WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Тарас Шевченко і Кіровоградщина (науковий реферат) - Реферат

Тарас Шевченко і Кіровоградщина (науковий реферат) - Реферат

середньої доньки Фотіни - талановитого поета Олексу Влизька. Він глухонімий, мову розумів тільки по губах, йому лише 26 років, та від загибелі не рятує ніщо і сліди губляться в катівні НКВС. Фотіну Кпасицьку вислали за межі України на Урал.
Тарас Шевченко мав багато вірних друзів, знайомих, однодумців. Були друзі у Шевченка і в нашому краї.
Ім'я Миколи Івановича Гулака тривалий час не було відоме широким колам громадськості За життям російський царизм заборонив друкувати будь-які матеріали, пов'язані з діяльністю цієї неординарної людини. Та й після смерті його біографія замовчувалася.
А між тим Микола Гулак - стійкий борець за національне визволення України, видатний учений і педагог.
Він знався на історії, педагогіці, лінгвістиці, фольклорі, етнографії, математиці, юриспруденції. Досконально володів стародавніми (грецькою і латинською), а також англійською, французькою, німецькою, чеською, російською, грузинською, азербайджанською.
Народився М. Гулак 25 травня 1822 р., в с. Миколаївці Олександрійського повіту Херсонської губернії ( тепер Знам'янський район Кіровоградської обл..) поблизу Пантазіївки. Після закінчення Тартуськогоуніверситету поїхав до Києва, працював у канцелярії генерал-губернатора.
У грудні 1845 р. разом з Миколою Костомаровим і Василем Білозерським заснував Кирило-Мефодіївське братство.
У квітні до цієї організації вступив і Т.Г. Шевченко. Нелегка доля чекала молодих борців. Т. Шевченко і М.Гулак належали до революційно-демократичної групи товариства.
У березні 1847 р. Миколу заарештовано і ув'язнено у Петропавлівську фортецю, звідти переведено до Шліссербурзької.
На слідстві він вів себе гідно, на вимоги слідчих розкрити програму таємного товариства відповів відмовою. У травні 1847р. був заарештований Т. Шевченко.
Жандармські начальники знали, що він у цьому товаристві був однією з головних осіб, але довести безпосередньо членство в тому товаристві ніяк не могли.
На допитах Шевченко веде себе спокійно, з великою людською гідністю; відповідає за себе, за свої твори, ні одним словом не видає жодного учасника товариства, не метушиться, не виявляє найменшого страху.
Жандарми здогадувалися, що перед ними один з найнебезпечніших ворогів російської імперії, але не здатні були зрозуміти, що цей широкоплечий, середнього зросту чоловік з гострим всерозуміючим поглядом темно-сірих очей уже фактично зробив свою справу - послав у народ своє СЛОВО.
"Стійки, благородно-витримані, ніби із сталі вирізані відповіді Шевченка і Гулака викликають у нас радість і захоплення",- писав Михайло Грушевський.
Після розгрому Кирило-Мефодіївського братства напровесні 1847 р., та арешту Шевченка, рукописна збірка "Три літа" стала головною підставою для жорстокого покарання митця - висилки в казахські степи: він був відданий в солдати Оренбургського окремого корпусу під пильний нагляд з тим, щоб від нього "ни под каким видом не могло выходить возмутительных и пасквильних сочинений".
Микола І власноруч дописав: " Под строжайший надзор с запрещением писать и рисовать".
Одначе поетова реакція в пустельних степах була загальновідомою: "Караюсь, мучусь, але не каюсь".
Після 3-річного ув'язнення в кам'яному мішку Шліссельбурга Гулака заслали в Перм. Він все своє життя поневірявся по чужих землях. Помер Микола Іванович Гулак 7 червня 1899 р. в Гянджі (Азербайджан).
Кирило-мефодіявцями були також Дмитро Павлович Пильчиков та Олександр Данилович Тулуб.
Д.П.Пильчиков познайомився з Шевченком влітку 1846р., вступив до товариства. Уродженець Полтави, Д.П.Пильчиков значну частину свого життя провів у Златополі (Новомиргород), де закінчив повітове училище та гімназію в Єлисаветграді.
Він приятелював з братами Тобілевичами, М.Л.Кропивницьким, міським лікарем П.Михалевичем, іншими представниками прогресивної громадськості Єлисаветграда.
О.Д.Тулуб, як і Д.Пильчиков, походив з Полтавщини, але життя його тісно переплелося з нашим краєм: Олександр Данилович у 1847-1848 рр. був учителем історії Златопільського повітового училища.
З Шевченком познайомився в 1846 р. На відміну від Гулака, Шевченка, Пильникові Тулуб уник покарання, оскільки слідчим не вдалося віднайти доказів його безпосередньої участі у Товаристві. До речі, опублікував свою працю з історії Златополя. Однією з найколоритніших фігур в оточенні Шевченка був Микола Дементійович Новицький. Це ім.'я мало відоме широкому загалу через різні причини. А між тим Тарас Григорович в останній рік свого життя міцно дружив з Миколою Дементійовичем. Для нащадків залишились безцінні спогади Новицького про Шевченка, їхнє листування. Зокрема, лист від 7 вересня 1860 р., надісланий Новицьким з Єлисаветграда.
Хто ж він, приятель великого Кобзаря?
М.Д.Новицький (1833-1906рр.), офіцер, пізніше генерал-лейтенант, учасник Кримської війни 1853-1856 рр., вихованець Академії генерального штабу. З Тарасом Григоровичем познайомився після повернення поета із заслання, не раз бував у нього вдома. Влітку 1860 р. Новицький одержав призначення в Єлисаветград, викладати в місцевому кавалерійському училищі. Микола збирався у далеку дорогу. Ще навчаючись в Академії, він багато чув про ті краї, де народжувалась військова слава Суворова і Кутузова, де нещодавно відкрито кавалерійське юнкерське училище.
Він ніколи до цього не був на Україні, хотілося побільше довідатися про неї. А хто краще розповість про це? Звичайно, Тарас. На початку червня Новицький від'їздив на Україну.
"Ніколи не забуду нашого прощання, - писав він - воно було останнім, бо більше я його в житті не зустрічав".Шевченко попросив Миколу Дементійовича посприяти викупленню своєї рідні з кріпацтва. Що генерал не без труднощів зробив.
В самого Новицького була ще одна невідкладна справа в Єлисаветграді, про яку він теж говорив в Петербурзі з Шевченком.
Микола Дементійович охоче сприйняв ідею Шевченка організувати в Єлисаветграді недільні школи.
Тарас Шевченко уклав для них спеціальний посібник "Букварь Южнорусский" і випустив його у Петербурзі окремою книжкою за свій кошт тиражем 10000 примірників, кілька таких примірників надійшли до Єлисаветграда.
М.Новицький був людиною широкого світогляду.
За його допомогою в Єлисаветграді були відкриті дві недільні школи для дітей малозабезпечених. Вчилися вони за Шевченківським "Букварем".
З іменем Миколи Дементійовича пов'язані ще деякі цікаві сторінки історії Єлисаветграду.
17 липня 1861 р. проїздом з Італії до Петербурга в Єлисаветград до Новицького заїздив Російський літератор і критик Микола Добролюбов.
Ми знаємо, що Добролюбов належав до оточення Шевченка в Петербурзі після
Loading...

 
 

Цікаве