WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Іван Франко і Львів. - Реферат

Іван Франко і Львів. - Реферат

Миколая та Академічною, через Бернардини, вулицею Пекарською на Личаківське кладовище. Труну несли українські Січові Стрільці. Співав хор під керівництвом Василя Барвінського. Поховальний караван прибув до кладовища о восьмій годині вечора. Перед покладанням труни у гробівець з промовами виступили: сотник УСС Зенон Носковський, Олександр Колесса, Михайло Лозинський, Кирило Трильовський, Федь Федорців, Орися Величківна, Микола Ганкевич, Сидір Твердохліб. О 10-й вечора всі розійшлися".
Зі спогадів Ольги Роздольської: "Коли у 1933 році куплено було для Івана Франка власну землю, до мене звернувся Іван Труш, щоб я пішла розпізнати труну, яку ми купували разом з Карлом Бандрівським (сам Бандрівський на той час уже помер). Але всі домовини запаяні, довелося їх розкривати. У першій - військовий у мундирі. Коли відкрили другу домовину, то ні по одягу, ні по тому, що там було, ми не могли пізнати Франкової домовини, пізнали лише по хустині, якою підв'язали обличчя померлого, вона була під подушкою".
У 1917 р. Карло Бандрівський, виконуючи останню волю письменника, передав його архів і бібліотеку до Наукового товариства ім. Т. Шевченка.
________________________________________
Іменний покажчик
Бандрівський Карло (1855-1931) - навчався разом з І. Франком у Дрогобичі та Львівському університеті.
Барвінський Богдан (1880-1958) - історик, член НТШ, бібліограф, архівіст, син Олександра Барвінського, автор праць "Історичний розвій імени українсько-руського народу" (1909), "Крайовий архів актів гродських і земських у Львові" (1917).
Бігеляйзен Генрик (1855-1932) - польський літературознавець єврейського походження, автор 5-ти томної "Історії польської літератури".
Білецький Василь (1857-1931) - сучасник Франка, товариш студентських років, був редактором журналу "Дзвін".
Білецька Марія (Білинська) (1864-1938) - директор української дівочої школи та інституту Св. Ольги у Львові.
Верхрацький Іван (1846-1919) - природознавець, учитель І. Франка у Дрогобицькій гімназії.
Вороний Микола (1871-1942) - український поет, режисер, актор і театрознавець. Емігрував з царської Росії, жив у Львові; український модерніст. Був хрещеним батьком дітей І. Франка.
Гриневичева Катря (1875-1947) - українська письменниця, після ІІ Світової війни на еміграції, де померла.
Єфремов Сергій (1876-1939?) - політичний діяч, літературознавець, віце-президент ВУАН, у 1930 р. засуджений на кару смерти, замінену на 10 років ув'язнення.
Карманський Петро (1878-1956) - український поет, представник "Молодої Музи", у 1922-1925 рр. був у Бразилії як представник ЗУНРу.
Каспровіч Ян (1860-1926) - польський поет-модерніст, працював у редакції газети "Kurier Lwowski". Згодом професор і редактор у Львівському університеті. Хрещений батько Андрія Франка.
Кравченко Уляна (1862-1946) - поетеса, народна вчителька. Листувалась з Франком, який допоміг надрукувати збірки її віршів.
Кульчицька Марія (1832-1872) - мати Івана Франка.
Лепкий Богдан (1872-1941) - письменник, літературознавець, викладав у гімназіях, член "Молодої Музи".
Лозинський Михайло (1880-1937) - правник, редактор газети "Діло" та "Ради". Вивезений, помер на Уралі.
Литвиненко Сергій (1899-1964). У 1924-29 рр. навчався у Краківській Академії Мистецтв. У1930 році навчався у Парижі. З 1931 до 1944 р. працював у Львові. Автор пам'ятника на могилі Івана Франка.
Лукіянович Денис (1872-1965) - український письменник, літературознавець, після ІІ Світової війни - доцент кафедри української літератури у Львівському університеті.
