісам, як і сам. Туркеня Сальха дісталася капітану Опанасу Івановичу Буніну, і той відправив її в свій родовий маєток в Тульську губернію.
Сальху поміщик, хоч і мав дружину, зробив своєю наложницею. В 1783 р. вона народила позашлюбного сина Василя. Щоб малюка не чекала гірка доля кріпака, адже він незакононароджений і мусив все життя належати господареві,- не позбавлений батьківських почуттів Бунін продав немовля бездітному зворянину Андрію Жуковському.
Усиновивши хлопчика, той дав йому своє прізвище, по-батькові і, ясна річ, дворянське походження. Таким чином, батьками родоначальника течії поетів-романтиків Росії були зрусифікований поляк і чистокровна туркеня.
Але відомо, що на формування характеру людини впливають не лише батьківські гени, а й обстановка, в якій вона виростає. Дитина з дня народження потрапляє у сім'ю Жуковських. Виявляється, це теж давній дворянський рід. Коріння роду сягають в ХМ11століття. З цього роду походить полтавський полковник Федір Жученко, який мав хутір у межах сучасного села Благодатне Волинського району нинішньої Кіровоградської області, де пізніше народився український поет, філософ, критик і літературознавець Григорій Жученко (Яр Славутич). Так от, Василь з матір'ю входить до родини Жуковських.
На щастя, Андрій Жуковський виявився порядною людиною, дав прийомному сину добру освіту, а той з ранньої юності віддав себе служінню літературі.
Невдовзі він був уже в Петербурзі в оточенні відомих на той час літераторів: Костянтина Батюшкова, Петра В'яземського, молодого Пушкіна. В 1815 р. ледве познайомившись з Пушкіним, Жуковський писав П.Вяземському: "Єто надежда нашей словесності"…
Василь Андрійович мав великий вплив на юного Пушкіна, однак розумів, що в майбутньому Олександр Сергійович Пушкін стане гігантом літературного життя. Василь Жуковський в 1820 р. подарував Пушкіну портрет з відомим написом "победителю ученику от побежденного учителя". Коли 29 січня 1837 р. помер О.С.Пушкін, В.А.Жуковський закрив йому очі. В цей же день вони обидва були запрошені на обід до Петра В'яземського з нагоди дня народження Жуковського, якому в цей же день виповнилося 54 роки.
Пушкін, який був молодший за нього відійшов, а Жуковський залишився. Йому доля відміряла ще 15 років життя.
Серед бурхливих хвиль століття, Василь Андрійович Жуковський провів корабель життя з честю і гідністю.
Доля була щедра до нього, але й він був щедрий по відношенню до тих, хто потребував його допомоги - чи то був жебрак на сходинках його квартири, чи сам Пушкін.
Він став "читцем імператриці Марії Федорівни, а в 1826 р. поетові доручили очолити навчання і виховання цесаревича, майбутнього імператора Олександра ІІ.
До речі, разом зі цесаревичем Олександром Василь Жуковський в 1837 р. відвідав 30 губерній від Одеси до Сибіру в тому числі чотири губернії на
Loading...

 
 

Цікаве