WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Життя і творчість Олега Ольжича (Кандиби) - Дипломна робота

Життя і творчість Олега Ольжича (Кандиби) - Дипломна робота

європейської християнської культури. Вибір між добром та злом, новим та старим способом життя, вигідним животінням та героїчним самопожертвуванням у вирішальному бою - це тема "Межі", що нині стала вже хрестоматійним твором. Трагедією української нації була ставка на етику животіння, малоросійщини; слова "від інтелекту через хліб назад до жаху і безсилости клітини", написані у страшному 1937 р., звучать, неначе клінічний опис дороги лівих письменників того часу (Миколи Куліша, Миколи Хвильового, Дмитра Фальківського), яких спочатку, коли весь народ умирав голодною смертю, забезпечено хлібом із партійної скарбниці, щоб потім зацькувати на смерть або розстріляти, довівши їх до жаху і знесилення. Етичне кредо поета-оунівця - це ступати "по рівній грані двох світів" і нести свій тяжкий хрест боротьби, віри й надії за український народ " від інтелекту через хліб назад до жаху і безсилості клітини" [40, 129]. М. Ільницький прокоментував це коротко: "О.Ольжич ступив управо, і поезія його теж ступила управо". Наче Григорій Сковорода - жив як учив, учив як жив, проповідуючи власну етику життя, із палким бажанням зробити її всенаціональною.
Як вже відомо, за життя Олегом Ольжичем було написано три збірки: "Рінь", "Вежі", "Підзамчя". В кожній з них відобразився певний етап життя. Його фахові здібності, знання відчутні у збірці "Рінь". Своїми творами автор змушує читача прникнути у той невідомий світ, усвідомити їх становище. Він не обмежується лише одним часорпростором. Збірка "Вежі" була швидше історією сучасного, друга частина - так звана політична програма українського підпілля. Ця збірка мала більш публіцистичний характер. "Підзамчя" - посмертна, показує картини повалення старого світу й створення нового.
Висновки
О. Кандиба (Ольжич), являється однією із найсвітліших постатей історії української літератури у ХХ ст. Олег Ольжич цікавий і складний для нас насамперед філософською спрямованістю кожної поезії, глибоким і тонким малюнком, який, коли його хоч трохи необережно торкнути невдалим судженням, поверховим поясненням, розмивається у пляму.
Олег Кандиба (Ольжич) прославився не тільки як поет і громадський діяч, який вніс вагомий вклад у розбудову української національної культури у ХХ ст., але і як науковець зі світовим ім'ям, знаний серед спеціалістів-археологів, як фахівець із дослідження європейських старожитностей періоду неоліту-енеоліту. Наявні в нашому розпорядженні матеріали дозволяють стверджувати, що діапазон його наукової діяльності та творчості був широкий і охоплював археологію, історію, історію мистецтва, етнографію, літературу та інші академічні дисципліни.
Коли порівняти поетичну спадщину О.Кандиби, у якій так живо віддзеркалювався духовний світ української людини, із його численними археологічними працями, то тут очевидним є їхній взаємозв'язок. Добре відомо, що наука і мистецтво, хоча йдуть окремими шляхами, та все ж буває, як у випадку О. Кандиби, їх поєднують основні спільні елементи - бажання відкрити невідоме та осмислене будування творчого синтезу і в такий спосіб наближатися до правди. Можна здогадуватися, що поет Кандиба зродився з глибокої підсвідомої сфери зацікавлень праісторією України і волелюбним життям її народу, і це ж саме отримало своє відтворення у його палких поезіях.
Археологічна, культурна, педагогічна, суспільно-політична та поетична діяльність О. Кандиби були тісно пов'язані між собою й творили нерозривне ціле. У багатьох віршах поета відчувається його добре знання своїх наукових проблем, простежується тісний зв'язок з давньою історією, археологією, антропологією та іншими історичними дисциплінами. У поетичній спадщині О. Ольжича є вірші спеціально присвячені його науковим музам. Це вірш написаний в 1933 р. "Антропологія" та вірш, опублікований у збірці "Рінь" в 1935 р. "Археологія". В них у поетичній формі висловлюється ставлення О. Кандиби до своїх наукових устремлінь і відзначається роль цих наук у пізнанні минулого людства. У віршованих рядках вбачається любов поета до археологічної науки, його прагнення глибше віднайти коріння минулого.
Характеризуючи наукову діяльність О. Кандиби-Ольжича, ми можемо жалкувати, що він не віддався зовсім науці. Але як українці, ми йому вдячні за його самопосвяту національній справі та за його героїчну смерть. А як люди цивілізованого світу, ми шануємо вклад поета О. Ольжича у світову культуру.
Забути Олега Ольжича не маємо права: це одна з найсвітліших постатей української історії. О. Ольжич дає нам ключ не лише до розуміння непростого нашого національного єства, а й до розуміння нелегкого нашого національного буття. Українська політична думка ходила в XX ст. багатьма стежками, вона металась на всі чотири сторони світу, борсалась у муках невтоленності, кидалась з одної крайності в іншу. І всі чотири вітри світової історії підхоплювали її на свої крила і носили по всіх морях-океанах, по всіх п'яти континентах нашої планети. І, мабуть, не знайдеться нікого, хто б присягнув на Біблії, що він не схибив у своїх пошуках Істини і Батьківщини. А проте можемо з певністю сказати: шлях, що його сам обрав і нам пропонує О. Ольжич, є одним з найнадійніших і найоптимальніших. Одним з таких борців, найвірніших синів України і був герой визвольних змагань українського народу Олег Ольжич. Він залишився вірним дитячій клятві служить рідній землі до останнього свого подиху, відважно боровся проти фашистів у Києві, не став перед ними на коліна і в концентраційному таборі в Саксенгавзені.
Аналіз життєвого шляху та наукової спадщини Кандиби (Ольжича) показує, що перед нами видатна особистість, епохальна постать в українській науці та поезії. В свої неповні 34 роки він зумів здійснити те, на що іншим потрібні століття. Сьогодні його ім'я повернуте із забуття й на книжкові полиці громадян потрапили його прекрасні вірші. Проте про О. Кандибу як науковця, археолога із світовим визнанням відомо набагато менше. Марно шукати його ім'я в бібліографії археологічних праць радянського періоду. Тривалий час на його роботи та ім`я було накладене табу, що пов'язувалось із діяльністю О. Кандиби (Ольжича) вкультурній реферантурі ОУН і подальшим керівництвом рухом опору на Україні. Сьогодні в період існування Української незалежної держави ми віддаємо шану славному сину свого народу, який поліг у боротьбі за її краще майбутнє.
Література
1. Архівні матеріали, повернуті та передані в Україну у 1993-2004 рр. // webmaster@archives.gov.ua
2. Бабій О. Олена Теліга і Олег Ольжич // Свобода [Джерсі-Ситі, США]. -1960. -23-29 квітня.
3. Баган О., Гузар 3., Червак Б. Лицарі духу: Українські письменники-націоналістн-"вісниківці". -Дрогобич, 1996. -256 с.
4. Бажанський М. Олег Ольжич на творчому шляху // Календар-альманах "Нового шляху" на 1977 р. -Торонто, 1976. -С. 28-32.
5. Буковинський слід Олега Ольжича // Чернівці. -2004. -19 листопада.
6. Вдовичин І. Ольжич Олег // Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопедичного словника / За ред. М. Романюка. -Вип. 1. -Львів, 1994. -С.139-140.
7. Вільшук М.
Loading...

 
 

Цікаве