WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Життя і творчість Олега Ольжича (Кандиби) - Дипломна робота

Життя і творчість Олега Ольжича (Кандиби) - Дипломна робота

ст. рід озлиднів, занепав, від дворянства залишилось хіба що гучне прізвище - і козацька потуга, впертість, послідовність у досягненні пожаданого результату. Але прагнення стати українським письменником погано узгоджувалося з бажанням мати, а точніше утримувати свою родину. Це пояснює, чому Віра Антонівна опинилася в заможній метрополії Полісся -Житомирі. Саме там 1907 р. прийшов на світ. Олег Кандиба, що став відомий і як О. Лелека і т. д., а найбільше - під своїм -"поети -чним" псевдонімом О. Ольжич.
Родина Кандиб проживала у Житомирі, де 1907 р. і народився Олег. У 1909 р. сім`я переїжджає до Києва. Спочатку вона мешкає в місті, а пізніше оселяється в передмісті Пущі-Водиці. Саме там пройшли дитячі роки майбутнього дослідника і поета. Олександр Олесь присвятив синові декілька віршів, що всупереч заборонам і переслідуванням читалися ("Алфавіт віршами, написаними для сина") і співалися ("Над колискою", "Колис- кова"). І необізнані, невтаємничені люди мимохіть одчували його присутність, його чарівність.
Спи, дитиночко кохана,
Баю, люлі, бай,
А ти, місяцю, до рана
В колисоньку сяй.
Стану я казки казати
Та співать пісні,
Щоб ти щастя міг зазнати
Хоч в дитячім сні
Олег ріс надзвичайно розвинутим хлопчиком, вже в дитин- стві проявилися його неабиякі здібності й таланти. Білявий, світлоокий хлопчик підкоряв батьків, родичів, знайомих неаби- якою щирістю та прагненням до нового, незвіданого. Вже у три- річному віці він знав абетку і вільно читав, а в п`ять років написав п`єсу про події за козацьких часів і сам її ілюстрував. Олег добре малював, непогано грав на фортепіано та скрипці. Йому вже змалку пророкували велике майбутнє. Перша світова війна, революція та громадянська війна перевернули мрії та сподівання мільйонів людей. Родина Кандиб не була винятком із цього правила. В голодному і холодному Києві змінювалися влади, і кожна з них проводила арешти, розстрілювала своїх ворогів, інакомислячих, просто випадкових людей. У лютому 1918 р. арештували Олександра Олеся і він дивом не потрапив під розстріл. У 1919 р. був розстріляний брат Віри Антонівни. У тому ж грізному 1919 р. Олександрові Олесю вдалося під виглядом представника уряду УНР виїхати з Києва і потрапити до Будапешта, де він обійняв посаду культурного аташе в українсь- кому представництві в Угорщині і проводив дипломатичну роботу зі зміцнення авторитету молодої Української держави на міжнародній арені [13].
Майбутній письменник та науковець із матір`ю залишилися в Києві. Удвох переживали війну, терор, страхіття, неприхильність, голод і холод. Носили хмиз із лісу, щоб натопити приміщення та зварити сяку-таку баланду чи кашу. Робили все, щоби вижити у той непростий час. За відсутності батька Олег перейняв на себе функції постачальника сім`ї. Він ходив навколишніми селами, об- мінюючи речі, які зосталися в хаті, на борошно і картоплю, тягнув виміняні продукти на своїх дитячих плечах додому - за десять-двадцять кілометрів. Попри всі ці труднощі, підліток намагався не пропускати занять у школі, багато читав і розмірковував. Важко було відмовитися від свого минулого, порозумітися з новою радянською владою та комуністичною ідеологією. Дворянське походження, участь батька в державотворчих процесах в Україні, його вимушена еміграція не сприяли доброзичливому ставленню більшовицького оточення до матері й сина Кандиб. Вони опинилися у вимушеній ізоляції. Все це вело до певного усамітнення Олега, його відособлення від інших, проте водночас сприяло розвитку в нього спостережливості та навичок аналізу. В атмосфері усамітнення і роздумів Олег Кандиба створив свій власний світ. Розчарований у людях й обставинах, що вигнали його батька з України, він переніс свою зацікавленість і любов на книги. Ще одним захопленням Олега були "брати наші молодші". Він розводив у клітках кроликів і курчат та опікувався півнем. Зі своїм "господарством" він проводив весь вільний час. Розмовляв із ними та доглядав їх. Наслідком спілкування з домашніми тваринами стали оповідання про звірят, а вже в Чехословаччині 1928 р. побачило світ оповідання "Рудько: життєпис одного півня", яке справедливо вважається шедевром прози.
Батько, Олександр Кандиба, як міг опікувався сім`єю з-за кордону і все робив для їх приїзду до нього. Він добре розумів, що нічого доброго на них у Києві не чекає. Олександр Олесь клопотався про виїзд своєї родини через Міжнародний Червоний Хрест. І врешті-решт це йому вдалося, щоправда, не без підтримки радянських високопоставлених чиновників, зокрема В. Затонського і Х. Раковського. Останні прихильно ставилися до поета після виходу його віршів, у яких у гострій сатиричній формі висміювалася діяльність українських емігрантів.
На початку 1923 р. п`ятнадцятилітній Олег з матір`ю нарешті отримують дозвіл на виїзд за кордон. У січні вони прибувають до Берліна, де на них із нетерпінням чекає Олександр Олесь. Потім усією возз`єднаною родиною вони переїжджають до Чехословаччини, де оселилося чимало вихідців із України. Влада невеликої слов`янської незалежної республіки прихильно ставилася до українців. Це була щира подяка за допомогу в створенні армії, яку надав уряд УНР. Саме в Україні з військовополонених чехів та словаків були створені чехословацькі легіони, які змогли завоювати державну незалежність своєї країни [9].
Проживати в Празі далеко не всім було по кишені, помешкання коштувало задорого, - і переважна більшість емігрантів осіла в околицях. Родина Кандиб оселилася в Горніх Черношицях, за 50 кілометрів від Праги, а згодом перебралася ще далі, до Ржевниць. Юний Олег докладає чимало зусиль для вивчення мов та готується до складання іспитів на атестат зрілості. Він багато уваги приділяє ознайомленню з історією та літературою, постійно спілкується з української емігрантською інтелігенцією.
Саме в цей період у нього сформувався характер та оформи- лася світоглядна позиція. О. Кандиба змужнів і перетворився на високого, що трохи сутулився, чемного, але різкуватого юнака. Уявлення про його зовнішність дають численні тогочасні світ- лини. 11 грудня 1924 р. Олег Кандиба успішно, з відзнакою, складає іспити на атестат зрілості (гімназіяльну матуру) на курсах Українського Громадського комітету в Празі. "Цінні повідомлення про Олегове навчання на цих курсах наводить М. Шляхтиченко, який відзначає, що іспити склав Кандиба з відзнакою, а тому одразу ж міг вступити до будь-якої чеської технічної школи звичайним слухачем і перший рік навчатися там безкоштовно. Проте він вирішує присвятити себе філософії, літературі, а найбільше - всебічному вивченню прадавньої історії, яка його все більше захоплювала."[40]
Доленосне значення для формування світогляду Олег Кандиби мало інтелектуальне середовище, в оточенні якого він проживав. Батько Олега організував у Горніх Черношіцях клуб українськихписьменників та журналістів. Немає сумніву, що знайомство молодого Олега з провідними українськими діячами і творцями української національної культури, українськими вченими безпосередньо впливали на
Loading...

 
 

Цікаве