Лукич Василь (псевдо Володимира Левицького) (1856-1938) - редактор і видавець у 20-х роках ХХ ст., емігрував у США. До 1918 року - нотаріус у Винниках.
Павлик Михайло (1853-1915) - український письменник, член НТШ, соратник І. Франка. Разом з Драгомановим організував першу в Україні політичну партію - Українську Радикальну партію. Редактор часопису "Друг". Похований на Личаківському кладовищі.
Пачовський Василь (1878-1942) - поет, драматург, представник "Молодої Музи".
Попович Клементина (1863-1946) - письменниця, вчителька. Її творчість найбільш цінував Франко. Поет присвятив їй вірш "К.Г.", де висловив своє розуміння кохання.
Роздольська Ольга - дружина фольклориста та етнографа Осипа Роздольського (1872-1945), авторка спогадів про І. Франка.
Рошкевич Михайлина (1859-1950-ті роки) - сестра Ольги та Ярослава Рошкевичів, донька пароха УГКЦ з Лолина.
Рошкевич Ольга (1855-1935) - наречена Івана Франка. Одружилася з Озаркевичем - братом письменниці Наталії Кобринської.
Стефаник Василь (1871-1936) - український письменник, автор збірок "Кам'яний хрест", "Дорога", вважав себе учнем Франка. Був членом Української Радикальної партії.
Трегубова Антоніна (Хорунжинська) - старша сестра Ольги Франко.
Трильовський Кирило (1864-1941) - основоположник Української Радикальної партії. У 1900 р. заснував товариство "Січ", депутат парламенту Австрії та Галицького Сейму.
Труш Іван (1869-1941) - український художник-імпресіоніст, майстер пейзажу і портретист. З 1898 р. жив у Львові. Зблизився з І. Франком у НТШ.
Шелухін Сергій (псевдонім С. Павленко) (1864-1938) -правник, письменник. Член Центральної Ради, професор карного права Українського педагогічного інституту ім. М. Драгоманова. Помер у Празі.
Щурат Василь (1871-1948) - педагог, літературознавець, поет. У 1895 році здобув докторське звання у Віденському університеті. 1921 р. - ректор Українського таємного університету. Останні роки життя - директор бібліотеки АН УРСР у Львові.
________________________________________
Використані джерела:
1. Винничук Ю. Львівські кав'ярні - Л., 2001 р.
2. Гнатюк М. Спогади про Івана Франка. - Л., 1997 р.
3. Горак Р., Гнатів Я. Іван Франко. Цілком нормальна школа. - Л., 2001 р.
4. Енциклопедія українознавства. Том I, IV, X.
5. УРЕ. Том I, XII, XIII, XIV, XVIII.
6. Пархоменко М. Іван Франко - студент Львівського університету. - Л., 1956 р.
7. Бонь В., Стець З. Літературно-меморіальний музей Івана Франка у Львові. Путівник. - Л.: Каменяр, 1972 р.
8. Іван Франко. 20 т. - К., 1956 р.
9. Іван Франко у спогадах сучасників - Л., 1972 р.
10. Імена видатних людей у вулицях Львова - Л., 2001 р.
11. Лупій Г. Личаківський цвинтар - Л., 1996 р.
12. Личаківський цвинтар. Схема. Мапа ЛТД. 1992 р.
13. Спогади про Івана Франка. - Київ., Дніпро, 1981 р.
14. Спогади про Івана Франка. - Львів., Каменяр, 1997 р.
15. Штортюк В. По Франківських місцях. На допомогу керівникам екскурсій і походів. - К., Радянська школа, 1957 р.
16. Шляхами Івана Франка на Україні. Путівник, упорядник М.О. Мороз. - Л., 1982 р.
Періодична преса
1. Лукіянович Денис. Мандрівка Івана Франка по львівських квартирах // Жовтень, 1945 р., № 6, ст. 54-58.
2. Роздольська Ольга. Спогад про поета. // Наші дні, 1942 р., № 6, ст. 2.
3. Галицька Брама. Музей Івана Франка. 2000 р., № 10. Горак Р. Остання подорож, ст. 5-8. Старак О. Надія і вічна тривога Івана Франка, ст. 12-13. Горак Я. Таємниці одного портрету, ст. 11.
4. Бонь В. 60 років львівському літературно-меморіальному музею Івана Франка, ст. 2-3. Високий замок, 2003 р., № 368.
Loading...

 
 

Цікаве